Види стандартів

 

Стандарт можна представити як набір певних вимог, що вироблені з метою забезпечення економії коштів, робочої сили, часу.

Поняття «стандарт» є багатогранним, тому що може означати:

- фізичний стандарт,

- технічний документ,

- метод випробувань,

- кодекс поведінки,

- норму урядового закону або декрету.

Якщо це фізичний стандарт, то стандарт можна визначити як зразок, еталон, модель, які приймаються за вихідні для зіставлення з ними інших подібних об’єктів. Але в практичному плані, у законодавстві України стандарт означає письмовий документ: стандарт - документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим.

Треба також зазначити, що стандарт може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги.

Нормативні документи із стандартизації поділяються на:

- державні стандарти України;

- галузеві стандарти;

- стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок;

- технічні умови;

- стандарти підприємств.

До державних стандартів України прирівнюються державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації.

В Україні можуть застосовуватися також міжнародні, регіональні та національні стандарти інших країн відповідно до міжнародних договорів. Як державні стандарти України використовуються також
міждержавні стандарти, передбачені Угодою про проведення
погодженої політики у сфері стандартизації, метрології та
сертифікації, підписаної у м. Москві 13 березня 1992 року (надалі
- міждержавні стандарти). Більш детально про ці стандарти буде розглянуто у наступній темі «Основи міжнародної стандартизації».

А зараз розглянемо більш детально характеристику державних стандартів України, а саме: об’єкти державних стандартів, їх обов’язковість виконання, позначення та ін. Об’єктами державних стандартів є:

1. Організаційно-методичні та загальнотехнічні об'єкти(організація проведення робіт зі стандартизації, науково-технічна термінологія, класифікація і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, технічна документація, інформаційні технології, організація робіт з метрології, достовірні довідкові дані про властивості матеріалів і речовин).

2. Вироби загальномашинобудівного застосування (підшипники,
інструмент, деталі кріплення тощо).

3. Складові елементи народногосподарських об'єктів державного
значення (банківсько-фінансова система, транспорт, зв'язок, енергосистема, охорона навколишнього природного середовища, оборона тощо).

4. Продукція міжгалузевого призначення.

5. Продукція для населення та народного господарства.

6. Методи випробувань.
Кожний державний стандарт України містить обов'язкові та рекомендовані вимоги. До обов'язкових вимог належать:

Ø вимоги, що забезпечують безпеку продукції для життя, здоров'я і майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону навколишнього природного середовища і вимоги до методів випробувань цих показників;

Ø вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні санітарні норми і правила;

Ø метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань;

Ø положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації (застосування) продукції;

Ø поняття і терміни, що використовуються у сфері поводження з відходами, вимоги до класифікації відходів та їх паспортизації та ін. питання поводження з відходами.

Усі обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади, всіма підприємствами, їх об'єднаннями, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів. Рекомендовані вимоги державних стандартів України також можуть носити обов’язковий характер і підлягати безумовному виконанню у таких випадках:

- це передбачено чинними актами законодавства;

- ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;

- виготівником (постачальником) продукції зроблено заяву про
відповідність продукції цим стандартам.

Стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на
них в інших документах. Треба відзначити, що стандарти застосовуються на добровільній основі, за винятком випадків, коли застосування цих стандартів вимагають технічні регламенти. Інформація про прийняті стандарти публікуються у черговому виданні щомісячного інформаційного покажчика “Стандарти”. Характеристика різних видів стандартів, які використовуються в Україні, наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Характеристика стандартів України

Види стандартів відповідно до органу, який прийняв стандарт	Види стандартів відповідно до об’єкта стандартизації
Міжнародні стандарти – прийняла міжнародна організація із стандартизації (ISO,IEC,ITU та ін.).	Основоположні стандарти - установлюють організаційно-методичні, технічні положення; терміни та визначення; природоохоронні норми і т.п.
Регіональні стандарти – прийняла регіональна організація зі стандартизації	Стандарти на продукцію, послуги – вимоги до груп однорідної або конкретної продукції
Міждержавні стандарти – прийняли країни СНД, які приєдналися до Угоди про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації і які застосовуються ними безпосередньо.	Стандарти процесів – основні вимоги до послідовності та методів виконання різних робіт.
	Продовження табл. 2.2
Національні стандарти України (ДСТУ) – затверджені національним органом зі стандартизації.	Стандарти методів контролю-випробувань, вимірювань, аналізу - послідовність робіт, операцій і технічні засоби їх використання для різних видів та об'єктів контролю продукції, процесів, послуг.
Галузеві стандарти України (ГСТУ) – розроблені галузевими органами зі стандартизації на рівні конкретної галузі виробництва. Галузеві стандарти розробляються на продукцію за відсутності державних стандартів України чи в разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів. Обов'язкові вимоги галузевих стандартів підлягають безумовному виконанню підприємствами, установами і організаціями, що входять до сфери управління органу, який їх затвердив.
Стандарти науково-технічних чи інженерних товариств України (СТТУ) – розробляються в разі необхідності поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів. Ці стандарти можуть використовуватися на основі добровільної згоди користувачів.
Стандарти підприємств України (СОУ) – розробляються на продукцію, що використовується лише на конкретному підприємстві та прийняті службою стандартизації конкретного підприємства, організації для цих об'єктів.

 

Право власності на національні стандарти, правила усталеної практики, класифікатори та каталоги належить державі. Від імені держави права власника на ці документи здійснює центральний орган виконавчої влади з питань стандартизації.

Ще раз підкреслимо, що національні стандарти використовуються добровільно, але є випадки, коли їх використання є обов’язковим. Один із них – якщо це вимагає технічний регламент.