Розкрийте природу ізоморфізмів та аломорфізмів у лексичних системах англійської та української мов. Проілюструйте прикладами.

Лексичні системи англійської та української мов демонструють як ізоморфні (спільні), так і аломорфні (відмінні) риси.

Ізоморфізм спостерігаємо, перш за все, у структурації лексиконів мов:

1) за критерієм вживаності в обох мовах можна виділити

- універсальний лексикон (ядро);

- національно-специфічний лексикон (периферію);

2) за лексико-граматичними характеристиками:

- повнозначні одиниці;

- функціональні одиниці;

3) за вмотивованістю:

- фонетично-вмотивовані одиниці (drizzle, whistle, drop, flop; базікати, гавкати, чавкати);

- морфологічно-вмотивовані одиниці (doer ‘one who does smth’, movable ‘that can be moved’, писар ‘той, хто пише’, вчетверте ‘що повторюється четвертий раз’);

- семантично-вмотивовані одиниці (the arm of the law, a lazybones / lazyboots; купатися в розкошах, язик до Києва доведе);

4) за стилістичними особливостями значення:

- стилістично-нейтральні одиниці;

- стилістично забарвлену лексику;

5) за територіальною розповсюдженістю – діалекти: в англійській мові – шотландський, ірландський, лондонський кокні тощо, в українській – західний, північний, центральний тощо;

6) за семантичною відповідністю значень:

- синоніми;

- антоніми

тощо.Відмінні риси спостерігаємо в плані номенклатури одиниць (такий лексико-граматичний клас, як артикль відсутній в українській мові). Проте здебільшого маємо справу з кількісним аломорфізмом. Так, порівняно з англійським в українському мовленні на 10% частіше вживаються повнозначні слова, у той час як в англійському на 10% частіше вживаються слова-зв’язки. В англійському лексиконі фонетично та семантично вмотивованих слів більше, ніж в українському, а морфологічно-вмотивованих менше.Наявність ізоморфних рис в системах мов, що порівнюються, пов’язують з їх спільним, індоєвропейським походженням, у той час як аломорфізм пов’язаний з географічно окремим історичним розвитком англійської та української, що призвело до їх формування за різними типами (переважно аналітичним та переважно синтетичним) та, зрештою, входження до різних мовних сімей (германської та слов’янської)