Для визначення кількості інтервалів скористуємося формулою Стерджеса: m = 1 + log2 n, де n – обсяг сукупності.
Оскільки обсяг сукупності n = 45, то перейдемо від логарифму по основі 2 до десяткового логарифму за формулою:
logа n = logb n / logb a, або
log2 n = log10 n / log10 2, враховуючи, що log10 2 = 0,3010, маємо
log2 n = 3,322 log10 n, тоді формула Стерджеса набуває вигляду:
m = 1 + 3,322 lg n
Тоді кількість інтервалів: m = 1 + 3,322 × 1,6532 = 6,49 = 6.
Оскільки значення ознаки розташовані більш менш рівномірно, використовуємо принцип рівності інтервалів. Ширину кожного інтервалу обчислюємо за формулою:
h = (xmax – xmin) : m,
де xmax – максимальне значення ознаки;
xmin – мінімальне значення ознаки;
m – число інтервалів.
h = (78 – 35) : 6 = 7,2.
Тепер визначаємо межі інтервалів:
xmin 1 = xmin = 35.
xmax 1 = xmin 2 = xmin 1 + h = 35 + 7,2 = 42,2;
xmax 2 = xmin 3 = xmin 2 + h = 42,2 + 7,2 = 49,4;
xmax 3 = xmin 4 = xmin 3 + h = 49,4 + 7,2 = 56,6;
xmax 4 = xmin 5 = xmin 4 + h = 56,6 + 7,2 = 63,8;
xmax 5 = xmin 6 = xmin 5 + h = 63,8 + 7,2 = 71;
xmax 6 = xmin 6 + h = 71 + 7,2 = 78,2.
Створюємо таблицю, яка складається з двох рядків. У верхньому рядку наводимо значення ознаки Х у вигляді визначених інтервалів. Підраховуємо кількість ознак, значення яких потрапляє до відповідного інтервалу, і результати наводимо у другому стовпчику (f – частота відповідного інтервалу). У побудованій таблиці крім варіанти і частоти наведено частки ( di )і накопичені частоти ( Sfi ):