Співвідношення норм права та інших соціальних норм — пи¬тання, яке часто виникає в теорії і в практиці.
Наш час характеризується розширенням та інтенсифікацією зв'язків між народами в різних сферах. При наявності близько 200 держав не завжди вдається розробляти договірні норми, які були б сприйняті усіма або навіть для більшості з них. Разом з тим деякі держави, не бажаючи взяти на себе юридичні зобов'язання з тих чи інших питань, готові погодитися на прийняття норм, які не покладають на них юридичних зобов'язань, але здійснюють певну регулюючу дію в міждержавній системі.
Найбільш важливим з таких норм є норми резолюцій-рекомендацій міжнародних організацій, міжнародні політичні норми і нор¬ми міжнародної моралі.
Як відомо, міжнародні (міждержавні) організації приймають, згідно з їх статутами, нормативні резолюції. Ці резолюції, за ви¬ключенням юридичне обов'язкових, є тільки рекомендаціями, тоб¬то не покладають на держави юридичних зобов'язань. Таких резо¬люцій дуже багато. Безумовно, ці норми відіграють певну регу¬люючу роль, впливають на поведінку держав.
Норми резолюції-рекомендації є результатом тільки узгоджен¬ня воль держав-членів насамперед стосовно змісту правил пове¬дінки. В них немає вимоги до держав відносно Їх застосування. Тому резолюції-рекомендації не мають юридичне обов’язкової си¬ли. В разі невиконання члени цієї організації несуть тільки мо¬рально-політичну відповідальність.
За останні десятиріччя значно зросла кількість політичних норм або, інакше кажучи, нормативних політичних домовленостей. По¬літичні норми містяться в багаточисельних двосторонніх і багато¬сторонніх міжнародних документах, прийнятих у ході нарад пред¬ставників держав. Особливо багато політичних норм містять За¬ключний акт Наради з безпеки н співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 р., документи Стокгольмської конференції, Мадрид¬ської та Віденської зустрічей, Паризька Хартія для нової Європи від 21 листопада 1949 р.
Політичні норми відрізняються від норм міжнародного права характером міжнародних зобов’язань. Зобов'язання держав, які випливають з політичних норм, мають тільки морально-політичний характер. Іншою важливою відмінністю політичних норм від норм міжнародного права є те, що перші більш «гнучкі», ніж норми міжнародного права. Це надає державам ширин можливості для виправдовування при їх невиконанні. Отже, норми міжнародного права володіють більшою зобов’язуючою силою у порівнянні з по¬літичними нормами.
Відрізняються між собою також норми міжнародної моралі та міжнародного права. Якщо норми міжнародного права є продук¬том узгодження воль держав, то норми моралі — це норми і прин¬ципи, правила поведінки, які склалися в суспільстві під впливом громадської думки і відповідно до уявлені, людей про добре, зле, обов'язок, справедливість, честі, тощо, і забезпечуються внутріш¬німи переконаннями та засобами громадського впливу.
Між нормами міжнародної моралі та нормами міжнародного права існує постійний взаємозв’язок. Так, нерідко моральні норми перетворюються в норми міжнародною права. У тон же час на розвиток міжнародної моралі певний вплив має Статут ООН, який втілює багато загальнолюдських цінностей.
Однак ці норми відрізняються між собою характером обов'яз¬ковості. Обов’язковість норм міжнародного права випливають з принципу добросовісного виконання зобов'язань з міжнародного права, який є результатом узгодження воль держав У той же час норми міжнародної моралі спираються на моральний принцип вір¬ності даному слову.
Нарешті, підкреслимо, що норми міжнародного права, на від¬міну від норм міжнародної моралі, формально визначені і мають чітко окреслені форми зовнішнього виразу.