Основний об'єкт фітоценології – фітоценоз. Термін запропонований І.К. Пачоським в 1915р|., а в 1918р|. незалежно від І.К. Пачоського сформульований Х. Гамсом.
Фітоценоз – це елементарна ділянка рослинності, для якої характерна відносна однорідність за зовнішнім виглядом, видовим складом, будовою й структурою, що має однакову систему взаємин між популяціями видів рослин і місцем існування, яка може існувати самостійнопоза даним оточенням.
Фітоценоз – це окремий, конкретний, унікальний випадок рослинного співтовариства|спілки|, його елементарна форма, яка далі не ділиться без втрати своїх властивостей. По суті, фітоценоз – сукупність популяцій видів рослин, які пов'язані з умовами середовища|середи| та між собою у межах більш менш однорідної за екологічними режимами ділянки території або акваторії.
Розуміння фітоцинозу в сучасних геоботаніків неоднозначне і часто стає предметом дискусій. Я.П.Дідух виділив три основних аспекти обговорення: сутність поняття «фітоценоз», розмірність його тамежі. На даний час найбільш прийнятною вважається концепція В.М.Сукачова.
Фітоценоз – це, по-перше, сукупність не ізольованих і довільних, а функціонально взаєиодіючих популяцій; по-друге, він є елементарною(тобто найменшою) природною одиницею рослинного покриву, однотипного всередині себе і своєрідного та відмінного від сусідніх ділянок за екологічною та фітоценотипічною різнорідністю; по-третє, фітоценоз може мати чіткі або розмиті природні границі, які встановлюються за критеріями самої рослинності у взаємозв’язку з довкіллям.
приклад фітоценозу листяного лісу
(видовий склад рослин, ярусність, позаярусні рослин,
взаємне розміщення видів, взаємозв’язок з довкіллям )
у сучасній геоботаніці фітоценозом прийнято називати лише конкретний виділ або ділянку рослинного покриву. Сам термін має двоїстий характер. З одного боку, це поняття узагальнююче, абстрактне, а з другого – цілком конкретне, визначене, наприклад фітоценоз сосново–лишайниковий, дубово–грабовий ліс, кукурудзяно–бур’яновий агроценоз, виноградник та ін.
Фітоценози характеризуються певними ознаками (параметрами), за якими їх розрізняють. Насамперед – це видовий склад або флористичний склад; структура надземних і підземних органів; специфічність створюваного фітоценозом середовища; характер взаємозв’язків з навколишнім середовищем.
Таким чином, фітоценоз являє собою цілком закономірне об’єднання конкретних груп рослин , що характеризуються відмінними екологічними умовами місцезростання. А отже, представлений екологічно нерівноцінними видами. В структурі фітоценозу виділяють просторово розмежовані менші відділи: субфітоценоз, фрагметн ценозу, мікроценоз.
Субфітоценоз є однією з менших структурних категорій фітоценозу; за об’ємом він може дорівнювати фітоценозу, але відрізняється від нього флористичними, ценотичними та екологічними особливостями, насамперед участю в ньому співедифікаторів, геоморфологічними умовами, гідрологічним і повітряним режимом ґрунту тощо. В складі субфітоценозу виділяють ще менші за обсягом категорії.
Фрагметн ценозу – це не велике за розміром, але цілком сформоване рослинне угруповання, яке вкрапляється в інші фітоценози порівняно більшої площі. Наприклад, незначну частину заплавних лук, на піщаних ґрунтах, серед лугової рослинності займають фрагменти лозняків, а на зволожених ділянках трапляються зарості аїру болотного.
Мікроценоз – це окремі частини рослинного угруповання , які включаються в один з ярусів фітоценозу. Наприклад, латочки мохів чи лишайників на стовбурах дерев, пеньках, ґрунті. Наявність мікроценозу в структурі фітоценозу зумовлює його мозаїчність. За своєю природою мікроценози бувають поверхневі ( формуються на поверхні землі, мурашниках, кротовинах та ін.) та епіфітні ( утворюються на стовбурах, гілках, листках, в дуплах тощо).
Тому рослинні угруповання краще розглядати як об’єднання фітоценозів, синтаксономічний ранг яких ще не визначився.
У будь-якому рослинному угрупованні між окремими рослинами або їх групами встановлюються всебічні взаємозв’язки , які обумовлюють ріст і розвиток одних та пригнучення інших видів.
Для кращого розуміння місця й ролі фітоценозу в оточуючому природному середовищі потрібно визначити співвідношення між його компонентами та їх місцем в біогеоценозі.
2. Фітоценоз, як складова біогеоценозу,