1. Загальні відомості про глибоку форму розумової відсталості. Глибока розумова відсталість зустрічається в 1% випадків від всіх розумово відсталих осіб. В більшості причиною виникнення цього ступеню розумової відсталості є органічні ураження головного мозку на ранніх етапах онтогенезу. В основному це наслідки тяжкої патології вагітності, пологів, мозкових інфекцій, або тяжкі черепно-мозкові травми в перші три роки життя. Психологічна діагностика цих дітей неможлива, їх коефіцієнт розумового розвитку орієнтовно оцінюється нижче, ніж 20. Психіка цих дітей на низькій сходинці розвитку, у них не розвинуті навіть передумови інтелекту: увага, сприймання, пам’ять. В зв’язку з цим відсутня здатність до елементарних процесів мислення. Більшість таких хворих нерухомі або різко обмежені в рухах, з ними можливі лише самі елементарні форми невербальної комунікації. Вони неспроможні або мало спроможні піклуватися про свої основні потреби і потребують постійної допомоги і нагляду.
2. Цілі психокорекційної роботи: розвиток конструктивних форм поведінки дитини, засвоєння навичок самообслуговування і інших соціальних навичок.
3. Завдання психолого - корекційної роботи:
- розвиток психомоторики та зорово-рухової координації;
- розвиток психічних процесів (уваги, сприймання, пам'яті тощо);
- формування базових графічних умінь.
4. Форма психокорекційної роботи: індивідуальна.
5. Методики:
а) для розвитку психомоторики та зорово-рухової координації:
- вправа «Погладимо котеня». Психолог навчає дитину плавним рухам рук зліва - направо з метою розслаблення м'язів кистей рук.
- вправа «Пофарбуємо стіну». Психолог показує дитині плавні рухи рукою зверху вниз і від низу до верху. А дитина відтворює побачені рухи.
- вправа «Кулачок - долонька». Психолог показує дитині, що вона спочатку має стиснути руку в кулак, а потім випростати долоню із різною швидкістю. Дитина повторює рухи.
- вправа «Піаніно». Психолог імітує гру на піаніно. Дитина повторює побачене. Особлива увага - дотриманню ритму чергування рук та пальців.
- вправа «Розфасуємо крупу». Психолог демонструє дитині, як користуватися ложкою, розсипаючи крупу по різних ємностях. Психолог також знайомить дитину із властивостями крупи, різною величиною посудинок.
- вправа «Різнокольорові клубки». Психолог разом із дитиною розмотують клубки із ниток, а потім знову змотують.
- вправа «Варимо обід». Необхідно підготувати набір іграшкового посуду. Психолог разом із дитиною наливають воду в різний посуд. Переливають з одного посуду - в інший. Намагаються переливати воду за допомогою ложки тощо.
б) для розвитку психічних процесів (уваги, сприймання, пам'яті тощо):
- вправа «Покажи малюнок». Необхідно підготувати кілька іграшок та кілька малюнків, де б вони зображувалися. Психолог показує дитині іграшку, а вона має обрати серед всіх малюнків той, де зображена ця іграшка.
- вправа «Музичні інструменти». Психолог показує дитині, які рухи слід робити під супровід звуків певних музичних інструментів (піаніно, барабан, дудка тощо).
- вправа «Побудуємо паркан». Психолог разом із дитиною із пласких паличок викладають на площині паркан. Потім можна викладати доріжку, ялинку, будиночок тощо.
- вправа «Викладаємо пейзаж». Необхідно підготувати набір різноманітних пласких фігур (хмаринки, деревця, звірята, овочі та фрукти тощо). Психолог має допомагати дитині та орієнтувати її наступними вказівками: «Виклади деревця ліворуч, звіряток - праворуч, хмаринки - угорі тощо».
- вправа «Зроби ціле». Необхідно кілька великих аркушів паперу та пластилін. Психолог показує дитині, який у нього є великий аркуш паперу. Називає його, дає дитині торкнутися. Потім показує, як з великого аркушу паперу можна зробити багато маленьких аркушів (порвати). Потім показує великий шматок пластиліну, пропонує дитині відламати від нього кілька маленьких шматочків. Потім демонструє дитині, що з маленьких шматочків пластиліну можна зробити один великий, тоді як із папером це неможливо. Пропонує дитині спробувати зробити це самій.
в) для формування базових графічних умінь:
- вправа «Малюємо лінію». Психолог показує дитині, як проводити безперервну лінію по намальованій лінії на папері. Спочатку «малюють» пальцем, потім олівцем.
- вправа «Обводимо контур». Психолог демонструє, як по пунктирним лініям слід обводити контур. Дитина виконує вправу кольоровими олівцями.
- вправа «Які різні лінії!». Психолог показує дитині, як малювати різні лінії - тонкі та товсті, прямі та зигзагоподібні, безперервні та пунктирні тощо.
Потім дитини малює такі самі.
- вправа «Заштрихуємо трикутник». Психолог пропонує дитині обвести на великому аркуші паперу трикутник. Спочатку пальцем, а потім олівцем. Намальовану форму заштриховують.
- вправа «Склади та намалюй ялинку». Психолог навчає дитину, як з пласких геометричних форм в обмеженій площині (на дерев’яній дошці або на білому аркуші паперу) можна скласти ялинку, а потім намалювати це.
6. Участь батьків та інших осіб у корекційному процесі: роль батьків та людей із найближчого оточення особливо значуща, зважаючи на ступінь хвороби дитини. Виконуючи вказівки спеціалістів та надаючи дитині підтримку, вони здатні сприяти посиленню дії корекційних заходів.