Подовжній профіль мостового переходу в межах ширини розливу ріки складається з характерних ділянок: 1 - міст і ділянки високих насипів, що примикають до нього; 2 - низький заплавний насип; 3 - ділянки сполучення низьких і високих заплавних насипів.
При заданій величині отвору моста його довжину LM орієнтовно (тому що схема моста не розробляється) можна визначити за формулою
(9.1)
де L- отвір моста; m - закладення конусів насипів у моста (m =1,5-2,0); Нм - відмітка проїзної частини моста; РРВВ - розрахунковий рівень високих вод; - довжина фундаментних опор моста.
Міст може розташовуватися в подовжньому профілі на ділянці опуклої вертикальної кривої, прямої з ухилом не більш 2%, у тому числі і на горизонтальній ділянці.
При виборі проектного рішення необхідно враховувати особливості розташування русла ріки в поперечному перерізі річкової долини, вимоги забезпечення відводу води з проїзної частини моста, конструктивні особливості пролітних будівель.
Нижче приводиться послідовність проектування подовжнього профілю мостового переходу при розташуванні моста на горизонтальній прямій.
Мінімальна сумарна довжина моста і високих заплавних насипів, у межах якого не допускається змін елементів проектної лінії, дорівнює
Lnp=Lм+20, м. (9.2)
Якщо ця ділянка запроектована у виді прямої горизонтальної лінії, то її відмітка дорівнює Нм.
З метою економії об’ємів земляних і робіт для укріплення на підходах до моста необхідно значну частину подовжнього профілю проектувати у виді горизонтального насипу оптимальної висоти з відміткою Hmin.
Ділянки сполучення високої і низкою заплавних насипів складаються з прямої вставки з ухилом Іэк опуклої й увігнутий вертикальних кривих, що примикають до неї.
Ухил прямої вставки Іэк, що відповідає найменшому об’єму земляних робіт на ділянці сполучення, визначається за формулою
, (9.3)
де - мінімальний радіус опуклої кривої, призначуваний у залежності від категорії дороги.