Варіант 2

1. Розподіл Державного бюджету на спеціальний і загальний фонди, їх складові частини визначаються:

а) Конституцією України;

б) Бюджетним кодексом України та/або законом про Державний бюджет України;

в) Міністерством фінансів України.

 

2. Внутрішні джерела фінансування – це:

а) запозичення за рахунок емісії державних цінних паперів, надходження від органів грошово-кредитного регулювання і банківських установ, від Держкоммайна та інші внутрішні джерела;

б) довгострокові та короткострокові зобов 'язання, зовнішні запозичення;

в) кредити населення, депозити населення на рахунках вітчизняних банків.

 

3. Оборотний залишок бюджетних коштів – це:

а) частина залишку коштів спеціального фонду відповідного бюджету, яка утворюється для фінансування дефіциту бюджету;

б) частина залишку коштів загального фонду відповідного бюджету, яка утворюється для покриття тимчасових касових розривів;

в) частина залишку коштів спеціального фонду відповідного бюджету, яка утворюється для покриття тимчасових касових розривів.

 

4. Дефіцит спеціального фонду місцевого бюджету не дозволяється затверджувати, якщо він буде фінансуватись за рахунок:

а) місцевих запозичень;

б) коштів загального фонду такого місцевого бюджету;

в) надходжень від продажу/пред 'явлення цінних паперів;

г) власних надходжень бюджетних установ, якщо за результатами річного звіту про виконання бюджету за попередній бюджетний період, що був оприлюднений після прийняття бюджету поточного періоду, виявлено залишок бюджетних коштів за спеціальним фондом.

 

5. Профіцит спеціального фонду місцевого бюджету може затверджується з метою:

а) придбання цінних паперів;

б) забезпечення встановленого розміру оборотного залишку бюджетних коштів; (З/Ф)

в) спрямування коштів до бюджету розвитку. (З/Ф)

 

6. Вільний залишок бюджетних коштів це:

а) Перевищення залишку коштів загального фонду бюджету над оборотним залишком бюджетних коштів на кінець бюджетного періоду;

б) частина залишку коштів загального фонду відповідного бюджету,яка утворюється для покриття тимчасових касових розривів;

в) обсяг коштів місцевого бюджету, які обліковуються на рахунках загального та/або спеціального фондів на дату їх розміщення на вкладних (депозитних) рахунках і відволікання яких не призведе до втрати платоспроможності місцевого бюджету та виникнення заборгованості за відповідним фондом місцевого бюджету протягом періоду, на який передбачається здійснити розміщення таких коштів на вкладних (депозитних) рахунках у банках

 

7. Затвердження дефіциту місцевих бюджеті дозволяється:

а) при наявності обґрунтованої потреби;

б) при наявності визначених джерел фінансування; )

в) на підставі рішення виконавчого органу місцевої влади;

г) на підставі рішення бюджетного комітету Верховної Ради України.

 

8. Не дозволяється затвердження профіциту бюджету для:

а) зменшення обсягу боргу;

б) забезпечення встановленого обсягу оборотного залишку бюджетних коштів для спеціального фонду Державного (місцевого) бюджету;

в) придбання цінних паперів та розміщення депозитів для спеціального фонду місцевого бюджету;

г) спрямування коштів до бюджету розвитку для загального фонду місцевого бюджету.

 

9. Право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх запозичень, у межах, визначених Законом Про Державний бюджет України, належить державі в особі:

а) Голови Національного банку України або особі, яка виконує його обов 'язки, за дорученням Кабінету Міністрів України;

б) Міністра фінансів України або особі, яка виконує його обов'язки, за дорученням Кабінету Міністрів України;

в) Голови Державного казначейства України або особі, яка виконує його обов'язки, за дорученням Міністра фінансів України.

 

10. Місцеві зовнішні запозичення на ринках капіталу можуть здійснювати:

а) міські ради з чисельністю населення понад п 'ятсот тисяч жителів; (п.3, ст..16)

б) обласні ради з чисельністю населення понад п 'ятсот тисяч жителів;

в) правильна відповідь відсутня.