Схемотехнічна реалізація дешифраторів

 

Схемотехнічно дешифратор представляє собою сукупність кон’юнкторів(чи елементів І-НІ в дешифраторах з інверсними виходами), не зв'язаних між собою. Кожен кон’юнктор (чи елемент І-НІ) виробляє одну з вихідних фун­кцій. Крім елементів для вироблення вихідних функцій, дешифратор, як і ба­гато інші ІС, постачений схемами для вироблення парафазних сигналів з од­нофазних (прямих), що надходять на входи ІС. Помітимо, що вхідна пряма перемінна безпосередньо в схемі не використовується, а виробляється повто­рно як подвійна інверсія від вхідної. Це зроблено для того, щоб максимально розвантажувати лінії зовнішніх входів (тут .зовнішні входи навантажені тіль­ки на один вхід інвертора). Зовнішні лінії входів максимально розвантажу­ються завжди, оскільки вони і без того навантажені ємністю через своєї щодо великої довжини і конструкції висновків корпуса ІС, що знижує швидкість передачі сигналу по лінії. Скорочена схема дешифратора з показом однієї вхідної лінії й однієї вихідної лінії (для визначеності узята лінія з номером 5) дана на рис.1.2.

 

 

 

_

і Хі Хі

 

X0

X1

2^n-1 2^n-1 X2

X3

_

X3 F5

 

X(n-1)

_

ЕN1

 

 

EN2

 

 

2ⁿ – 1 2ⁿ -1

 

До усіх інших кон’юнкторів

 

Рис.1.2.

 

Дешифратор відноситься до числа швидкодіючих вузлів. Як відомо, корпуса ІС із великим числом висновків виготовляти складно, і вони дороги. З цього погляду дешифратори відносяться до вкрай невдалих схем, тому що в них при простій внутрішній структурі і малому числі схем­них елементів багато зовнішніх висновків. Для розміщення у звичайному не­дорогому корпусі годить тільки дешифратор з 4 інформаційними входами. Більш "розмірних" дешифраторів у серіях ІС немає.