1. Загальні відомості про геміпаретичну форму ДЦП. Геміплегічна форма (спастична геміплегія, геміпарез) – характеризується односторонньою поразкою кінцівок. Рука зазвичай уражена більше, ніж нога. Діти з геміпарезами опановують вікові навики пізніше, ніж здорові. Тому рівень соціальної адаптації більшою мірою визначається не ступенем рухового дефекту, а інтелектуальними можливостями дитини. Клінічно характеризується розвитком спастичного геміпарезу (тип Верніке-Манна), затримкою психічного та мовленнєвого розвитку. При цій формі нерідко зустрічаються фокальні епілептичні напади.
2. Цілі психокорекційної роботи: створення сприятливого середовища для розвитку дитини, опанування вміннями та навичками для ефективної соціалізації та адаптації.
3. Завдання психолого - корекційної роботи:
- стимулювання та розвиток пізнавальної активності та психічних процесів;
- розвиток мовленнєвого дихання та голосу;
- розвиток дрібної моторики рук та вправності пальців.
4. Форма психокорекційної роботи: індивідуальна.
5. Методики:
а) для стимулювання та розвитку пізнавальної активності та психічних процесів:
- вправа «Іграшки їдуть у подорож». Психолог розповідає дитині, що деякі іграшки з тих, які є в цій кімнаті, збираються у подорож. Детально розповідає, куди та чому вони їдуть. Дитині необхідно уважно слухати розповідь, щоб потім пригадати, які іграшки подорожуватимуть та куди вони збираються. Потім дитина може сама вигадати якусь історію. Психолог має допомагати дитині дотримуватися логічної послідовності у розповіді, стимулювати її уяву та творчість.
- вправа «Годинник». Необхідно підготувати великий годинник із стрілками та секундомір. Протягом 1 хвилини дитина має зосереджувати свою увагу на секундній стрілці, не відволікаючись. Поступово час необхідно збільшити до 4-5 хвилин.
- вправа «Цікавий предмет». Психолог пропонує дитині уважно оглянути якийсь предмет. Протягом 3 хвилин дитина дивиться на якийсь предмет, намагаючись помітити якомога більше особливостей, а потім описує його. Дана вправа спрямована на розвиток уваги, вміння виокремлювати характерні особливості предметів, розвиток пам’яті.
б) для розвитку мовленнєвого дихання та голосу:
- вправа «Ліпимо пиріжки». Психолог розповідає віршик та супроводжує його імітуванням ліплення пиріжків. Дитина має, у міру своїх можливостей, повторювати за психологом звуки та рухи.
Тісто місимо, тісто мнемо,
Пиріжків ми напечемо,
І з капустою, з грибами
Пригощу вас пиріжками.
- вправа «Зайці варять борщ». Психолог розповідає віршик та супроводжує його імітуванням приготування борщу. Дитина має, у міру своїх можливостей, повторювати за психологом звуки та рухи.
Коли йде осінній дощ (показати «крапельки»),
зайці в полі варять борщ (показати вухастих зайчиків).
Зайці варять борщ у полі (показати, як вони помішують борщ в каструлі)
з буряків та бараболі.
Зайці моркву в борщ кладуть (показати, як всі ці овочі кидають до борщу)
і капусту в борщ січуть (імітування шинкування капусти).
Листя кидають із лавра (показати як відривають листочки та кидають),
щоб удався борщ на славу (показати, який смачний борщ!).
І на славу в зайців борщ,
коли йде осінній дощ!
в) для розвитку дрібної моторики рук та вправності пальців:
- вправа «Намет». Необхідно з’єднати під кутом кінчики пальців правої та лівої рук.
- вправа «Магазин». Руки в тому самому положенні, що й у попередній вправі, тільки вказівні пальці горизонтально.
- вправа «Квітка». Руки у вертикальному положенні, притиснути долоні обох рук одну до одної, потім трохи розсунути їх, округливши пальці.
- вправа «Коріння рослини». Психолог демонструє дитині певні рухи, які вона має повторювати (притиснути руки боком одна до одної, опустити пальці донизу; одночасно повертати кисті рук вгору долонями – тильним боком, супроводжуючи рухи віршованим текстом: «Бабця млинчики пече –
ой, як смачно! Хочу ще!»; кисті рук одночасно стискати в кулак – розтискати, при кожному русі кулаки і долоні класти на стіл; покласти кисті рук на стіл: одна рука стиснута в кулак, друга розкрита. Одночасно поміняти положення).
- вправа «Кулак - ребро - долоня». На площині столу три положення руки послідовно змінюють одне одного. Виконується 8 -10 разів правою рукою, потім лівою, далі обома руками. Дана вправа забезпечує добре тренування пальців, сприяє виробленню ізольованих рухів, розвиткові точності рухів пальців.
6. Участь батьків та інших осіб у корекційному процесі: роль батьків, сім’ї та найближчого оточення дитини неоціненна для перебігу корекційного процесу. Саме від того, чи буде організоване сприятливе середовище для розвитку та життя дитини, залежить ефективність корекційних заходів. Сприятливий психологічний клімат в сім’ї здатен максимально стимулювати розвиток дитини, а також мінімізувати негативний вплив захворювання на психічний стан дитини.