В цій статті політичний час розглянуто з точки зору його внутрішньої неоднорідності, “існування” в ньому специфічних “часових пластів”. З цією метою використовуються, адаптований до його специфіки, структурний підхід діапазонів темпоральності Ф.Броделя. У методологічних цілях, автори пропонують аналізувати політичний час через призму його мікро-, мезо- і макрорівнів, використовуючи для цього існуючі сучасні концептуальні розробки Б. Кубісека, Д. Норта, Дж. Модельскі та інших. На думку авторів, розглянутий у такому ключі політичний час допоможе не лише краще пояснити “темні плями” політичної динаміки через “відкриття” нових шляхів інтеграції мікрооснов політичної поведінки у дослідження макроісторичних процесів, але, що не менш важливо, збагатити саму політичну теорію, даючи їй можливість діяти ефективніше з широким колом сучасних проблем, які, на даний момент, знаходяться за межами її уваги.
Ключові слова: політичний час, хронополітика, діапазон (рівень, масштаб) темпоральності, «нерутинна політика», «визначений шлях», теорія «довгих циклів» в світової політики.