Неминучі технологічні втрати через брак включаються до складу виробничої собівартості як інші прямі витрати і складаються з вартості остаточно за-бракованої внаслідок технологічних втрат продукції (вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, і витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.
У бухгалтерському обліку втрати від браку на виробництві у вигляді витрат за остаточно забракованою продукцією, напівфабрикатів, вузлів, а також витрат, пов'язаних з виправленням браку, відображаються згідно з Інструкцією № 291 на рахунку 24 “Брак у виробництві”.
При документальному оформленні технологічних втрат і втрат від технічно неминучого браку підприємства мають право використовувати форми, розроблені безпосередньо на підприємстві та закріплені наказом про облікову політику
Правильне й кваліфіковане з економічної й технічної точки зору документальне оформлення операцій, пов'язаних з технологічними втратами й технічно неминучим браком, допоможе уникнути проблем під час перевірок органами ДПС. Ці витрати включаються до складу валових витрат згідно зі пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, оскільки вони пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Однак при цьому завжди слід пам'ятати, що такі витрати (втім, як усі інші, що зменшують оподатковуваний прибуток) відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР повинні бути документально підтверджені.
Такими документами є:
класифікатори виробів з переліком операцій, де передбачено технологічні втрати й плановий брак;
затверджені на підприємстві норми втрат (технологічних і від технічно неминучого браку) з посиланням на документ, на підставі якого ці норми розраховано;
акт про брак або втрати, складений технічною службою підприємства (відділ технічного контролю або ін.)