Стосовно цього принципу Статут 00Н передбачає (п. З ст. 1) серед інших загальних ідей Організації здійснення міжнародного співробітництва в розв'язанні проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру, розвитку поваг до прав й основних свобод людини. Про значення співробітництва йде¬ться і в розділі IX Статуту, який називається «Міжнародне еконо¬мічне і соціальне співробітництво», в якому проголошується кін¬цева мета цієї акції: підвищення рівня життя, забезпечення еко¬номічного і соціального прогресу та розвитку, розв'язання окре¬мих міжнародних проблем.
Важливо, що ст. 56 Статуту ООН зобов'язує членів Організа¬ції «вдатися до спільних і самостійних дій у співробітництві з Ор¬ганізацією для досягнення цілей ООН».
Принцип співробітництва зафіксований також у Декларації 1970 року, Заключному акті НБСЄ (Гельсінкі), в статутах бага¬тьох міжнародних організацій, у міжнародних договорах, багато-чисельних резолюціях і деклараціях. Зокрема, Декларація про принципи міжнародного права 1970 року так визначає зміст прин¬ципу співробітництва держав:
а) держави зобов'язані співробітничати одна з одною в різних галузях міжнародних відносин з метою підтримування міжнарод¬ного миру і безпеки, сприяння міжнародній економічній стабіль¬ності й прогресу;
б) держави здійснюють свої міжнародні відносини в економіч¬ній, соціальній, культурній, технічній і торговельній галузях у відповідності з принципами суверенної рівності і невтручання;
в) держави повинні співпрацювати у справі сприяння еконо¬мічному зростанню в усьому світі, особливо в країнах, що розви¬ваються.
Іншими словами, співробітництво між державами, як і між державами і міжнародними організаціями складають основу всієї міжнародної системи, усіх механізмів і міжнародних структур у будь-якій сфері.