Порядок застосування та позначення міжнародних стандартів

Міжнародні стандарти не мають статусу обов'язкових для всіх країн-учасниць. Будь-яка країна світу має право застосовувати або не застосовувати їх. Вирішення питання про застосування міжнародного стандарту ІSО пов'язано в основному зі ступенем участі країни в міжнародному поділі праці і станом її зовнішньої торгівлі. Зазвичай в основу міжнародної стандартизації кладеться один із національних стандартів. Тому країна, стандарт якої покладено в основу міжнародного стандарту, має певні переваги при виробництві продукції для міжнародного ринку. Керівництво ISO / IEC 21:2004 передбачає пряме і непряме застосування міжнародного стандарту.

1. Пряме застосування - це застосування міжнародного стандарту незалежно від його прийняття в будь-якому іншому нормативному документі.
2. Непряме застосування - застосування міжнародного стандарту за допомогою іншого нормативного документа, у якому цей стандарт був прийнятий.
Керівництво ISO / IEC 21 встановлює систему класифікації для прийнятих і адаптованих міжнародних стандартів:

• Ідентичні (IDT): Ідентичні з технічним змістом і структурою, але можуть містити мінімальні редакційні зміни.
• Змінені (MOD): Прийняті стандарти містять технічні відхилення, які ясно ідентифіковані і пояснені.
• Не еквівалентні (NEQ): регіональний або національний стандарт не еквівалентний міжнародним стандартам. Зміни ясно не ідентифіковані, і не встановлено чітку відповідність.

Всі стандарти, які використовуються в Україні, мають бути добровільними. Винятком є стандарти:

- які визначені технічними регламентами

- для гарантії безпеки та попередження обману споживачів

- для охорони життя і здоров'я громадян, захисту тварин, рослин і навколишнього середовища.

 

Так, наприклад, у 2012 р. відповідно до постанови уряду України планувался перехід на стандарти якості нафтопродуктів, які відповідають вимогам «Євро-4» і «Євро-5». Для чого повинна була статися модернізація чинних нафтопереробних підприємств в Україні, які перейдуть на випуск світлих нафтопродуктів за новими стандартами. Але наступною постановою цей термін був подовжений до 2014 року.

Перспективи впровадження міжнародних стандартів в Україні визначаються Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16 листопада 2011 року N 224 «Про затвердження Концепції впровадження стандартів Європейського Союзу за методом "обкладинки" (на виконання пункту 9.31 Національного плану дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 27.04.2011 N 504). Ця Концепція спрямована на забезпечення розвитку національної системи стандартизації шляхом гармонізації із системою стандартизації ЄС. Для виконання вимоги щодо впровадження в Україні 80 % стандартів, чинних у ЄС, необхідно ще прийняти не менше ніж 14 тис. стандартів європейських організацій стандартизації CEN та CENELEC.

Прискорення темпів гармонізації національної нормативної бази зі стандартами ЄС є особливо актуальним зараз, коли є намір створити зону вільної торгівлі з ЄС.

Враховуючи існуючий стан у сфері робіт із гармонізації національних стандартів, ця робота потребує значної активізації, у зв'язку з чим як оптимальний варіант розв'язання цієї проблеми можна розглянути прийняття національних стандартів, гармонізованих із європейськими, за методом "обкладинки". Під час застосування методу "обкладинки" використовують положення національного стандарту ДСТУ1.7. За цим методом європейський стандарт застосовують мовою оригіналу, до якого повинні бути розроблені національні структурні елементи ("Титульна сторінка", "Передмова", "Зміст", "Національний вступ" і "Бібліографічні дані") та додатки українською мовою. Тому методом "обкладинки" може прийматися обмежене коло стандартів.

Позначення національного стандарту, в основі якого застосовується автентичний текст міжнародного або регіонального стандарту і не вміщує додаткові вимоги, складається з індексу (ДСТУ), позначення відповідно до міжнародного або регіонального стандарту без зазначення року його прийняття і відокремлених тире двох останніх цифр року затвердження національного (державного) стандарту. Наприклад, міжнародний стандарт

· ISО 9591:1992 повинен позначатися ДСТУ ІS0 9591-93.

 

Приклад міжнародного стандарта:

1. Міжнародний стандарт ISO 21931-1:2010 "Сталий розвиток у будівництві. Cистема методів оцінки екологічних характеристик будівельних робіт. Частина 1. Будівлі" спрямований на поліпшення екологічних характеристик будівель, а також на приведення методів, використовуваних в оцінці навколишнього середовища, відповідно до міжнародно узгоджених підходів. У стандарті визначені питання, які необхідно розглянути при розробці та використанні методів оцінки екологічних характеристик будівель, як для нових, так і для раніше побудованих будинків. Під час свого життєвого циклу будівлі поглинають значні ресурси і суттєво сприяють перетворенню навколишнього середовища. У результаті можуть виникнути значні наслідки впливу на навколишнє середовище. Для того, щоб оцінити і зрозуміти ці впливи, використовуються методи оцінки екологічних характеристик будівель та пов'язаних з ними зовнішніх будівельних робіт.