У світовій юридичній літературі існує велика кількість різно¬манітних визначень міжнародного публічного пряна. Наприклад, американська доктрина міжнародного права в найзагальнішій формі визначає це право як систему норм, що регулюють відно¬сини між державами — суб'єктами міжнародного права . Румун¬ські вчені-юристи Д. Понеску і Ф. Коман вважають, що міжнарод¬не право може бути визначено як сукупність юридичних норм, що утворюються державами (і іншими суб'єктами міжнародного пра¬ва) шляхом узгодження воль і знаходять свій вияв у договорах та інших джерелах права стосовно регулювання відносин між ними, дотримування яких забезпечується їх доброю волею, а в разі не¬обхідності — заходами примусу, які застосовуються державами індивідуально або колективно .
Майже ідентичне визначення цього поняття зустрічається в під¬ручнику з міжнародного права, який підготував авторський ко¬лектив під керівництвом відомого російського юриста-між¬народника І. І. Тункіна .
В українській правознавчій літературі сучасне міжнародне пра¬во довгий час трактувалося як сукупність юридичних норм, що втілюють узгоджені класові волі держав і покликані регулювати ці відносини з метою забезпечення миру і міжнародного співробітництва .
Наведені вище та інші дефініції цього поняття, як правило, позначають певні риси юридичної природи міжнародного права, але не розкривають його суті, тобто мають дещо формальний характер.
Спираючись на сучасні досягнення науки міжнародного права і враховуючи особливості міжнародного життя в наші дні, можна запропонувати таке визначення: міжнародне публічне право — це особлива система права, яка складається з юридичних принципів і норм, що втілюють узгоджені волі держав і покликані регулювати взаємини між ними та іншими учасниками міжнародно-правових відносин.
Таке визначення відображає найсуттєвіші ознаки міжнародно¬го публічного права — сфера дії («міждержавна система») Іnterstate Sуstem , юридичний характер, особливість суб'єктів і вказує на йоги головну функцію - регулювання міжнародних відносин. Нарешті, важливим є і те, то воно прийнятне для всіх держав, незалежно від їхньої соціально-економічної системи.