Самостійна робота

Форми навчання у вищих закладах юридичної освіти. Основні види навчальних занять з теоретичної підготовки. Види самостійної роботи студента.

 

Навчальний процес у вищих закладах юридичної освіти здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, само­стійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

До основних видів навчальних занять у вищих закладах юридичної осві­ти належать:

• лекція;

• лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

• консультація.

Інші види навчальних занять визначають у порядку, встановленому ви­щим закладом юридичної освіти.

Лекція — основна форма проведення навчальних занять у вищих закла­дах юридичної освіти, є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Те­матика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою.

Лекції проводяться лекторами — професорами і доцентами (викладача­ми), а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.

Лектор, якому доручено читати курс лекцій, до початку відповідного се­местру повинен подати на кафедру (предметну або циклову комісію) складе­ний ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), кон­трольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого на­вчальним планом і програмою для цієї навчальної дисципліни.

Лектор зобов'язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лек­ційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального ма­теріалу, формах і засобах доведення його до студентів.

Лабораторне заняття — форма навчального заняття, за якого студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експе­рименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретич­них положень навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, ви­мірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у кон­кретній предметній галузі. Лабораторні заняття проводять у спеціально облад­наних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосова­ного до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реаль­ного професійного середовища. Лабораторне заняття проводять зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною про­грамою дисципліни. Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем.

Практичне заняття — форма навчального заняття, за якої викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосу­вання шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульо­ваних завдань. Практичні заняття проводять в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, об числювальною технікою. Практичне заняття проводять зі студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи.

Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною про­грамою дисципліни. Проведення практичного заняття ґрунтується на попе­редньо підготовленому методичному матеріалі — тестах для виявлення сту­пеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, на­борі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Семінарське заняття — форма навчального заняття, за якої викладач організує дискусію щодо попередньо визначених тем, до котрих студенти го­тують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводять в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студен­тами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати й об­стоювати свою позицію тощо.

Індивідуальне навчальне заняття проводять з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей.

Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента й можуть охоп­лювати частину або повний обсяг занять з однієї або кількох навчальних дис­циплін, а в окремих випадках — повний обсяг навчальних занять для кон­кретного освітнього або кваліфікаційного рівня.

Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи про­ведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім держав­ної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента.

Консультація — форма навчального заняття, за якої студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоре­тичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з кон­кретної дисципліни, визначається навчальним планом.

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видають студентам у терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання студент виконує самостійно при консультуванні викладачем.

Курсові проекти (роботи) виконують з метою закріплення, поглиблення й узагальнення знань, набутих студентами за час навчання та їх застосуван­ня до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Тематика курсових проектів (робіт) має відповідати завданням навчальної дисципліни і бути тісно пов'язана з практичними потребами конкретного фаху. Порядок затвердження тематики курсових проектів (робіт) і їх виконання визнача­ється вищим навчальним закладом.

Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюють, як правило, найбільш кваліфіковані викладачі.

Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри (предметної або циклової комісії) за участю керівника курсового проекту (роботи).

Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи) виконуються на завер­шальному етапі навчання студентів у вищому навчальному закладі і перед­бачають систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практич­них знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних на­укових, професійних та інших завдань, а також розвиток навичок самостійної роботи й оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов'язаних з темою проекту (роботи).

Студенту надається право обрати тему дипломного проекту (роботи), визна­чену випускаючими кафедрами (предметними або цикловими комісіями), або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розробки. Керівниками дипломних проектів (робіт) призначають професорів і доцентів (викладачів) ви­щого навчального закладу, висококваліфікованих спеціалістів виробництва.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчаль­ним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Навчаль­ний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робо­чим навчальним планом і має становити не менш як 1/3 та не більш як 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення кон­кретної дисципліни.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визна­чається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, зав­даннями та вказівками викладача. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення кон­кретної навчальної дисципліни (підручник, навчальні та методичні посібни­ки, конспект лекцій викладача, практикум тощо). Методичні матеріали для самостійної роботи студентів мають передбачати можливість самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з кон­кретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці вищого навчального за­кладу, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також у домашніх умовах.

Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим на­вчальним планом для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, ви­носиться на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими форма­ми — денна (стаціонарна), вечірня, заочна (дистанційна), екстернат.

Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття пев­ного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва.

Вечірня і заочна (дистанційна) форми навчання є формами здобуття пев­ного рівня освіти або кваліфікації без відриву від виробництва.

Екстернат є особливою формою навчання осіб (екстернів), які мають відповідний освітній, освітньо-кваліфікаційний рівень, для здобуття ними певного рівня вищої освіти шляхом самостійного вивчення навчальних дис­циплін і складання у вищому навчальному закладі заліків, екзаменів та про­ходження інших форм підсумкового контролю, передбачених навчальним планом.

Екстернат:

• організовується у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації і може застосовуватися на різних рівнях вищої освіти з усіх напрямів підго­товки і спеціальностей;

• тривалість екстернату для здобуття певного освітньо-кваліфікаційно­го рівня не регламентується нормативною тривалістю навчання, визначеною навчальним планом;

• обсяг, структура і якість знань, умінь та навичок екстерна мають відпо­відати вимогам державного стандарту освіти, встановленого для відповідно­го освітньо-кваліфікаційного рівня.

• лекційні, практичні, семінарські та лабораторні заняття в екстернаті не застосовують, але екстернам може бути надана можливість відвідувати заняття та виконувати інші види навчальної роботи під керівництвом викла­дачів на умовах, визначених вищим навчальним закладом;

• екстерну, який виконав усі вимоги навчального плану, захистив дип­ломну роботу, склав державні екзамени, присвоюється відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень та видається державний документ про освіту;

• навчання в екстернаті здійснюється на основі договорів між вищим навчальним закладом та підприємствами, установами, організаціями, гро­мадянами.

• Екстернат відкривається за дозволом Міністерства освіти і науки Украї­ни в акредитованих вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку фахівців за денною формою навчання з відповідного напряму підготовки "Право" чи спеціальності "Правознавство".

До екстернату зараховують громадян України, які мають повну або не­повну (для вищих навчальних закладів першого та другого рівнів акредитації) загальну середню освіту, середню професійну освіту, а також особи з незакінченою або закінченою вищою освітою без обмеження віку. Зарахування до екстернату проводить приймальна комісія у терміни та за порядком відбору екстернів, що визначені Правилами прийому до вищого навчального закладу.

Навчання екстерна здійснюється за індивідуальним навчальним планом, складеним на основі навчального плану з дотриманням наступності та струк­турно-логічної послідовності вивчення навчальних дисциплін, що визнача­ють зміст освіти відповідного напряму підготовки "Право" чи спеціальності "Правознавство". Індивідуальний навчальний план екстерна складається на кожний навчальний рік протягом першого місяця навчального року і пого­джується з відповідними кафедрами (предметними або цикловими комісія­ми), затверджується деканом факультету (завідувачем відділення).

Екстерн має право користуватися бібліотечними фондами, навчальними програмами та методичними матеріалами вищого навчального закладу, на­вчально-лабораторним обладнанням, технічними засобами, отримувати кон­сультації на умовах, визначених вищим навчальним закладом.

Атестація екстернів включає заліки, екзамени та інші форми семестрового контролю з навчальних дисциплін в обсязі навчальних програм, затверджених для певного напряму підготовки відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, а також державну атестацію. Заліки й екзамени екстерни складають, як прави­ло, в період екзаменаційної сесії комісії у складі трьох осіб, призначеній завіду­вачем відповідної кафедри (головою предметної або циклової комісії). За умови успішного виконання індивідуального навчального плану екстерн може бути переведений у групу студентів, які навчаються на загальних підставах.