Призначення і цілі міжнародної стандартизації

Необхідність розробки міжнародних стандартів викликана тим, що стандарти різних країн на однотипні вироби, матеріали, послуги часто відрізняються один від одного, що є серйозною перешкодою для розвитку міжнародної торгівлі. Розвиток міжнародної торгівлі вимагає єдиного підходу до оцінки якості продукції, її характеристикам, вимогам до маркування, пакування, транспортування. Таким чином, об’єктивно виникла необхідність в уніфікації національних стандартів різних країн. Результатом цього стало створення міжнародних і регіональних стандартів. Рівень розвитку зовнішньоторговельної діяльності країн сьогодні залежить від розвитку національних систем стандартизації, їх відповідності вимогам міжнародних організацій зі стандартизації.

Національна стандартизація відображає у своїх стандартах особливості та рівень розвитку конкретної галузі, економіки в цілому. Але членство України в СОТ та завдання інтеграції до ЄС вимагають реформування, удосконалення національної системи стандартизації, прийняття міжнародних та європейських стандартів. Треба відзначити, що удосконалення національної системи стандартизації - нагальна передумова для підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та створення підприємствами систем забезпечення якості. В основі удосконалення – створення нової системи стандартизації, адекватної економічним змінам, що відбуваються в Україні, гармонізація її положень з вимогами міжнародних, регіональних та національних стандартів розвинених країн.

Цілі міжнародної стандартизації:

1. Зближення рівня якості продукції, що виготовляється в різних країнах.

2. Забезпечення взаємозамінності елементів складної продукції.

3. Сприяння міжнародній торгівлі.

4. Сприяння взаємному обміну науково-технічною інформацією і прискорення науково-технічного прогресу.

Підприємці, які беруть участь у міжнародному економічному співробітництві, повинні дотримуватися встановлених міжнародних і національних норм і вимог, що стосуються характеристик випущеної продукції. Виконання правових і організаційних вимог до стандартизації та сертифікації продукції є важливим чинником забезпечення її конкурентноздатності на зовнішніх ринках.

Міжнародний стандарт - стандарт, прийнятий міжнародною (світовою) організацією зі стандартизації.

Міжнародні стандарти не носять обов'язкового характеру для їх користувачів, однак застосування міжнародних стандартів підвищує конкурентоспроможність товарів на світових ринках. Спільним для міжнародних стандартів є те, що вони не диктують виробникам товарів шляхів вирішення конструкторських, технологічних або інших проблем, але концентрують їхню увагу на ув'язці вхідних і вихідних параметрів виробів різних виробників, покликаних працювати в єдиному комплексі. Кожна країна самостійно вирішує для себе можливість використання міжнародних чи регіональних стандартів.

Міжнародні стандарти – це рекомендації міжнародних спеціалізованих організацій, що встановлюють загальні для однорідних товарів, вироблених у різних країнах, вимоги до цих товарів або процесів їх виробництва чи використання.

Міжнародна стандартизація:

- стандартизація, що проводиться на міжнародному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів усіх країн;

- це робота зі стандартизації, у якій беруть участь дві або більше суверенних держави.

Регіональна стандартизація - стандартизація, що проводиться на відповідному регіональному рівні та участь у якій відкрита для відповідних органів країн певного географічного або економічного простору.

Регіональний стандарт - стандарт, прийнятий міжнародною регіональною організацією. Так, існують європейські стандарти CEN (Європейський комітет зі стандартів), CENELEC (Європейський комітет електротехнічної стандартизації), ETSI (Європейський інститут телекомунікаційних стандартів), які приймаються міжурядовими європейськими організаціями. Відповідно до директив ЄС статус зазначених стандартів для їх застосування в країнах-членах ЄС обов'язковий.
Особливістю стандартів ICO є те, що лише 20 % загального числа їх містить вимоги до конкретної продукції, а основна частина нормативних документів стосується вимог безпеки, взаємозамінності, технічної сумісності, методів випробувань продукції, інших загальних і методичних питань. У розвинених країнах гармонізовано з міжнародними до 70-80 % загальної кількості національних стандартів.

В Україні як національні діють міжнародні стандарти із систем якості — ISO серії 9000, з перевірки систем якості — ISO серії 10000, з управління навколишнім середовищем — ISO серії 14000 та EN 45000, які регулюють діяльність у галузі оцінки відповідності, та інші. Упровадження цих стандартів необхідне для доступу українських товарів та послуг на ринки економічно розвинених країн. Завдяки їх уведенню вітчизняні підприємства мають можливість отримати інформацію про технічні бар’єри в торгівлі і вести підготовку щодо їх подолання.

В Україні процес гармонізації національних стандартів з міжнародними триває. Який зміст включає в себе поняття «гармонізація»? Гармонізовані стандарти — це стандарти до одного і того самого об'єкта стандартизації, які затверджені різними органами. Ці стандарти можуть бути різними за змістом і формою подання матеріалу. Гармонізовані стандарти, ідентичні за змістом і формою подання матеріалу, називають ідентичними стандартами.