За змістом поняття поділяються на конкретні й абстрактні, позитивні і негативні, відносні і безвідносні, збірні і несобірательное (розділові).

Конкретні - в них мисляться предмети чи явища як зовнішнього світу (реальні), так і внутрішнього світу людини (ідеальні), що володіють відносною самостійністю існування / «стіл», «злочин», «баба яга» /. Абстрактні - в них мисляться властивості або відносини між предметами і явищами, не існуючі самостійно без самих предметів / «твердість», «успішність», «дружба» /.

Позитивні - поняття, у змісті яких вказується на наявність у предметів думки ознак / «любов», «ненависть,« нечупара »/.

Негативні - поняття, у змісті яких вказується на відсутність ознак у предметів / «незалежність», «неметал» .

Відносні- поняття, в яких предмет думки передбачає існування іншого, містить в собі посилання на інший предмет думки / «батьки» - «діти», «лівий» - «правий» /.

Безвідносніне містять в собі посилання на інші предмети думки / «людина» /.

Збірні- це поняття, кожен елемент обсягу яких являє собою безліч однорідних предметів, мислимих як єдине ціле / «народ», «законодавство», «прокуратура» /.

Несобірательное (розділові) - це поняття, елементами обсягу якого є окремі предмети / «ручка», «факультет», «закон» /.

Одні і ті ж поняття в різних судженнях можуть вживатися як у збірному (коли про предмети думки говориться узагальнено: про всіх, але не про кожного), так і в розділовому значеннях (коли щось стверджується або заперечується про всі предмети обсягу і про кожного).

Загальні поняття відображають ознаки певної множини предметів, наприклад, "село", "місто", "людина", "закон", "фонема", "студент" тощо.

Якщо загальне поняття відображає обмежену кількість предметів, то його називають реєструючим загальним поняттям. Наприклад, "європейська держава" (в логіці поняття позначають називним відмінком однини, незалежно від кількості відображуваних ним предметів), "студент 1-го курсу університету "Україна" 2001/2002 навчального року", "планета Сонячної системи", "вулиця міста Києва" тощо.

Загальне поняття, яке відображає необмежену кількість предметів, буде нереєструючим загальним поняттям. Наприклад, "людина", "закон", "учень", "юридична особа" тощо.

Одиничні індивідуальні поняття відображають один єдиний предмет. Він, як правило, має власне ім'я. Наприклад, "місто Київ", "найвища вершина світу", "ріка Дніпро", "найбільше прісноводне озеро світу" тощо.

Одиничні збірні відображають ознаки однієї множини предметів. Наприклад, "український народ", "Голосіївський ліс", "австралійський абориген" тощо.

3бірні поняття відображають ознаки певної сукупності однорідних предметів, що мисляться як одне ціле.

Збірні одиничні відображають ознаки однієї єдиної множини предметів. Наприклад, "сузір'я Оріона", "ФК "Динамо" Київ", "оркестр Національної опери України" тощо.

Збірні загальні поняття відображають ознаки множини сукупності предметів. Наприклад, "сузір'я", "футбольний клуб", "оркестр" тощо.

Нульові поняття відображають ознаки неіснуючих (нереальних) предметів або предметів, які ще не вивчені сучасною наукою.

Нульові хибні відображають ознаки міфічних істот: "мавка", "святий Миколай", "дідько", "нечиста сила" тощо.

Нульові необхідні - це наукові абстракції, без яких наука не може обійтися. Наприклад, "точка", "абсолютний нуль", "абсолютно тверде тіло", "математичний ліміт" тощо.

Нульові гіпотетичні відображають ознаки предметів, які ще недостатньо вивчені сучасною наукою: "небіологічна форма існування", "паралельний світ", "паранормальне явище", "НЛО" тощо.

Конкретні поняття відображають предмет у сукупності його ознак. Цим поняттям у дійсності відповідають певні окремі предмети. Наприклад, "людина", "місто", "студент", "закон" тощо.

Конкретні співвідносні поняття відображають ознаки предметів, існування яких неможливе одне без одного. Наприклад, "північ" — "південь", "боржник" — "кредитор", "опонент" - "пропонент" тощо.

Конкретні безвідносні поняття відображають ознаки предметів, які існують і мисляться самостійно, поза зв'язком з іншими предметами. Наприклад, "книга", "країна", "сніг", "держава" тощо.

Абстрактні поняттявідображають будь-яку ознаку предмета, яка абстрагується, відокремлюється в думці від предмета і виступає як предмет мислення. Наприклад, "хоробрість", "відповідальність", "злочинність", "краса" тощо.

Абстрактні позитивні поняття відображають наявність у предмета певних ознак: "дисциплінований", "відповідальний", "красивий", "добрий" тощо.

Абстрактні негативні поняття вказують на відсутність у предмета деяких властивостей, ознак: "некрасивий", "недисциплінований", "аморальний", "бездуховний" тощо.

Будь-яке поняття можна віднести до того чи іншого виду понять за обсягом та змістом. Визначити, до якого саме виду належить дане поняття — це те саме, що дати йому логічну характеристику. Дамо логічну характеристику поняттю "Україна". Це - одиничне, конкретне, безвідносне. "Людина" - загальне, нереєструюче, конкретне, безвідносне поняття.