Опис об’єкта діагностики

Дані завжди записуються на магнитній поверхні диска у вигляді концентричних кіл, що називаються доріжками (циліндрами), а доріжки в свою чергу поділяються радіально на сек­тори. Гнучкі диски (дискети) мають дві поверхні.

Кількість інформації (щільність) на одній поверхні диска залежить від числа доріжок та числа секторів на одній доріжці. Щільність може суттєво змінюватися від диска до диска. Наприклад, гнучкі диски 3,5” мають 80 доріжок,а число секторів може бути від 8 до 26. Для всіх типів дисків стандартний розмір сектора дорівнює 512 байт даних (підтримується більшістю ОС), хоча можуть бути і інші розміри. Число доріжок, число сто­рін, число та розмір секторів задаються програмно при первинній размітці (низкорівневому форматуванні).

Таким чином, мінімально-адресуємою на фізичному рівні (рівень команд контролера) одиницею інформації дискових накопичувачів є сектор. Слід розрізнювати фізичну адресу секторів CHS (використовуються у процедурах BIOS та командах контролерів) та логічну LBA (відносну) адресу сектора ( використовується у ОС та при описі ло­гічної структури дисків).

Одноіменні доріжки на різних поверхнях диска утворюють ци­ліндр. З кожною поверхнею диска пов’язана своя головка чита­ння/запису.

Физична або трьохмірна адреса складається з С - номера циліндра (циліндри нумеруються з нуля, починаючи від зовнішнього циліндра до центра диска), Н -

номера поверхні /головки/ (поверхні нумеруються з нуля) та S - номера сектора задан­ої доріжки (сектори нумеруються з першого від початку доріжки).

Ло­гічний або відносний номер сектора LBA утворюється при послідо­вній нумерації усіх секторів диска. При цьому логічний но­мер 0 відповідає сектору номер 1 на нульовій поверхні нульо­вого циліндра. В подальшому логічний номер збільшується спочатку по кожному сектору на поверхні, потім по кожній поверхні в межах циліндра і нарешті, по кожному циліндру.

Запис на дискету виконується методами частотной модуляції (FM) та модифікованої частотної модуляції (MFM), позиціонування голівок жорстке, по розімкненій схемі за допомогою покрокового двигуна. Обмін з диском може виконуватися як з використанням DMA, так і без нього.

Фізичний формат доріжки. Індикатором початку доріжки слугує спеціальна мітка ( індексний отвір у дискет 5,25”, або магітна мітка у дискет 3,5”). Запис на доріжку виконується у декілька прийомів. При форматуванні доріжка перезаписується повністю. При операціях запису перезаписуються окремі сектори, що тягне за собою збій намагніченості диска у місці обриву запису, причому фізична довжина сектора при його перезаписі не завжди точно співпадає з довжиною сектора, що раніше був на цьому місці, різниця у довжині може складати до 4 – 5 біт навіть при перезаписі на одному дисководі в один час. Для синзронізації після збоїв на доріжці є зазори та синхрозазори.

Сектор гнучкого диска містить дла поля (ідентифікатор сектора і поле даних), кожне за яких містить контрольну суму. Міжсекторні інтервали синхронізації значно більше аналогічних інтервалів жорсткого диска, що пояснюється великим розбросом параметрів накопичувачів гнучкого диска при відсутності гермоблока та механічним позиціонуванням голівок. На рівні команд контролера дані можна помічати як дійсні та видалені