Музика в екранному творі.

Намітилися два шляхи використання музики в кіно: самостійна, спеціально написана музика і музика, що була створена без відношення до кіно, але за задумом режисера мала необхідні властивості для втілення конкретних завдань конкретного фільму.

Музика ділиться ще на внутрішньокадрову ( замотивовану) і закадрову, (невмотивовану).

Внутрішньокадрова музика завжди є драматургічним компонентом, а часто і сюжетною складовою фільму. За допомогою такої музики дійові особи спілкуються. Наприклад: дійові особи слухають музику, реагують на неї (пісні закоханих), музичні номери, які виконують герої і виправдані ситуацією, вони є необхідними по драматургії (композитор чи виконавець творять у кадрі). А є ще фільми чи передачі, повністю присвячені концерту або музичному твору (фільми-опери). Внутрішньокадрова музика в них є необхідним компонентом. Вона створює атмосферу сцени, підкреслює почуття, допомагає зрозуміти стан героїв і смислово висловлює думку авторів, їхнє ставлення до героїв і подій.

З’являючись час від часу, така музика у перехідних місцях від події до події Зв’язує шматки в один вузол, цементує елементи композиції, організовує в єдине ціле направлення фільму.

 

Закадрова музика звучить як супровід і доповнення до драматургії, для підсилення її або для зіткнення зображення і звуку за принципом контрасту. З такою музикою ні сюжет, ні дійові особи, ні драматургія не зв‘язані. Це збіднює її драматургічне навантаження, виключає її з активного засобу вираження. З другого боку закадрова музика має більш широке поле діяльності, бо вона не залежить від конкретних подій і є виявленням підтексту, несе навантаження по створенню загального емоційного настрою, навіть з’єднує розрізнені шматки якимись зовнішніми ознаками. Закадрова музика вільна у використанні власних художніх засобів. Звідси і ширший діапазон та можливості використання.

Найголовнішим завданням режисера і композитора при роботі над фільмом є створення звуко-пластичного образу. Це відноситься як до фільму в цілому, так і до музичної характеристики кожної дійової особи чи кожної сцени.

“Зримість образів на екрані є безперервною, значить, і звукова лінія повинна теж бути безперервною, бо кожен кадр має звучати (звідси звуко-зрима образність кадру), як природна, реалістична риса предмету, що з’єднують у собі визначеність зовнішнього зримого образу (пластика) і наповненість внутрішню (музика) і становлять собою звуко-пластичний образ. Це не сума складових, суміш елементів, а нове утворення в результаті складних реакцій між ними. Будучи по художній природі носієм емоцій, музика часто стає природним виразником думки”. (В.Ілляшенко. Книга режисури.)

 

Музика, що служить виявленню ідейно-смислових акцентів, що підсумовується протягом всього фільму в емоційно-смислове виявлення ідей твору, є найбільш продуктивним засобом вираження. Функції музики в кіно надзвичайно різноманітні. Музика є елементом, складовою як змісту, так і форми. Музика виконує емоційні навантаження і є раціональною функцією у побудові конструкції.

Музика є суб’єктивним фактором вираження, авторським голосом і інтонацією, і об’єктивним, незалежним фактором. Музика створює своєрідну емоційну атмосферу фільму, особливо, в картинах музичних Музика допомагає виявити характер і глибше розкрити психологізм персонажів, доповнює їх характеристиками і повніше розкриває їх внутрішній світ. Музика допомагає розкриттю соціальної і національної характеристики, створює колорит. Таким чином, чим важливіші драматургічні функції виконує музика, тим більше сплетений в ціле звуко-зримий образ, тим яскравіше, чіткіше, продуктивніше допомагає музика у змалюванні характерів персонажів, змалюванні побуту, тим більший її вплив на глядача, тим цінніша її роль в кіно, а значить, і в музикально-естетичному вихованню народу.

 

Окремо є необхідність сказати про особливості зйомки музичних фільмів чи кліпів. Музична складова таких проектів створюється і записується перед зйомкою, а не після, як це буває у випадках озвучування фільмів і передач. Під час зйомки таких музичних проектів треба подбати про аудіоплеєр, який буде забезпечувати виконавцям у кадрі необхідну синхронність звуку і зображення. А виконавцям треба подбати про співпадання артикуляції в кадрі і звуку з плеєра. При зйомці звук з плеєра треба записувати разом із зображенням, тоді буде легше при монтажі досягти синхронності.