Одеса – 2012
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ЗАГАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ"
призначені для використання у процесі навчання зі спеціальності 6.030101 «Соціологія»
факультету правової політології та соціології
Автор:
д.політ.н., професор Яковлев Д.В.
1. ВСТУП
Проблеми сьогодення ставлять перед суспільством розв’язання питань суспільно-політичного життя нашої країни, її національного відродження, і тому інтерес до соціології дедалі зростає.
Вивчення курсу “Загальна соціологія” дозволяє студентам отримати необхідні систематизовані знання з основних понять, тем і проблем, знайомить студентів з такими поняттями, як суспільство, суспільні інститути, соціологічні дослідження і т.п.
Завданням цього курсу є розвиток гуманітарної загальної освіти. Це загальноосвітній ознайомчий курс, який має на меті привернути увагу до соціології як такої, висвітлити її роль у житті суспільства і окремої людини, зорієнтувати в питаннях різноманітності соціологічних теорій та законів, їх походження, історії, сучасного стану і взаємних стосунків.
У вищих навчальних закладах України йде процес становлення соціології як науки і навчального предмету. Важливо, щоб соціологія зайняла гідне місце в суспільствознавстві в Україні. Вивчення соціології — це школа, що дозволяє виховувати культуру розумного, вдумливого мислення — уміння вільно оперувати поняттями соціального життя. Вивчення курсу соціології допоможе студенту, молоді набути глибокі знання соціально-політичних процесів, стати політичне компетентними, оволодіти діалектикою соціологічного аналізу соціально-політичних, економічних, суспільних відносин тощо.
З курсу «Загальна соціологія» передбачені лекційні та семінарські заняття а також самостійна робота студентів. Семінарське заняття як організаційна форма навчання є особливою ланкою процесу навчання. Це дійова форма розвитку продуктивного мислення в процесі обговорення проблем, що розглядаються, залучення студентів до колективної пізнавальної діяльності з можливістю широкого залучення елементів проблемного навчання.
Семінарські заняття не повторюють, а доповнюють і поглиблюють теми лекційного курсу і навчальної літератури. Готуючись до семінару, студент вчиться обґрунтовувати і формулювати свої думки, працюючи на семінарському занятті — набуває навички публічних виступів, ведення дискусії, виявляє свої знання, наукову позицію та вчиться їх відстоювати, зміцнює впевненість в знаннях, переконаннях і свідомості.
Дидактичні цілі семінарського заняття: поглиблення систематизація, закріплення знань, перетворення їх в переконання; перевірка знань; розвиток загальної культури мови; формування вміння аргументовано відстоювати свою точку зору; ставити і вирішувати питання по темі, що вивчається.
Семінарські заняття тісно пов'язані з лекціями, вивченням ключових тем предмету, самостійною роботою студентів і в цьому їх суттєва особливість.
Питання плану семінарських занять охоплюють основний матеріал теми. На одне семінарське заняття виноситься 4-6 питань, оскільки їх більша кількість розсіює увагу і веде до недосконалого розгляду питань.
Критеріями оцінки якості семінарського заняття ввижаються: цілеспрямованість постановка проблеми, намагання пов'язати теоретичний матеріал з практикою; організація роботи – позначення головних питань, пов'язаних з профілюючими дисциплінами, профілем учбового закладу; стиль проведення, постановкою гострих питань або проблем, сприяючих дискусії; управління групою викладач швидко повинен встановити контакт з учасниками семінару, взаємодіяти з усіма слухачами; висновки викладача повинні бути кваліфікованими та переконливими.
Під час підготовки до семінарських занять студентам необхідно:
1) вивчити матеріал лекції, ознайомитись з відповідними розділами учбового посібника і іншою рекомендованою літературою;
3) скласти стислий план відповіді по питанням теми.
В своєму виступі на семінарському занятті студент зобов'язаний:
1) дати аналіз теоретичних положень по тому чи іншому питанню теми на підставі матеріалів лекції, підручника і додаткової літератури;
2) підкреслити значимість положень соціології в реальному житті та теорії і практичній діяльності;
3) теоретичні питання пов'язувати і підкріплювати прикладами з життя суспільства, діяльності державних установ, розкрити особливості їх роботи з точки зору соціальної реальності.
По кожній темі семінарського заняття розроблений перелік питань, теми рефератів, поставлені проблеми для обговорення і практичні проблемні ситуації та рекомендується література для вивчення теми.
Враховуючи специфіку навчання у вищій школі, конкретні сторінки рекомендованих джерел не вказані. Готуючись до семінарського заняття, студент повинен самостійно знайти потрібні розділи та параграфи. Поряд з рекомендованою літературою можна використати інші доступні джерела.
На основі вивчення рекомендованої та додаткової літератури треба скласти якомога вичерпні відповіді на всі питання семінарського заняття. Виступаючи на семінарі, студент повинен чітко і лаконічно висловлювати свої думки, не відхиляючись від обговорюваної теми. При цьому можна користуватись своїм конспектом, але не зачитувати його замість свого усного виступу. Спірні і дискусійні питання вирішуються під керівництвом викладача в процесі докладного обговорення на семінарі.
В кінці семінару викладач коротко формулює основні положення обговорюваної теми, оцінює виступи учасників семінару і робить узагальнюючий висновок. На основі цього висновку студенти виносять у свої записи відповідні доповнення та уточнення.
На семінарських заняттях ведеться облік поточної успішності студентів. Пропущений з будь-яких причин семінар, а також незадовільний виступ на занятті необхідно протягом тижня відпрацювати шляхом написання реферату з відповідями на всі питання даної теми та подальшого його захисту.