Поділ права на «публічне» і «приватне» відомо із стародав¬ніх часів. Римський юрист Ульпіан так визначив ці поняття: «Пуб¬лічне право, яке (відноситься) до становища Римської держави, приватне, яке (відноситься) до користі окремих осіб» (Д. 1. 1. 2). Отже, на думку Ульпіана, критерієм розмежування публічного і приватного права є характер інтересів. Якщо право охороняє ін¬тереси держави, то це публічне право, а якщо воно захищає ін¬тереси приватних осіб, то це приватне право.
Стосовно співвідношення міжнародного публічного і приватно¬го права й спеціальній літературі укріпилися такі погляди.
Хоча міжнародне публічне право (або загальне міжнародне право) і є самостійною правовою системою, а міжнародне приват¬не право це складова частина внутрішньої правової системи кожної держави, між ними існує тісний взаємозв’язок. І те, і друге право регулюють міжнародні відносини, тобто відносний, які ви¬ходять за межі однієї держави. Як норми міжнародного публіч¬ного права, так і норми міжнародного приватного права прислу¬говують одній і тій же меті — створенню правових умов розвитку міжнародного співробітництва у різних сферах.
З іншого боку, міжнародне приватне право як сукупність норм, що регулюють цивільно-правові відносини, які мають міжнародний характер, не повинно суперечити загальновизнаним принципам міжнародного публічного права. До того ж міжнародні угоди, що регулюють цивільно-правові відносини, в багатьох випадках укла¬даються нібито як додаток до міждержавних договорів.
Звичайно ж, між міжнародним публічним правом і міжнарод¬ним приватним правом є і відмінності. Найперша відмінність од¬нієї правової системи від іншої стосується самого змісту відносин, що регулюються ним (міжнародне публічне право регулює політичні взаємини держав, у тон час, як міжнародне приватне право регулює особливу групу цивільно-правових відносин, які мають міжнародний характер: майнові і пов'язані з ними немайнові відносини).
Друга відмінність між міжнародним публічним і приватним правом стосується суб'єктів відносин. Суб'єктами міжнародного публічного права є держави, міжнародні організації та нації, які виборюють незалежність. У міжнародному ж приватному праві основними суб'єктами є фізичні та юридичні особи.
Є й інші відмінності між міжнародним публічним і приватним правом, обумовлені неоднаковим характером предмету регулю¬вання, джерел тощо.
Разом із тим міжнародне публічне право і міжнародне приват¬не право тісно пов'язані та взаємодіють особливо плідне в сфері регулювання міждержавних економічних відносин.