Від того, як оратор розпочав повідомлення, значною мірою залежить успіх виступу. Невдалий початок розсіює увагу слухачів, знижує інтерес до теми. Перші слова оратора мають завоювати увагу аудиторії, а останні – покликані посилити ефект від виступу.
Ораторський підстиль (розмовний стиль) функціонує у сфері політичного життя і використовується на мітингах, зборах, дебатах, дискусіях, лекціях, збігаючись за своїми мовними ознаками з публіцистичним стилем. Він стає у нагоді тоді, коли треба вплинути на слухача, спонукати його мислити або діяти так, як хоче оратор. Ось чому тут слід уникати шаблонних виразів, складних синтаксичних конструкцій, незрозумілої термінології,активної жестикуляції та міміки.
Сфера використання публітичного стилю – засоби масової інформації. Цей стиль існує для спілкування з публікою.Його основна мета – формування громадської думки, спонукання до активної дії й прийняття рішень.Мета зумовлює відповідний підбір мовних засобів, фактів, інформації, які б примусили читача або слухача діяти так, а не інакше. Вимова на відміну від розмовного стилю має бути максимально нормативною.Інтонаційні засоби надають тексту урочистого, гумористичного, сатиричного, іронічного або нейтрального звучання.Для лексики характерна емоційність, фразеологічна й метафорична насиченість, наявність великої кількості абстрактних слів, загальновживаної наукової і громадсько-політичної термінології, мовних кліше. Використовуютьсґ різні типи складних речень, вставних і вставлених конструкцій, однорідних членів
Науковий стиль реалізує передусім мислетворну і номінативну функції мови.Обслуговує професійно - наукову сферу, головною метою є: об`єктивний, зрозумілий, доказовий, точний і неупереджений виклад інформації, яка має впливає не на почуття, а на розум і свідомість читача.При підготовці виступу в науковому стилі тексту притаманна чітка внутрішня структура, членування його на окремі пункти, параграфи, абзаци, часте цитування з обов’язковим посиланням на адресат. Лексика характеризується наявністю спеціальних термінів, абстрактних слів і понять, наукової фразеології. Слова вживаються тільки у прямому значенні, неприпустиме їх різне тлумачення, емоційне забарвлення, метафоричність. Переважають складнопідрядні речення з ознаками мети,причини, наслідку, результату, з прямим порядком слів у реченні (спочатку підмет потім присудок).
В діловому стилі залежно від конкретної сфери вживання виділяють підстилі:
· дипломатичний
· юридичний
· канцелярсько-діловий
Головною метою особи, що використовує в мовленні діловий стиль, є досягнення максимально позитивного результату при мінімальних мовних засобах. Типові мовні засоби ділового стилю (у більшості випадків і наукового) повинні орієнтуватись на зазначену вище мету і спиратися на такі основні вимоги:
ясність викладу і точність опису
Художній стиль відрізняється від усіх інших стилів передусім тим, що може включати в себе елементи будь-якого стилю.Його призначення пов`язане з використанням естетичної функції мови - різноманітними мовними засобами виражати художнє бачення світу. Цей стиль формує загальнолюдські й національно свідомі естетичні, культурні і психологічні смаки окремої людини і нації у цілому.Характерною рисою виступу в художньому стилі є незамкнутість.Це породжує надзвичайно широку жанрову різноманітність з використанням усьог фонетичного, лексичного, граматичного і стилістичного багатства національної мови, її зображально-виражальних засобів.Тут вживаються такі засоби художньої образності, як метафори, порівняння,епітет, емоційна лексика, використовуються речення усіх типів складності.
При підготовці до практичного заняття студент повинен знати : =2 теоретичний матеріал:
- Мова і професія.
- Майстерність публічного виступу.
- Види підготовки до виступу.
- Набір відповідних тактичних і мовних засобів у межах конкретного виду усного вербального спілкування.
Студент повинен вміти:
- готувати публічний виступ
- правильно сприймати фахову інформацію
- володіти різними видами усного професійного спілкування
Вибравши відповідний стиль мови, підготувати усний виступ на одну із запропонованих тем (на вибір) «Ким і яким бути», «Цікава людина. Яка вона?», «Здоров`я нації – багатство держави», «Що важливіше: ким бути чи яким бути», «Мовлення медичного працівника як словотерапія»