Оксиди сульфуру і нітрогену, потрапляючи в атмосферу, сполучаються з вологою повітря і утворюють туманоподібні краплини сірчаної та азотної кислоти. Переносячись вітрами на значні відстані, вони потім можуть випадати разом з дощем, який має кислу реакцію. Кислотними називають будь-які опади – дощ, сніг, туман, якщо значення їх рН становить менш ніж 7,0. Кислотні дощі частіше мають рН в межах 4,1-2,1, інколи навіть менше 2,1. Сто років тому дощова вода мала рН 7,0, тобто нейтральну реакцію. Поступово індустріалізація охоплювала все більшу кількість країн, а надходження оксидів нітрогену і сульфуру весь час збільшувалось. Вперше кислотні дощі зареєстровані в Англії в 1972 році. З кожним роком кислотність дощів зростає. Так в 1990 р. рН дощів Західної Європи знизилась в порівнянні з 1989 р. на 0,2. В Україні кислотні дощі частіше випадають у Сумській, Черкаській, Рівненській областях, де в повітря викидається значна кількість оксидів нітрогену і сульфуру.
Під впливом кислотних дощів відбувається закиснення водойм і грунтів, вимивання з грунту калію, магнію і кальцію та зменшення врожайності на 3-8%., відбувається деградація флори і фауни. У закиснених водоймах гине риба і численні види комах. Внаслідок випадання кислотних дощі гинуть ліси, загибель лісів зумовлює гірські зсуви та селі.
В Україні за останні 35-40 років площа кислих грунтів збільшилась на 33%.