До систем життєзабезпечення належать:
– повітропостачання ;
– водопостачання ;
– теплопостачання ;
– каналізація ;
– електропостачання та зв'язок.
Підчас оцінки сховищ за системами життєзабезпечення визначається можливість систем забезпечувати безперервне перебування людей у сховищах не менше двох діб.
7.1Система повітропостачання.
7.1.1 Визначаємо кліматичну зону, яка, в свою чергу, визначає середньою температурою зовнішнього повітря найбільш теплого місяця і норми подачі повітря на одного чоловіка в годину в режимі І і II.
Норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду за 1 годину в «Режимі–I»:
– W1= 8 м3/г. (для I кліматичної зони,температура повітря до 20ºС);
– W1=10 м3/г. (для II кліматичної зони, температура повітря до 20 - 25ºС);
– W1=11 м3/ г. (для III кліматичної зони, температура повітря до 25 - 30ºС);
– W1=13 м3/г. (для IV кліматичної зони, температура повітря більше 30ºС).
7.1.2. Визначаємо загальну кількість повітря, що подається за годину в «Режимі I» за формулою:
WOI = КФВК1·QФВК1+КЕРВ·QЕРВ=3·1200 + 1∙900 = 4500 м3/г,
де КФВК1 – кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 ;
QФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК-1 «Режимі–I» – 1200 м3/год.;
КЕРВ – кількість електроручних вентиляторів ЕРВ-72-2 ;
QЕРВ – продуктивність електроручного вентилятора ЕРВ-72-2 в «Режимі –I»-900 м3/год.
7.1.3. Визначаємо чисельність людей, яких можна забезпечити повітрям в «Режимі I»:
де - кількість повітря, яке подається в годину в «Режимі –I»;
- норма зовнішнього повітря , для II кліматичної зони-10 м3/ч на одну людину .
7.1.4. Визначаємо кількість повітря, що подається за одну годину в «Режимі –IІ» за формулою:
WOII = КФВК1 · QФВК1 = 3 · 300 = 900 м3/ч,
де КФВК1 – кількість фільтровентиляційного обладнання ФВК–1;
QФВК1 – продуктивність фільтровентиляційного обладнання ФВК–1 в «Режимі II» – 300 м3/год.
Електроручний вентилятор ЕРВ-72-2 в «режимі II» не працює
7.1.5. Визначаємо необхідну кількість повітря, в «Режимі II» за формулою:
Wнеоб.. II = Nзах · W2. + NПУ · W2 ПУ = 510 ∙ 2 + 5 ∙ 5 =1045 м3
де Nзах – число людей у сховищі;
W2 – норма повітря, розрахована на людину в режимі II (фільтровентиляції – 2 м3/год., для I та II кліматичних зон; і 10 м3/год. для III та IV кліматичних зон;
NПУ – розрахунок пункту управління, осіб;
W2 ПУ – норма для тих, хто працює на ПУ, - 5 м3/год.
7.1.6. Визначаємо, яку кількість людей можуть забезпечити в «Режимі II».
7.1.7. Визначаємо коефіцієнт повітропостачання в режимі І і ІІ.
В режимі І:
де NOI – мінімальне число людей, забезпечених повітрям в «Режимі I»
В режимі ІІ:
де NOIІ – мінімальне число людей, забезпечених повітрям в «Режимі ІI»
Висновок.
Кповіт.пост < 1, кількість фільтровентиляційних комплектів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами, як у режимі І, так і у режимі II. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплектів.
Система повітропостачання може забезпечити в «режимі I» і в «режимі II» тільки 450 осіб.
7.2. Система водопостачання.
7.2.1. Визначаємо можливості системи водопостачання.
З вихідних даних маємо аварійний запас води – 4500 л, отже, можливість системи водопостачання = 4500 л.
7.2.2. Визначаємо кількість людей, яких забезпечує система водопостачання:
де T – тривалість укриття = 3 доби;
N1 - норма споживання на одну людину в аварійному режимі – 3л;
N2 - для санітарно-гігієнічних потреб – 2л.;
- можливість системи водопостачання.
7.2.3. Визначаємо коефіцієнт водопостачання:
Висновок.
1. Система водопостачання може забезпечити 59% робітників і службовців.
2 Необхідно додати аварійний запас води у кількості 3150 літрів.
7.3. Система електропостачання.
Електропостачання сховища від мережі промислового об'єкта, аварійне постачання - акумуляторна батарея.
Висновок.
1. Система електропостачання в аварійному режимі забезпечує тільки освітлення сховища.
2. Робота системи повітропостачання в аварійному режимі забезпечується ЕРВ-72-2 вручну.
На основі проведених оцінок систем життєзабезпечення визначається загальна оцінка за мінімальним показником однією із систем.
7.4. Визначаємо показник, що характеризує інженерний захист об'єкта по життєзабезпеченню (коефіцієнт життєзабезпечення).
В нашому прикладі найменша кількість захищених визначається водопостачанням (NЖ.З.=300 осіб), виходячи з цього, коефіцієнт, який характеризує життєзабезпечення, дорівнює:
.
Висновок.
1. Система життєзабезпечення може забезпечити життєдіяльність 59% робітників і службовців протягом 3 діб.
2. Система водозабезпечення знижує життєдіяльність до 59% за якою йде система повітропостачання – 88%.
8. Оцінка сховища за своєчасним укриттям людей.
8.1. Визначаємо час, необхідний для укриття, враховуючи, що швидкість переміщення людини прискореним кроком Vнорм=50 м/хв. і надається дві хвилини, щоб знайти своє місце в сховищі.
Від ділянки № 1 до сховища (для N1=200 осіб.):
t1 = = = 4 хв.
Від ділянки № 2 до сховища (для N2=310 осіб.):
t2 = = = 8 хв.
8.2. Порівнюючи необхідний час для укриття людей з вихідними даними tнорм=8 хв.
В нашому прикладі t1 = 4 хв < tнорм = 8 хв і t2 = 8 хв = tнорм = 8 хв.
Робимо висновок, що розміщення сховища забезпечує своєчасне укриття такої кількості осіб:
Nсвч = N1+N2=200 + 310 = 510 осіб.
8.3. Визначаємо коефіцієнт, який характеризує інженерний захист об'єкта за своєчасним укриттям робітників та службовців:
.
Висновок. Розміщення сховища дозволяє своєчасно укрити всіх робітників та службовців .
Таким чином, в ході розрахунків маємо коефіцієнти які характеризують інженерний захист робітників і службовців промислового об'єкта:
– коефіцієнт місткості захисної споруди КМ = 1,22;
– коефіцієнт життєзабезпечення КЖ.З. = 0,59;
– коефіцієнт за своєчасним укриттям робітників і службовців КСВЧ = 1.