Мовленнєвий етикет – система стандартних, стереотипних словесних формул, вживаних у ситуаціях, що повторюються повсякденно: вітання, прощання, вибачення, запрошення, побажання тощо. Ці формули у процесі мовлення не створюються, а відтворюються в типових комунікативних ситуаціях, що полегшує спілкування. Попри шаблонність етикетних фраз і почасти ритуальний характер їх уживання, мовленнєвий етикет має важливе значення для життєдіяльності суспільства і для функціонування мови. Саме в ньому найпомітніше виявляється стан мовної культури, духовні вартості, етичні орієнтації суспільства, характер взаємин між людьми. Етикетність спілкування полягає не тільки в нормативному застосуванні формул етикету в стандартних ситуаціях. Вона охоплює комунікативну поведінку людини загалом. Етикет спілкування – явище загальнолюдське. Водночас йому притаманні етнічні особливості, національна своєрідність. Це спричинено, з одного боку, специфікою природно-кліматичних умов, способами господарювання, контактами з іншими народами, впливом релігії, рівнем культурно-цивілізаційного розвитку тощо, а з іншого – вдачею, темпераментом, ментальністю, національним характером народу. Наприклад, мовленнєвий етикет українців свідчить про їхню побожність, шану до батьків, до жінки, демократизм, емоційність естетизм, делікатність тощо.
У зв’язку з ідіоетнічністю мови навіть між, здавалося б цілком однаковими Мовленнєвий етикет моделює поведінку людини – спонукає її у певній ситуації поводитись у відповідний спосіб. Так, у північноамериканських індіанців можна прийти до сусіда, мовчки попалити люльку і піти: комунікація відбулася. У європейській культурі фатичне спілкування (спілкування заради спілкування), як правило, заповнене мовленням.Важливою складовою національної (етнічної) етикетизації спілкування є комунікативні табу.Комунікативні табу – мовні, тематичні та контактні заборони у спілкуванні.Мовні табу – це заборона вживання у мовному спілкуванні носіїв певної культури окремих слів і словосполучень (наприклад, заборони на вживання нецензурних слів). Тематичні табу – повна заборона для окремих осіб у конкретних ситуаціях спілкування розмов на певну тематику (наприклад, у черкесів: не можна три дні розпитувати свого гостя, хто він, звідки, куди йде, тощо: необхідно спершу надати йому почесті як гостю). Контактні табу – це заборона на будь-які форми міжособистісного спілкування (так, в адигейців тривалий час, навіть 2-3 роки, ніхто не повинен бачити разом чоловіка і жінку; чоловіки в присутності батька або інших старших осіб не розмовляють зі своїми дітьми).