Префіксально-суфіксальний спосіб творення нових термінів характеризується одночасним приєднанням префіксів і суфіксів, що несуть різне смислове навантаження.
При утворенні українських медичних термінів використовуються власне українські
префікси без-, між-, над-, під-, при-, о-/от-, за-, пере-, пів-, про-, роз-, су- (давній префікс
спільнослов’янського походження) та префікси іншомовного, у більшості випадків греко-
латинського, походження: а-, анти-, архі-, де-, диз-/дис-, екзо-, екто-/енто-, гіпер-, гіпо-.
Відповідно до ознак та функцій префіксів, всі префікси можна поділити на три групи: префікси на означення антонімічних (протилежних) понять, на означення інтенсивності ознаки або неповноти ознаки.
Для означення протилежнихпонять використовується досить значна кількість
префіксів як слов’янського походження (наприклад: без-, між-, над-), так і іншомовні
(наприклад: анти-, де-, диз-/дис-).
Найбільшою продуктивністю відзначається власнеукраїнський префікс без-, який здебільшого означає відсутність ознаки чи якості, закладеної в основі. До основ термінів, утворених шляхом приєднання до похідної основи префікса без-, часто додається суфікс -ість, наприклад: безплідність, безволосість, беззубість, бездітність, бездіяльність тощо.
Вживається префікса без- і при утворенні термінів-прикметників за допомогою суфіксів -н(ий), -ов(ий)/-ев(ий), наприклад: безплідний, бездітний ,безболісний, безжиттєвий.
За допомогою приєднання до слова прийменника між-(котрий перейшов до розряду префіксів) утворюються терміни на позначення розміщення, перебування чого-небудь між чим-небудь: міжвузля, міжключиця, міжцентр. Аналогічно до попередньої групи, більшою, ніж терміни-іменники, продуктивністю відзначаються терміни-прикметники, утворені також шляхом приєднання до основ суфіксів -н-, -ов-/-ев-, наприклад: міждольковий, міжклітинний, міжлопатковий, міжреберний, міжхребетний.
Значення перебування, розміщення набуває термін при утворенні за допомогою префікса під-, здебільшого у поєднанні з суфіксами -ок, -ин-,що вживаються на позначення анатомічних понять та вказують на місце, простір, розташування нижче від того або спереду того, що названо у основі: підборіддя, піднебіння, підребер’я, підошва, підгрудок, підчеревина, підшийок..
За допомогою суфіксів -н-, -ов-/-ев-утворюються терміни-прикметники з відповідною семантикою: підключичний,підлопатковий, піднебінний, підошовний, підшкірний.
Те ж саме значення – перебування, розміщення – представляє і префікс над-, часто у поєднанні із суфіксами -ник, -ок: надколінок, надчерев’я, надшкір’я, надкісниця, надгрудинник.
Терміни-прикметники, утворені шляхом приєднання до твірної основи префікса над-та суфіксів -н-, -ов-, -альн-, характеризують місце об’єкта, названого твірною основою: надгортанний, надколінниий, надшкірний, надбрівний, надглотковий тощо.
Префікс при-вживається при творенні термінів-іменників на позначення розміщення, розташування близько до того, що названо похідною основою: придаток, пришлунок.
Аналогічне значення мають терміни-прикметники, утворені за допомогою префікса при-з приєднанням суфіксів -н-, -ов-/-ев-: привушний, приміхуровий, принирковий, припіхвовий.
У представлених невеликою кількістю у терміносистемі іменниках, утворених за
допомогою префікса при-з приєднанням суфіксів -ість, -к, -ник, -енн(я), -анн(я)/
-уванн(я), префікс при-несе значення приростання, злиття, з’єднання: припухлість,
приєднання, прирощення (прирощування) або іншої дії: призначення, прикладання.
Синонімічним до словотвірного типу з префіксом при-є словотвірний тип
з префіксом о-/об-, що вживається при словотворенні на позначення безпосередньої
близькості до того, що названо у похідній основі: окістя, осередок, очеревина тощо.
Також префікс о-/об-вказує на процес, що призводить до зміни стану, якості: обертання,
обмеження, обмивання, обмороження, обрізання, оглушення, одужання, оживлення,
оздоровлення, опромінення, опущення тощо.
Порівняно незначна кількість українських медичних термінів утворена за допомогою префіксів за-, пів-, напів-, перед-, роз-у поєднанні з суфіксами або без них:
забруднення, завушниця, заглибина, заглотковий, заїда, загоєння, зап’ясток, півкуля,
напівпараліч, напівперіод, передміхуровий, передсердя, передпліччя, передплюсно, переохолодження, розлад, розрив, розтин тощо.
З наведених префіксів найбільше термінів утворюється за допомогою префікса роз-, який вживається на позначення розгортання та перебігу дії, та суфіксів -анн(я), -енн(я) (йдеться про терміни-іменники віддієслівного походження): роздроблення, розм’якшення, розширення, розплавлення, розрідження, розрізування, розростання (розрощення), розсікання, розслаблення, розсмоктування.
У рамках зазначеної групи, представлені також терміни, утворені за допомогою
префіксів іншомовного походження: а-/ан-, апо-, ана-, анти-, де-, диз-/дис-, екзо-/екто-,
епі-. Слід звернути увагу на те, що деякі префікси з вищенаведеного ряду є синонімічними по відношенню до власне українських префіксів. Так, наприклад,
префікс а-/ан-є синонімічним до власнеукраїнського префікса без-та вживається на
позначення відсутності того, що виражає мотивована основа: аритмія, авітаміноз,
анестетик, аномалія.
У термінах, утворених за допомогою префікса ана-, останній означає «порушення,
розлад, відновлення»: анабіоз, аналгезія, анатоксин, анафілаксія, анаплазія, анаморфоз.
Синонімічні префікси анти-(запозичений) та проти-(власномовний) у термінах-іменниках мають предикативне значення боротьби з чим-небудь, захисту від чого-небудь: антибіотик, антисептик, протиотрута протипоказання.
Раніше ці префікси приєднувалися до похідних основ в залежності від походження: префікс анти-приєднувався переважно до основ іншомовного походження, префікс проти- до власномовних основ.
На сучасному етапіпереважно використовуються форми з префіксом проти-, котрий став вживатися такожз основами іншомовного походження: антитіло – протитіло, антивірусний –
противірусний, антиотрута – протиотрута.Зазначені префікси також достатньою
мірою вживаються для створення термінів-прикметників, похідних від іменників з цим
префіксом, на позначення невідповідності чомусь через відсутність чогось: антивірусний
(противірусний), антиспазматичний (антиспастичний), антибіотичний, антигемофільний,
антитоксичний, антипіретичний, протизапальний, протизаплідний, протиерозійний.
На позначення відсутності чогось в медичних термінах вживаться префікс де-, котрий має варіативні значення протилежності та застосовується: а) на позначення ліквідації, знищення: декортикація, демаркація, депіляція, деструкція, дефекація, дезінфекція;
б) на позначення порушення, розладу
дегенерація, декомпресія, депігментація, дегідратація, декомпенсація, деформація.
Також зі значенням порушення, розладу вживається префікс диз-/дис-: дизурія, дискінезія.
Аналіз медичних термінів свідчить про те, що префікси екзо-/екто-, епі-називають
способи поширення, розміщення на поверхні того, що названо основою: екзостоз,
ектомія, епідидиміс, епігастрій, епіглотіс, епідерміс, епікард, епітелій, епіфіз.
Префікс ендо-/енто-вказує на поширення чогось всередині того, що мотивовано
похідною основою: ендокард, ендометрій, ендоскопія, ендометрит, ендоплазма .
Префікс екстра-у медичній термінології, на відміну від загальновживаної мови, де
він виражає найвищу якість кого-небудь або чого-небудь, при термінотворенні вживається
на означення знаходження поза межами того, що названо твірною основою: екстракція,
екстрасистолія, екстраабдомінальний, екстрагенітальний, екстракардіальний.
Для позначення розташування або введення чогось в межах того, що називає похідна основа,
вживається префікс інтра-: інтраартикулярний, інтравенозний, інтравітальний,
інтрадермальний, інтрамуральний.
Для позначення відхилення, відокремлення, завершення, втрати вживається префікс апо-: апоневроз, апофіз,апоплексичний.
Префікс гіпо-у медичній термінології є багатозначним та вживається на позначення:
а) розміщення, знаходження відносно того, що названо твірною основою:
гіпобласт, гіпоталамус, гіпоксимія, гіпофіз;
б) порушення, розладу, зниження того, що названо твірною основою: гіпобіоз, гіподинамія, гіпоксія, гіпоплазія, гіпосекреція, гіпотонія, гіпотрофія, гіпофункція.
Друге значення префікса при-вживаєтьсяна позначення інтенсивності ознаки, з аналогічною семантикою виступають також префікси гіпер-, гіпо- ультра-: гіперемія, гіперестезія, гіпернефрома,гіпотрофія, ультразвуковий.
Групу префіксів зі значенням неповної ознаки в медичній термінології представляють префікси під-, пів-/напів-, па-, су-: підвивих, підсилення, підживлення
півпараліч, напівзрілий, напівперетинковий, напівпрохідний,напівпорожній..
Давній словотворчий формант спільнослов’янського походження су-, котрий позначає суміжність, у більшості випадків став частиною кореня внаслідок спрощення основи: суглоб, судина, сукровиця, судома, супінатор, супровідний.
2.4 Осново- та словоскладання вивчити самостійно в матеріалах самостійної роботи.
При підготовці до практичного заняття студент повинен знати теоретичний матеріал:
- лексика за сферою вживання
- терміни і термінологія.
- основні групи медичних термінів
- походження, способи творення термінологічної лексики.
- правила вживання термінів.
Студент повинен вміти:
- використовувати набуті знання у процесі спілкування
- правильно записувати терміни
- правильно використовувати терміни свого фаху
Робота в зошиті: