Використання складноскорочених слів, абревіатур,графічних скорочень стало продуктивним у ХХ столітті, коли поширення інформації у зв’язку з науково- технічною і соціальною революціями стало вимагати ущільнення мовних засобів.
Складноскорочені слова і абревіатури утворюються по різному:
- від початкових частин окремих слів:отоларинголог
- початкової частини першого слова і початкових звуків наступних слів: Мінмолодспорт
- початкової частини першого слова і повного другого слова: оперблок, медсестра
- початкових звуків або початкових букв кожного окремого слова (власне це абревіація)- УЗД АТ,
Складноскорочення пишуться з великої літери, якщо вони є власними назвами, тобто виконують адресну функцію і вживаються на позначення установ одинично і не відмінюються: ВНЗ, КРВНЗ, США.
З малої літери пишуться складноскорочення, якщо вони є звичайними назвами (оперблок, медсестра), відмінюються (оперблоку, медсестри) і перетворилися у звичайні слова-корені, за допомогою яких будуються нові слова (неп, бо за часів непу, непівська модель розвитку економіки).
При комбінованому записі деяких абревіатур в одному слові поєднуються два способи словотвору (ДонНТУ-складноскорочення від власної назви Донецький і НТУ – невідмінювана абревіатура від національний технічний університет), або поступового переходу абревіатур до розряду звичайних слів, коли вони починають відмінюватися, що й підкреслюється додаванням закінчення (СНІДу).
Графічні скорочення. Абревіатури є самостійними словами, які мають усі граматичні ознаки, а тому їх слід відрізняти від звичайних графічних скорочень відповідних слів і словосполучень.Останні не мають абревіатурної вимови і власних граматичних характеристик: вони передаються на письмі малими літерами, після яких ставиться крапка (крім стандартних скорочень з метричної системи мір: мм, см), курсиром, через скісну лінію, з написанням через дефіс, якщо скорочення у середині слова.
Наприклад: ВНЗ (ве-ен-зе) – абревіатура, бо вона має літерну вимову, а написання б-ка (бібліотека), в.о. (виконуючий обов’язки), к.м.н. (кандидат медичних наук) – скорочення, оскільки вони не співпадають з вимовою і з окремою граматичною характеристикою слів.
Щоб не помилитися у вживанні скорочень, необхідно користуватися «Словником скорочень української мови».
При підготовці до практичного заняття студент повинен знати теоретичний матеріал:
-особливості використання багатозначних слів, синонімів, паронімів, омонімів упрофесійному мовленні;
- складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. Абревіатури загальновживані та вузькоспеціальні в тексті.
Студент повинен вміти:
-знаходити в тексті й доречно використовувати у професійному мовленні синоніми, пароніми, омоніми;
- досконало володіти навичками грамотного написання слів (у тому числі лексико іншомовного походження;
- користуватися словниками, редагувати тексти.
- записувати складноскорочені слова і абревіатури.
1.Доберіть до слів, що вживаються в медичній термінології і запишіть в зошиті: