Лекція 5. Організація та проведення практичних та семінарських занять

Лекція 5. Організація та проведення практичних та семінарських занять.

Семінарські заняття.

В наші часи семінар – це загальновживана назва широко застосовуваної форми занять з різноманітних навчальних дисциплін, частіше – з гуманітарних… Семінару як формі занять притаманна гнучкість. У ході його проведення вдається… У вищій школі сформувались три основних види семінарських занять:

Особливості складання навчально-методичних матеріалів для проведення семінарських занять

Ці організаційно-методичні матеріали необхідно розробляти на кафедрі до кожного семінару, а необхідне видавати слухачам не пізніше, як за неділю, до читання лекції по даній темі.

Такими матеріалами можуть бути:

· завдання слухачам на самостійну роботу щодо їх підготовки до семінару;

· план проведення семінару та ін.

Важливим елементом методичної розробки є завдання слухачам для самостійної роботи щодо підготовки до семінару.

Завдання слухачам на самостійну роботу щодо підготовки до семінару

- передбачити оформлення титульного аркуша; - вказати установчі відомості-зміст перших трьох розділів; - визначити поради слухачам щодо їх підготовки до семінару (які розкривають його зміст та завдання).

План проведення семінару

- установчі відомості; - порядок проведення семінару. Від того, як викладач зуміє організувати підготовку слухачів до семінару і роботу на самому занятті, буде залежати і…

Розробка плану проведення семінару

У вступному слові необхідно стисло визначати актуальність теми заняття, її особливості і місце у програмі підвищення кваліфікації. Обов'язково передбачати тези, щоб ними привернути увагу слухачів до…

Основна частина заняття

- забезпечити послідовність її проходження; - передбачити чітке дозування всіх завдань заняття; - прищеплення слухачам навичок усного викладу матеріалу та умінь відстоювати своє бачення змісту завдань;

Заключна частина семінару

- аналіз якості підготовки слухачів до заняття; - загальну оцінку виступам; - виділення найбільш вдалих та творчих моментів заняття;

Детальна методика проведення семінару на прикладі семінару

1. Поглибити теоретичні знання з проблемних питань. 2. Розвивати навички та вміння слухачів проводити дослідження. 3. Формувати у слухачів систему знань з теорії для їх практичної реалізації.

Ділова гра

Проведення цього виду практичного заняття вимагає значних витрат часу й зусиль на його підготовку, як з боку викладачів, так і з боку слухачів. Тому… В ході розробки ділової гри, викладачу необхідно планувати прищеплення… - комплексного використання їхніх знань на цьому занятті (отриманих в ході попередніх занять);

Самостійна робота

Самостійна робота слухачів є важливою складовою частиною навчального процесу та основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від… Вона проводиться з метою: - засвоєння навчального матеріалу, який передбачений навчальною програмою;

Література

2. П.М. Щербань, Прикладна педагогіка: Навч.-метод. Посіб. - К.: Вища шк. 2002. - 215с.: іл. 3. В.М.Галузяк, М.І. Сметанський, В.І. Шахов, Педагогіка: Навч.посіб. -… 4. В.С. Лозниця, Психологія і педагогіка : основні положення. Навч.посібник для самост. Вивченння дисципліни. - К.:…

Словник

Підручник - основне навчальне видання із систематизованим викладом дисципліни, що відповідає офіційно затвердженій навчальній програмі (у тому числі… Навчальний посібник - навчальне видання, яке доповнює або частково замінює… Навчально - наочний посібник - навчальне образотворче видання матеріалів на допомогу у вивченні, викладанні чи…

Стаття 11. Зміст вищої освіти

1. Зміст вищої освітизумовлюється суспільними вимогами до рівня кадрів з вищою освітою і визначається стандартами вищої освіти для освітньо-кваліфікаційних (освітньо-наукового) рівнів з напрямів і спеціальностей, зазначених у відповідному переліку напрямів і спеціальностей.

Стаття 13. Стандарти вищої освіти

1.Стандарт вищої освіти –сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього-кваліфікаційного (освітньо-наукового) рівня випускника вищого навчального закладу, змісту освіти, термінів навчання і засобів діагностики якості освіти відповідних напрямів і спеціальностей.

Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти за певними освітньо-професійними (освітньо-науковою)програмами відповідних освітньо-кваліфікаційних (освітньо-наукового) рівнів, а також якості освітньої діяльності вищих навчальних закладів усіх типів незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

До стандартів вищої освіти входять:

освітньо-кваліфікаційні (освітньо-наукова) характеристики;

освітньо-професійні (освітньо-наукова) програми;

засоби діагностики якості освіти.

2. Освітньо-кваліфікаційна (освітньо-наукова) характеристикавизначає цілі освітньої і професійної підготовки випускника вищого навчального закладу, його компетентності, інші соціально важливі якості, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й умінь для їх реалізації, а також місце випускника в структурі галузей економіки держави.

Освітньо-кваліфікаційні (освітньо-наукова) характеристики,розробляються з кожного напряму (спеціальності) для відповідних освітньо-кваліфікаційних (освітньо-наукового) рівнів і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі праці та соціальної політики та іншими центральними органами виконавчої влади.

3. Освітньо-професійна (освітньо-наукова) програмавизначає нормативний зміст підготовки кадрів з вищою освітою та нормативний термін навчання за певним напрямом (спеціальністю) відповідного освітньо-кваліфікаційного (освітньо-наукового) рівня і містить:

• перелік нормативних навчальних дисциплін, обсяг часу, відведеного для їх вивчення, форми підсумкового контролю;
• програми нормативних навчальних дисциплін;
• нормативний термін навчання.

Освітньо-професійні (освітньо-наукові) програмирозробляються з кожного напряму (спеціальності) відповідних освітньо-кваліфікаційних (освітньо-наукового) рівнів і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади.

Програма навчальної дисципліни містить виклад змісту навчальної дисципліни,послідовність її вивчення, перелік знань та вмінь, критерії підсумкового контролю, перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів.

Програми нормативних навчальних дисциплін затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади.

Засоби діагностики якості освіти визначають стандартизовані методики та систему формалізованих завдань,які призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних та громадянських якостей і використовуються для встановлення відповідності рівня якості вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти.

Засоби діагностики якості вищої освіти розробляються з кожного напряму (спеціальності) для відповідних освітньо-кваліфікаційних (освітньо-наукового) рівнів і затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади.

Стандарт вищої освіти містить державну компоненту та компоненту вищого навчального закладу.

Державна компонента містить:

• освітньо-кваліфікаційну (освітньо-наукову) характеристику;
• освітньо-професійну (освітньо-наукову) програму в частині переліку нормативних навчальних дисциплін, обсягу часу, відведеного на їх вивчення, форми підсумкового контролю, програм нормативних навчальних дисциплін та терміну навчання;
• засоби діагностики якості вищої освіти в частині нормативних навчальних дисциплін.

Державна компонента стандартів вищої освіти є обов’язковою для всіх вищих навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування.

Варіативні навчальні дисципліни визначаються вищим навчальним закладом з урахуванням спеціалізацій, напрямів і спеціальностей, наукових і…

Перелік спеціалізацій підготовки визначається вищим навчальним закладом.

Вищі навчальні заклади на підставі освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми розробляють навчальний план з кожного напряму (спеціальності),який визначає перелік та обсяг в нормативних і варіативних навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного та підсумкового контролю. Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік, складається робочий навчальний план.

Навчальний і робочий навчальний плани є нормативними документами вищого навчального закладу і затверджуються його керівником.

Стаття 14. Науково-методичне забезпечення вищої освіти

Науково-методичне забезпечення вищої освіти включає підготовку навчальної і наукової літератури та забезпечення нею вищих навчальних закладів.…

ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Навчально-виховний процес у вищих навчальних закладах –це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на засвоєння відповідної… Порядок організації навчального процесу у вищих навчальних закладах…

Стаття 42. Форми навчання у вищих навчальних закладах

Навчання у вищих навчальних закладах здійснюється за такими формами:

• денна;
• вечірня;
• заочна (дистанційна);
• екстернат.

Стаття 43. Форми організації навчального процесу та види навчальних занять

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах:

· навчальні заняття;

• самостійна робота;
• практична підготовка;
• контрольні заходи.

Основними видами навчальних за­нять у вищих навчальних закладах є:

• лекція;
• лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
• консультація.

Вищий навчальний заклад може встановлювати інші види навчальних занять.

Стаття 49.Робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників

1. Робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників визначається законодавством про працю України.

Час виконання педагогічним працівником навчальних, методичних, організаційних та інших трудових обов'язків і час виконання науково-педагогічним працівником навчальних, методичних, наукових, організаційних та інших трудових обов'язків у поточному навчальному році не повинен перевищувати річний робочий час.

(Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не може перевищувати 900 годин на навчальний рік.

Максимальне навчальне навантаження педагогічних працівників не може перевищувати 720 годин на навчальний рік – старе)

Стаття 50. Права педагогічних інауково-педагогічних працівників

Педагогічні та науково-педагогічні працівники вищого навчального закладу мають право:

• на захист професійної честі та гідності;
• брати участь в обговоренні та вирішенні питань, що стосуються діяльності вищого навчального закладу;
• у встановленому порядку обирати та бути обраним до Вченої (Педагогічної) ради вищого навчального закладу, вченої ради інституту, факультету;
• обирати методи та засоби навчання, що найбільш повно відповідають їх індивідуальним особливостям і забезпечують високу якість навчального процесу;
• користуватися безоплатно послугами бібліотек, інформаційних фондів, навчальних та наукових підрозділів, а також послугами соціально-побутових та інших структурних підрозділів вищого навчального закладу відповідно до його статуту та (або) колективного договору;
• одержувати службове житло в установленому законодавством порядку;
• отримувати пільгові кредити для індивідуального та кооперативного житлового будівництва;
• одержувати державні стипендії;
• брати участь в об’єднаннях громадян;

Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають й інші права, передбачені законодавством та статутом вищого навчального закладу.

Стаття 51. Обов'язки педагогічних і науково-педагогічних працівників Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані: · додержуватися статуту вищого навчального закладу, законів, інших нормативно-правових актів;

Посади педагогічних і науково-педагогічних працівників, які підвищують кваліфікацію або проходять стажування з відривом від виробництва, на цей період можуть заміщуватись іншими особами без конкурсу на умовах строкового трудового договору (контракту).