Основи методів технічної діагностики зварних з’єднань. Дефектоскопія.

Технічна діагностика - галузь науки і техніки, яка займається встановленням та вивченням ознак, що характеризують стан технічних систем, для передбачення можливих відхилень, у т.ч. і за межі допуску, внаслідок чого і відбуваються відмови. А також розробка методів та засобів визначення фактичного фізичного (технічного) стану цих систем з метою своєчасного попередження порушення режиму роботи.

Технічне діагностування об'єкта за своєю суттю є інформаційною проце­дурою, метою якої мас бути відображення його технічного стану у вигляді висновку про характер та суттєвість цього стану. Такий висновок щодо результату діагностування має назву технічного діагнозу або просто діагнозу.

Технічне діагностування - визначення технічного стану об'єкта із заданою точністю.

Діагностика технічних виробів як наукова дисципліна ґрунтується на ряді принципів, основними з яких є:

- принцип причинно-наслідкових зв'язків;

- принцип використання мінімальної інформації відносно технічного виробу під час його діагностування при максимумі інформації про цей виріб як об'єкт діагностування (мінімум апостеріорної інформації при максимумі апріорної інформації щодо бази знань);

- принцип застосування тільки неруйнівних дій, що не можуть за час прове­дення діагностування змінити технічний стан виробу.

За допомогою методів та засобів технічної діагностики вирішуються відповідні задачі:

- перша задача - визначення виду технічного стану, в якому знаходиться об'єкт діагностування, що можна характеризувати як відповідну перевірку його стану відносно можливості виконувати робочі функції;

- друга задача - пошук або локалізація місця несправності чи визначення причини переходу об'єкта в непрацездатний технічний стан;

- третя задача - прогнозування зміни технічного стану об'єкта з визначенням причини вірогідності такої зміни чи з визначенням інтервалу часу, після якого можуть початися процеси, що призведуть до небажаної для експлуатації виробу зміни його технічного стану.

Основне завдання ТД - оцінка поточного стану об'єкта та прогнозування залишкового ресурсу в умовах обмеженої інформації.

В зварювальному виробництві всі види випробувань класифікуються на дві групи: руйнівні і неруйнівні. Руйнівні випробування проводять вибірковим методом на зразках-копіях або на натурних зразках зварних з’єднань. Такі дослідження дозволяють кількісно оцінити показники роботоздатності (міцність, пластичність, корозійну стійкість і ін.) і надійності.