Поведінка витрат – це характер реагування витрат на зміни в діяльності підприємства.
Зміни у складі й величині витрат відбуваються під впливом певних подій та операцій, що мають місце в процесі господарської діяльності. Тому діяльність, яка впливає на витрати, називають фактором витрат (обсяг виробництва, основна зарплата, кількість замовлень, кількість проектів).
Існують три моделі поведінки витрат:
1. Постійні витрати – це витрати, які залишаються незмінними в разі зміни обсягу діяльності (або іншого фактора витрат) в межах релевантного діапазону (є прямолінійна амортизація, орендна плата, зарплата персоналу офісу тощо).
Релевантний діапазон – діапазон діяльності, в межах якого очікується, що постійні витрати залишатимуться без змін; це діапазон діяльності, в межах якого зберігається взаємозв'язок між величиною витрат і їх фактором.
2. Змінні витрати – витрати, що змінюються прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності.
3. Змішані витрати – містять в собі як постійні, так і змінні елементи.
Напівзмінні витрати — це витрати, що змінюються, але не прямо пропорційно до зміни обсягу діяльності (або іншого фактора витрат ).
Значну частину напівзмінних витрат становлять змішані витрати — це витрати, що містять елементи як змінних, так і постійних витрат.
Напівпостійні витрати — це витрати, що змінюються ступінчасто при зміні обсягу діяльності.
Технологічно змінні витрати - змінні витрати, що виникають внаслідокбезпосереднього зв'язку між споживанням ресурсів і випуском продукції (прямі матеріальні витрати, енергія на технологічні цілі тощо).
Дискреційні витрати — це витрати, розмір яких визначається управлінськими рішеннями підприємства і які не мають прямого зв'язку зі змінами поточної діяльності: витрати на дослідження і розробки; рекламу; підвищення кваліфікації персоналу тощо.