Самостійна робота

Функції естетичної культури юриста. Систематизація юридичного досвіду юриста.

 

Багатогранний зміст естетичної культури юриста ви­являється в її функціях. Основними функціями висту­пають: формування раціональної концепції юридичної діяльності, піднесення рівня правового почуття юрис­та, подолання стандартного юридичного мислення, інтеграція навчальних і розважальних процесів, розвиток ритуально-обрядової культури у юридичній практиці, доповнення і систематизація юридичного досвіду.

Розглядаючи функцію формування раціональної кон­цепції юридичної діяльності, наголосимо, що йдеться про конструктивне розв'язання актуальних правових проблем. Справа у тому, що заглиблюючись в естетику професійної діяльності, ми знаходимо необхідні відпові­ді на те, як розуміти службовий обов'язок. Зауважимо, що цінним є естетичне освоєння службового обов'язку. Тобто насолода від виконаної юридичної дії, від справе­дливого вирішення долі особи, від кваліфікованої і ре­ально наданої юридичної послуги та ін. Торжество спра­ведливості, її відновлення сприяє створенню природного балансу в суспільних відносинах, повертає попередню красу взаємовідносин.

Дана функція спрямована на розв'язання естетичних суперечностей у юридичній діяльності. Річ у тому, що де­коли романтичні уявлення про професію юриста, уявлення його дій в яскравих фарбах згодом можуть призвести до розчарування. А естетична культура допомагає початків­цю - юристу відновити попередню уявну красу професій­ної діяльності, але на раціональній і почуттєвій основі з обґрунтуванням естетичних форм юридичних дій.

Естетична концепція юридичної діяльності сприяє виробленню у правника вміння описати правове явище, використовуючи почуттєвість, зокрема колір, запах, смак. Це має важливе значення для прийняття правиль­ного судового рішення. Крім того, у юриста формується певне естетичне сприйняття, що активізує аналіз скоєно­го правопорушення.

Функція піднесення рівня правового почуття юрис­та пов'язана із професійною майстерністю. Адже есте­тична культура викликає настільки глибокі почуття до права, обов'язку, справедливої рівноваги, що це при­мушує юриста знаходити законний вихід із конкретної ситуації, оскільки естетична культура формує такий душевний стан, який дозволяє уникати несправедливих правових дій.

Безумовно, правове почуття юриста суттєво зумов­люється філософським осмисленням сенсу земного жит­тя, духовних законів розвитку суспільства Естетична культура підносить правове почуття до розуміння вічної таємниці краси, тобто таємниці самого життя.

Запобігання стандартному юридичному мисленню, як функція естетичної культури, є значною мірою наслідком естетизації юридичної діяльності засобами мистецтва. Наприклад, такий вид мистецтва, лк телебачення, таїть у собі загрозу стандартизації мислення. Проте, під дією ін­ших видів і жанрів мистецтва у юриста формується есте­тичне сприйняття дійсності. Естетична культура несуміс­на з одноманітністю, навпаки, вона стимулює бажання досягати майстерності у професійній діяльності.

Особливий інтерес становить функція інтеграції навчальних і розважальних процесів. Таке спрямування здавна відоме у педагогіці, й успішно використовується, особливо у роботі з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку. Однак для юриста важливо те, що через естетичний вплив і насолоду активізується виховний вплив, інформація, пізнання, передача досвіду, аналіз стану світу, тощо (48, 128). Це надзвичайно важливий момент у пізнанні. Адже, саме мистецтво розширює на­ші уявлення про Всесвіт, і в свою чергу облагороджує професію юриста.

Юридична діяльність містить обов'язкові певні ри­туали, обряди, церемонії. Важливо, щоб вона здійсню­валась за законами естетики, формувала відповідну ри­туально-обрядову культуру, що певною мірою регулю­ється нормативно-правовими актами. Дана функція естетичної культури активізує почуття відповідальності юриста перед державою і народом, почуття внутріш­нього імперативу службового обов'язку. Естетично-емоційне сприйняття ритуалу через сферу підсвідомого позитивно впливає на свідоме, формуючи високий рі­вень правосвідомості.

Нарешті, естетична культура доповнює і системати­зує юридичний досвід правника. Ця функція ніби допов­нює естетичними почуттями професійні якості, і в такий спосіб сприяє розвитку аналітичного мислення, здатності використовувати набутий почуттєво-емоційний потенці­ал з метою оптимального врегулювання правових відно­син у суспільстві.

Зауважимо, що сутність естетичної культури найпов­ніше визначив Сократ: красиво те, що найкраще відпові­дає своєму призначенню. Отже, естетична культура юри­ста має відповідати законам краси, гармонійності, згідно з якими відбуваються позитивні зміни внутрішнього сві­ту людини, в тому числі й правопорушника. Естетичне світосприймання, здатність освоєння здобутків естетич­ної культури, взаємодія почуттєвого і раціонального у діяльності юриста є чинниками ефективного регулюван­ня правовідносинами в Україні.