Методичні вказівки щодо виконання

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕНТОМОЛОГІЯ

Методичні вказівки щодо виконання

Лабораторних робіт

 

 

СУМИ – 2011

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра захисту рослин ім. доцента А.К. Мішньова

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ЕНТОМОЛОГІЯ

Методичні вказівки щодо виконання

Лабораторних робіт

для студентів 3 курсу спеціальності 6.130102 “Агрономія”

денної форми навчання

 

 

СУМИ – 2011

УДК 637.581.2

 

Укладачі:	Горбунов А.Ф., к.б.н., доцент кафедри захисту рослин ім. доцента А.К. Мішньова
	Деменко В.М., к.с.-г.н., доцент кафедри захисту рослин ім. доцента А.К. Мішньова
	Сарбаш В.М., старший викладач кафедри захисту рослин ім. доцента А.К. Мішньова

 

Сільськогосподарська ентомологія. Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт для студентів 3 курсу спеціальності 6.130102 «Агрономія» денної форми навчання/ Суми: СНАУ, 2011 рік, 45 ст., рис. 33, бібл. 18.

 

Методичні вказівки спрямовані на надання методичної допомоги студентам під час виконання лабораторних робіт з сільськогосподарської ентомології. Містять загальні методичні рекомендації, порядок виконання лабораторних робіт та список рекомендованої літератури.

 

Рецензенти:	Власенко В.А., д.с.-г.н., професор кафедри біотехнології та фітофармакології СНАУ
	Жатова Г.О., к.с.-г.н., доцент кафедри ботаніки та фізіології сільськогосподарських рослин СНАУ

 

 

Відповідальний за випуск:Деменко В.М., доцент кафедри захисту рослин ім. доцента А.К. Мішньова Сумського НАУ

 

 

Рекомендовано до видання вченою радою навчально-наукового Інженерно-технологічного інституту СНАУ. Протокол № 7 від 21 березня 2011 р.

 

 

Oacute; Сумський національний аграрний університет, 2011

 

ЗМІСТ

ВСТУП
Тема 1.	Будова комах
Тема 2.	Груди та їх придатки
Тема 3.	Черевце та його придатки
Тема 4.	Типи личинок та лялечок комах
Тема 5.	Типи пошкоджень комахами з гризучим та колючо-сисним ротовим апаратом
	Список рекомендованої літератури

Тематичний план

№ п/п	Назва та зміст модулів та їх елементів	Кількість годин
	Модуль 1. Ентомологія загальна
1.1	Тема 1. Будова комах
1.2	Тема 2. Груди та їх придатки
1.3	Тема 3. Черевце та його придатки
1.4	Тема 4. Типи личинок та лялечок комах
1.5	Тема 5. Типи пошкоджень комахами з гризучим та колючо-сисним ротовим апаратом
	Разом годин:

ВСТУП

Захист рослин від шкідників у період вирощування та зберігання є одним із важливих факторів, які забезпечують постійне одержання високих врожаїв сільськогосподарських культур. Проведення заходів по захисту рослин забезпечується в першу чергу наявністю висококваліфікованих агрономів. В процесі навчання важливе місце належить лабораторним заняттям, де студенти вивчають будову тіла комах, функції їх органів з метою визначення видового складу фітофагів.

Методичні вказівки підготовлені згідно навчального плану на основі «Програми навчальної дисципліни «Сільськогосподарська ентомологія» для підготовки бакалаврів напрямку 130100 «Агрономія» у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації Міністерства аграрної політики України», затвердженої Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва Міністерства аграрної політики України 24 квітня 2007 р.

У методичних вказівках викладено пояснення за основними темами лабораторних робіт з курсу «Сільськогосподарська ентомологія» та подано завдання до них. Дані методичні рекомендації покликані сприяти якісному проведенню навчальних занять і кращому засвоєнню знань студентами.

Лабораторне заняття № 1

Тема: Будова комах

1. Розтин комах. 2. Голова та її придатки. 3. Типи ротових апаратів.

Завдання 1. Розтин комах

Зовнішні покриви тіла в комахи тверді, у чому легко переконатися, якщо поторкати на ощуп або проколоти їх голкою. Тіло комахи побудоване по…  

Завдання 2. Голова і її придатки

Різні в комах і типи постановки голови. Основними типами є прогнатичний і гіпогнатичний (рис. 2).   Рис. 2. Типи постановки голови у комах (по Зелекману):

Колючо-сисний ротовий апарат. Ротовий апарат колючо-сисного типу характерний для комах, що харчуються клітинним соком рослин або кров'ю тварин із проколом субстрату. Такий ротовий апарат має різноманітні модифікації і характерний клопам, або напівтвердокрилим (Hemiptera), рівнокрилим (Homoptera), вошам (Anoplura), блохам (Aphaniptera) і кровосисним двокрилим (Diptera).

На заняттях доцільно ознайомитися з двома модифікаціями цього типу ротового апарата: ротовим апаратом клопів і кровосисних комарів.

Ротовий апарат клопа. Ознайомлення з цим типом ротового апарата звичайно проводять на прикладі клопа черепашки, не розчленовуючи його (рис. 7).

 

Рис. 7. Колючо-сисний ротовий апарат клопа (за Кузнєцовим та Бей-Бієнком і Скориковою):

вус – вусик, оч – очі, вг – верхня губа, вщ – верхня пара колючих щетинок, нг – нижня губа, нщ – нижня пара колючих щетинок.

Верхні і нижні щелепи, що є головною частиною колючо-сисного ротового апарата, позбавлені членистості і придатків і перетворені в тонкі колючі щетинки, тісно прилягаючі одна до другої. Щетинки утворюють загальний колючий пучок, у якому одна щелепа може ковзати уздовж інших, не відриваючись від них.

Верхні щелепи (mandibulae) розташовуються в пучку зовні і зовсім не схожі на мандібули гризучого ротового апарата. Вони пристосовані для проколювання субстрату, тому кінці їх загострені і нерідке зазубрені. Нижні щелепи (maxillae) мають такий же вид, як і мандібули, але на внутрішній стороні кожної максіли є 2 подовжених жолобка. Коли обидві максіли складаються, жолобки утворять 2 канали: харчовий, розташований ближче до спинної сторони і призначений для усмоктування їжі та слинний.

Нижня губа (labium) служить футляром і опорою для щелеп. Вона сильно розвинута, масивна, широка, трохи сплощена, витягнута в довжину і розчленована. Уздовж її верхньої сторони посередині по всій довжині проходить жолобок, що служить футляром для колючих щетинок.

При живленні хоботок упирається в субстрат, коліноподібно вигинається назад, і перша пара щетинок (верхні щелепи) проколює покриви і проникає у тканину рослин. Друга пара щетинок (нижні щелепи) на внутрішньому боці має по два поздовжніх жолобки, і при щільному зіткненні обох щетинок утворюються два внутрішні канали. При цьому по слинному каналу нижніх щелеп у ранку накачується слина й одночасно по харчовому каналу (у силу капілярності та під дією ковтальних рухів) піднімається їжа. Попадання секрету слинних залоз у тканини рослин викликає зміну кольору, деформацію й утворення галів. Слина містить ферменти, які викликають розщеплення харчового субстрату, що перетворюється в рідкий стан і усмоктується комахою.

Ріжучо-сисний ротовий апарат. Для вивчення ріжучо-сисного ротового апарата використовують самок ґедзів (рис. 8).

Рис. 8. Ротові органи самки ґедзя (за Богдановим-Катьковим):

А – загальний вигляд: а – верхня губа з підглоточником; б – верхня щелепа; в – нижня щелепа; 1 – основний членик; 2 – стволик; 3 – жувальна лопасть; 4 – щупик; 5 – нижня губа; Б – поперечний розріз (схема): 5 – верхня губа; 6 – сисний канал; 7 – верхні щелепи; 8 – підглоточник; 9 – слинний канал підглоточника; 10 – нижня щелепа

Спочатку голову ґедзя розглядають (не розчленовуючи) при 10-кратному збільшенні. На предметному склі голова лежить потиличним отвором униз, а чолом нагору. При такому положенні добре видно верхню губу (labrum), що представляє собою довгу, опуклу зверху і загострену на кінці голку (рис. 8). Уздовж нижньої поверхні губи (посередині) проходить жолобок, крім того, по краях і знизу голки є ще два більш дрібних жолобка.

Під верхньою губою розташовані схожі на лезо ножа верхні щелепи (mandibulae), що здатні складатися і розсовуватися на зразок ножиць. Коли верхні щелепи складаються, то вони прикривають знизу жолобок верхньої губи й утворять разом з верхньою губою сисний канал. Під верхніми щелепами розташований підглоточник (hypopharynx) у вигляді п'ятигранної і загостреної голки, усередині якої проходить слинний канал.

Нижні щелепи (maxillae) розташовані з боків підглоточника у вигляді 2 дуже гострих голок, що представляють собою видозмінені зовнішні жувальні лопасті (внутрішні жувальні лопасті редуковані). Основні членики і стволики порівняно невеликого розміру, а нижнєщелепні щупики дуже добре розвиті і складаються з двох великих, сильноволосистих члеників.

Нижня губа (labium) добре розвинута, м'ясиста і м'яка. Розташовані на її кінці лабелуми великі, рухливі і складаються одна з другою. На поверхні лабелумів проходять численні псевдотрахеї. Нижня губа, що втратила членистість служить жолобом для інших частин і для усмоктування вільних рідин (води, рослинних соків, можливо, і крові, що витікає).

Ріжучо-сисний тип ротового апарата пристосований для прорізання і проколювання шкіри тварин і для усмоктування крові. При харчуванні ґедзя в ранку через канал підглоточника нагнітається слина, а усмоктування крові відбувається по сисному каналі, утвореному верхньою губою разом з мандибулами.

Сисний ротовий апарат. Ознайомлення із сисним ротовим апаратом проводиться на метеликах (рис. 9).

Рис. 9. Ротові органи метелика (за Поспєловим): 1 – нижні щелепи (хоботок); 2 – верхня губа; 3 – нижньогубний щупик; 4 – нижня губа; 5 – нижньощелепний щупик

Голову метелика розглядають (не розчленовуючи) при 10-кратному збільшенні. При такому збільшенні видно, що ротовий апарат метеликів сильно видозмінений. Зовні він має форму довгої циліндричної трубочки, спірально згорнутої і підігнутої на нижній стороні голови (рис. 9).

Верхня губа (labrum) редукована і збереглася у вигляді невеликої пластинки або вузької смужки, зчленованої з наличником. У прийомі їжі вона участі не приймає.

Верхні щелепи (mandibulae), як правило, цілком відсутні. Вони зустрічаються лише в деяких видів лускокрилих (наприклад, у зубатих молей – род. Micropterygidae).

Під верхньою губою розташована сама велика і найважливіша частина ротового апарата – нижні щелепи (maxillae). З усіх частин нижньої щелепи в метеликів збереглися основний членик, стволик, сильно розвинута зовнішня лопасть, а в деяких видів, крім того, ще зберігся щупик або його рудимент. Основний членик і стволик розвинуті слабо.

Зовнішні жувальні лопасті, що складають основний елемент ротового апарата, прикладені одна до іншої, утворять характерний для метеликів зімкнутий, трубчастий, у спокої спірально згорнутий хоботок, через внутрішній канал якого їжа поступає до ротового отвору.

Нижня губа (labium) має вигляд невеликої непарної пластинки, розташованої з нижньої сторони рота. З боків нижньої губи є пара щупиків (звичайно 3-членикових). Усмоктування їжі через канал хоботка відбувається завдяки роботі спеціального глоткового насоса, що має досить складну будову.

Вивчення сисного ротового апарата показує, що в ньому (у порівнянні з гризучим ротовим апаратом) редукувалися (у деяких випадках до повного зникнення) верхня губа, верхні щелепи, внутрішні жувальні лопасті нижніх щелеп і нижня губа, але збереглися нижнєгубні, а іноді і нижнєщелепні щупики; сильно розвинулися зовнішні лопасті нижніх щелеп.

Лижучий, або мускоїдний, ротовий апарат. Вивчення типу лижучого ротового апарата проводиться на кімнатній мусі, синій м'ясній мусі, дзюрчалках або систематично близьких до них видах (рис. 10). Цей тип ротового апарата найбільш характерний для представників родини дійсних мух (Muscidae).

Голову кімнатної мухи розглядають (не розчленовуючи) при 10-кратному збільшенні. Після цього відокремлюють ротовий апарат у місці з'єднання рострума з головною капсулою. Притримуючи однією препарувальною голкою рострум, іншою – піднімаючи верхню губу і підглоточник, розсовують лабелуми. Псевдотрахеї і зубці лабелумів розглядають під мікроскопом.

Основна конусоподібна частина лижучого апарата називається рострумом (rostrum) і представляє собою виріст голови, у який увійшли залишки нижніх щелеп (maxillae). За рострумом знаходиться втягувач, або гаустелум (haustellum). Гаустелум має жолобоподібну форму і прикритий верхньою губою (labrum), під якою лежить підглоточник , або гіпофарінкс (hypopharynx), який проводить слину. Верхні щелепи (mandibulae) в лижучому апараті відсутні. На вершині гаустелума розташовані дві рухливі створки сосальця, або лабелуми (labellum) , що сидять з боків орального, або хоботкового, отвору, який веде в жолоб нижньої губи, і є видозміненими нижнєгубними щупиками. У живої мухи рострум, гаустелум і лабелум здатні коліноподібно складатися і розправлятися.

Найбільш складною частиною хоботка є лабелуми. На своїй кінцевій поверхні вони мають фільтруючі органи – псевдотрахеї, які зсередини покриті серією неповних хітинових кілець і мають по всій довжині дрібні отвори. При харчуванні псевдотрахеї створок лабелумів притискаються до субстрату, і через отвори відбувається усмоктування рідкої їжі, що потім досягає каналу гаустелума (рис. 10); щільні ж частки їжі, розмір яких перевищує діаметри отворів у псевдотрахеях, не проникають у порожнину псевдотрахей і відфільтровуються.

 

Рис. 10. Ротові органи дзюрчалки (по Шванвичу): 1 – нижня щелепа; 2 – підглоточник; 3 – верхня губа; 4 – щелепний щупик; 5 – рострум; 6 – гаустелум; 7 – лабелум

 

Лабораторне заняття № 2

Тема: Груди та їх придатки

1. Будова грудей. 2. Типи крил. 3. Типи ніг.

Завдання 1. Будова грудей

    Рис. 11. Будова грудей комахи (за Бондаренком та Лаврехіним):

Завдання 2. Типи крил

    Рис. 14. Крило і його будова (по Шванвичу і Зелікману):

Форма крила комахи близька до трикутної. Кути називаються: основа (basis), задній кут (tornus) і найбільш віддалений від тіла, звичайно загострений апікальний кут, або вершина (apex). Сторони трикутника утворені краями крила: передній, або костальний, край (costa) з'єднує основу і вершину і на розправлених крилах звернений уперед; зовнішній край (termen) з’єднує вершину і задній кут; задній, або внутрішній край (dorsum) знаходиться між основою і заднім кутом.

Типи крил. По ступеню хітінізації обидві пари крил можуть бути однорідними (обидві пари мають однакову консистенцію, наприклад у метеликів, перетинчастокрилих, бабок) і різнорідними (передні крила можуть мати більш щільну консистенцію: шкірясту – у прямокрилих або рогоподібну – у жуків. Більш щільні передні крила називаються надкрилами, або елітрами (elytrae). У жуків у спокої вони складаються на спинній стороні тіла і щільно прикривають задні крила, майже все черевце, а також середньо- і задньогруди, залишаючи вільним лише невелику ділянку, яка називається щитком. У клопів передні крила в основі більш щільні, а вершинна їх частина ніжна, перетинчаста, тому їх називають напівнадкрилами, або геміелітрами (hemielytrae) (рис. 15).

Для знайомства з різними типами крил використовують постійні препарати і комах, наколотих на шпильки. Запропонований набір препаратів студенти розбирають, уважно розглядають і групують за представленою нижче схемою.

 

Рис. 15. Типи крил (за Вебером і Гусаковським):

А – сітчасте (переднє крило золотоочки); Б – перетинчасте (переднє крило пильщика, пт – птеростигма); В – надкрило жука; Г – напівнадкрило клопа.

 

Крил одна пара двокрилі, самці щитівок, віялокриліі ін.

Крил дві пари:

I. Крила однорідні – обидві пари мають однакову або подібну будову.

1. Крила покриті лусочками .... метелики.

2. Крила покриті волосками ручайники.

3. Крила не покриті лусочками або волосками, часто прозорі, голі.

а) Крила перетинчасті – жилки розташовані у вигляді гілок, вічок, утворених поперечними жилками менше 20 перетинчастокрилі.

б) Крила сітчасті – жилки розташовані у вигляді більш-менш густої сітки, вічок, утворених поперечними жилками більше 20 сітчастокрилі,

Бабки, скорпіонові мухи.

II. Крила різнорідні.

1. Передні крила непрозорі, без явного жилкування, рогоподібні (надкрила, або елітри), а задні – перетинчасті жуки.

2. Передні крила з виразним жилкуванням.

а) Передні крила однорідні і шкірясті, а задні – сітчасті або перетинчасті

Прямокрилі, деякі цикади.

б) Передні крила в основі шкірясті, а на вершині перетинчасті; друга пара крил перетинчаста клопи.

Завдання 3. Типи ніг

Кожна нога підрозділяється на наступні частини: тазик, вертлуг, стегно, гомілка і лапка (рис. 16). Тазик, або кокса (соха), – це основний членик, за… За вертлугом розміщене подовжене, а часто і стовщене стегно (femur) – сама… Гомілка (tibia) розміщена за стегном. Це тонка подовжена частина ноги, нерідко має шипи (нерухомі утворення), а на…

Лабораторне заняття № 3

Тема: Черевце та його придатки. Типи метаморфозу комах

1. Будова черевця. 2. Придатки черевця. 3. Типи метаморфозу комах.

Завдання 1. Будова черевця

    Рис. 17. Поперечні розрізи через черевце (тергіти чорні, стерніти заштриховані, плейріти білі) різних груп комах (по…

Завдання 2. Придатки черевця

Ц е р к и представляють собою придатки останнього сегмента і можуть бути членистими (у таргана) та нечленистими (у щипавки і сарани) і бувають як у… Грифельки розташовані на останньому стерніті черевця самця і представляють…  

Завдання 3. Типи метаморфозу комах

Постембріональний розвиток комахи характеризується не тільки ростом і збільшенням розмірів тіла організму. Він пов'язаний з чергуванням окремих фаз… Розрізняють 2 основних типи метаморфозу – неповне і повне перетворення. При… Прямокрилі (Orthoptera). У світовій фауні нараховується близько 20 тисяч видів. Ротовий апарат гризучого типу, мають…

Завдання 4. Діагностика яєць комах

  Рис. 21. Діагностичні ознаки яєць комах: 1. будова яйця мухи: а – мікропиле, б – хоріон, в – жовткова оболонка, г – ядро, д – жовток, е – полярні тільця; 2.…

Лабораторне заняття № 4

Тема: Типи личинок та лялечок комах

1. Типи личинок. 2. Типи лялечок. 3. Типи захисних пристосувань.

Завдання 1. Типи личинок

Імагоподібні личинки властиві комахам з неповним перетворенням. Вони мають велику зовнішню подібність з дорослими комахами (наявність складних очей,…    

Завдання 2. Типи лялечок

Відкриті, або вільні лялечки мають вільні, лише злегка притиснуті до тіла імагінальні придатки і кінцівки (вусики, ротові органи, ноги, крила). Їх… Такі лялечки характерні для комах із ряду твердокрилих (родини жужелиці,… Покриті лялечки характеризуються тим, що тіло і їхні кінцівки мають досить тверду прозору оболонку, утворену…

Завдання 3. Типи захисних пристосувань

Кокон несправжній, або пупарій, представляє собою затверділу і не скинуту личинкою останнього віку шкірку; на передньому кінці помітні ротові гачки,… Кокони представляють собою оболонку, утворену перед залялькуванням личинками… У личинок, позбавлених шовковидільних залоз, цементуючою речовиною при будівництві кокона можуть служити виділення…

Лабораторне заняття № 5

Тема: Типи пошкоджень комахами з гризучим та колючо-сисним ротовим апаратом

1. Типи пошкоджень комахами з гризучим ротовим апаратом. 2. Типи пошкоджень комахами з колючо-сисним ротовим апаратом. Об'єкти вивчення. Гербарні і спиртові зразки пошкоджених рослин личинками колорадського жука, гусеницями білана…

Завдання 1. Типи пошкоджень комахами з гризучим ротовим апаратом

Комахи наносять пошкодження сільськогосподарським рослинам у процесі харчування і порівняно рідко при відкладанні яєць або побудові гнізд. Характер пошкодження рослин дуже різноманітний і залежить як від будови ротових органів, фази розвитку і способу життя комахи, так і від рослин, що ушкоджуються, їх стану і реакції на ушкодження. Незважаючи на різноманітність основні типи пошкоджень рослин досить характерні для конкретного виду і є важливим критерієм при діагностиці шкідливих комах.

Пошкодження листків

Дірчасте вигризання. У тканині листка наскрізь виїдені отвори різної величини та форми (найчастіше круглі) (рис. 30.2). Ушкодження наносять гусениці… Фігурне об’їдання.Лист об’їдений із країв досить правильними напівкруглими… Скелетування.Тканина листка об’їдена з однієї сторони (з іншої сторони епідерміс зберігається у вигляді плівки) або…

Пошкодження стебел

Виїдання ходів.Ушкоджено внутрішню частину стебла (у трав’янистих рослин) або деревина, луб, кора (у деревних порід). Ушкоджують стебла трав’янистих…           … Рис. 31. Типи пошкоджень стебел рослин:

Пошкодження коренів

Виїдання бульбочок. Зовні ушкоджені симбіотичні тканини на коренях – бульбочки. Ушкоджують личинки бульбочкових довгоносиків. Виїдання ходів у коренях, бульбо- і коренеплодах.Корені ушкоджені зсередини.…  

Пошкодження генеративних органів

Наколи на бруньках. Отвори на поверхні бруньки дрібні (діаметр 0,2 – 0,3 мм), з більш-менш глибоким каналом усередину бруньки. Нерідко на ушкодженій… Виїдання бутонів.Ушкоджено бутони, вони не розпускаються, буріють і засихають.… Об’їдання квіток.Ушкоджено квітки. Ушкодження наносять гусениці лускокрилих (зимовий і сірий п'ядуни, садова совки),…

Завдання 2. Типи пошкоджень комахами з колючо-сисним ротовим апаратом

Пошкодження листків

Деформація листків.Нерівномірне розростання тканин листка, деформація викликані впливом слини комахи та висмоктуванням соку попелицями (звичайна та… Листкові гали.Під впливом висмоктування соку і подразнення рослинної тканини…          

Пошкодження генеративних органів

Опадання бутонів і зав’язей.Опадання бутонів і зав’язей викликають на люцерні люцерновий клоп, яблуні – яблунева медяниця; насінниках хрестоцвітих –… Білоколосість. Часткова або повна білоколосість спостерігається врезультаті… Щуплість насіння.Висисання соку клопами, трипсами з плодів, колосу інших органів рослин приводить до утворення…

Пошкодження стебел, гілок, стовбурів

Стеблові гали.Гали на стеблах пшениці та жита викликають личинки родини товстоніжки, на стеблах пшениці – личинки галиці, на гілках і стовбурах яблуні – кров’яна попелиця (див. рис. 33.3).

Засихання окремих гілок, пагонів, стебел або рослини повністю.Такі типи пошкодження проявляються при сильному заселенні рослин кокцидами, попелицями, клопами і кліщами.

 

Пошкодження кореневої системи

В’янення і відмирання коренів.В’янення а пізніше і відмирання коренів і коренеплодів викликають кореневі попелиці. На цибулинних рослинах ушкодження… Для ознайомлення з типами ушкоджень студент одержує набір гербарних або…

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

2. Бондаренко Н.В. Практикум по общей ентомологии / Н.В. Бондаренко, А.Ф. Глущенко. – М.: Колос, 1985. – 352 с. 3. Вредители сельскохозяйственых культур и лесных насаджений / [Антонюк С.И.,… 4. Долин В.Г. Определитель личинок жуков фауны СССР / Долин В.Г. – К.: Урожай, 1978.

Сільськогосподарська ентомологія

 

Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт

 

 

Редакційно-видавничий відділ Сумського національного аграрного університету, м. Суми, вул. Кірова 160

 

____________________________________________________________________

Підписано до друку: _________ р. Формат А5. Гарнітура Times New Roman. Тираж: 100 прим. Зам. __. Ум.-друк. арк. 2,0. ____________________________________________________________________