Серед величезної кількості професій, якими займаються люди в різних країнах, режисерська професія одна з найскладніших. Її складність полягає в тому гігантському обсязі знань, що складаються з освоєння по суті кількох суміжних мистецтв та професій. Це література ( найближче драматургія), це дизайн ( у розумінні декоративного комплексу та пластичного ряду фільму), це музика, це монтажна структура, це психологія сприйняття.
Режисура - професія з важко визначеними ознаками. Ці ознаки настільки розмиті, розчинені в інших професіях, що не завжди вдається виявити наявність самого творця - режисера.
Потреба в людині, яка знала б ритуали, послідовність дій у різних актах народного життя і побуту, з'явилася дуже давно, у прадавні часи. Обрядові дійства, ритуальні танці, народні гуляння, ярмаркові вистави вимагали наявності знавця і керівника цих дій.
Пізніше театр визвав до життя професіонала в постановках п'єс – режисера. Треба визнати, що спочатку професії такої не було. Функції режисера виконували або актори, або автори цих п'єс. Але з появою складних драматургічних творів, з необхідністю трактування і втілення нових ідей, пошуку нових форм для виживання театру під час розквіту сценічного мистецтва наприкінці ХІХ століття, з'явилися люди, які переважно займалися режисурою.
К.Станіславський - теоретик театру у Росії, С.Ейзенштейн, В.Пудовкін, Р.Клер та інші - у кінематографі, заклали теоретичні основи режисури і перевіряли власні теорії на практиці.
Кінематограф прийшов до визнання режисера кіно через авторство оператора, шляхом перенесення постановок зі сцен театру десь на початку ХХ століття.
Телебачення, яке виникло значно пізніше, запозичило теоретичні засади і практичний досвід у кіно, театру і журналістики.
Різнобічна організаційна діяльність, виробничі труднощі, характерні для природи кіно, ускладнення творчих завдань та високих вимог до кіно, як до мистецтва, вимагало і єдиної направляючої волі, якою міг бути і став режисер кіно, а його діяльність стала професією.
“Режисерська професія включає в себе
- ідейне тлумачення твору, створення змісту на високому ідейному рівні,
- художню досконалість, форму твору, що відповідає високим зразкам сьогодення,
- використання своєрідних індивідуальних прийомів та засобів, що дають змогу для створення цікавого, своєрідного твору за стильовими і жанровими ознаками, за національною своєрідністю,
- визначення на основі задуму єдиного образного вирішення,
- вирішення твору в часі(ритм, темп, подовженість),
- вирішення у просторі(планування, мізансцена),
- спосіб зйомки (кадр, план, ракурс),
- використання всіх компонентів творення на основі спільного задуму з оператором, художником, композитором,
- монтажний стрій фільму, як закінчену форму подачі його глядачеві”.(В.Ілляшенко. Книга режисури.)
Сучасна теорія кіномистецтва розглядає фільм як видовище. А видовищеукраїнський практик і теоретик В.Кісін визначає як “публічну демонстрацію соціально значущої поведінки у визначеному місці і часі”. Тобто не стільки спостереження життя, скільки його модель. Але сучасна техніка перетворила звичайне життя на видовище - це так звані веб-камери, що дозволяють всім охочим дивитися на плин життя у певному місці і сприймати це як видовище.
Дуже важливим у цьому визначенні В.Кісіна є уточнення: “визначений час і місце”. Наприклад, вулична бійка, яка зібрала багато випадкових глядачів, не є видовищем, бо виникла без попереднього анонсу, хоча поведінка учасників може бути “соціально значущою”, тобто бути цікавою якій-небудь групі чи аудиторії.
Видовище поділяється на кілька типів, серед яких нам цікавими є екранні: кіно, слайд або фотофільм, відеомистецтво.
Режисерська робота на ТБ чи у відеовиробництві після деяких зауважень стосовно специфіки і технології має багато спільного з кіно. Тому підготовка студентів для роботи у відеовиробництві починається з ретельного опанування досягнень і набутків у кіно та на ТБ. Справа не в інструменті творення, а в змісті, меті, духовному заряді, що його приготував режисер. А буде це кіноекран, чи телеекран, чи екран комп'ютера - не так важливо. Режисура - це думка, емоція митця і через нього - глядача. З'явившись сто років тому, ця професія стала важливою в різних проявах суспільного життя.
Широкі можливості щодо технології і потреб суспільства визвали необхідність введення в професію режисера при підготовці спеціалістів в різних творчих вузах, тому що режисура - емоційно-смисловий процес реалізації задуму режисера через творчість співавторів - операторів, музикантів, художників, акторів та інших.
Питання для самоконтролю:
1. Пояснити, які завдання вирішує режисер під час творення екранного проекту.
2. Розказати, чому режисерів для ТБ готують на досвіді кінематографа.
3. Розказати, що являє собою режисура як процес.
4. Розказати про історичну передумову появи професії режисера.