Контроль і управління якістю грунтів

Грунти як об’єкт охорони, контролю та управління якістю мають ряд специфічних особливостей порівняно з іншими об’єктами природного середовища. Вони суттєво менш рухомі, ніж атмосферне повітря і поверхневі води, а тому не мають такого могутнього природного способу самоочищення як розбавляння. Антропогенні забруднення в грунті накопичуються, а ефекти дії підсумовуються з одночасним можливим утворенням більш токсичних речовин, ніж вихідні компоненти. Міграція забруднень в грунті відбувається досить повільно, що спричинює значне забруднення. При цьому можливий перебіг анаеробних процесів розкладання органічних забруднень. Для запобігання надмірному забрудненню грунтів розроблена методологія гігієнічного нормування забруднень в грунті. Обґрунтовано ГДК понад 130 забруднювальних речовин.

Грунти безпосередньо не впливають на здоров’я людини як повітря, вода. Несприятливий вплив грунтів виявляється через шкідливі речовини, які із грунту потрапляють в сільськогосподарські рослини і накопичуються в них.

Проблема санітарної охорони грунтів від забруднення відходами господарювання набула надзвичайної гостроти, але ефективних засобів для її вирішення до цього часу не знайдено.

Ландшафти належать до ключових геосистем локального і регіонального рівнів. Для них характерне єдине походження, однорідний геологічний фундамент, єдиний тип рельєфу, однаковий клімат, специфічне поєднання грунтів і біоценозів, спільна історія розвитку. В Україні виділяють рівнинні (94,3% загальної площі) та гірські ландшафти. Серед рівнинних ландшафтів домінуючими є степові та лісостепові.

Ландшафти поділяють на природні та антропогенні. Природні формуються під впливом природних факторів, і для них характерні певні динамічні зміни. Природніх ландшафтів на Землі майже не залишилось. Переважна їх більшість перебуває під впливом антропогенних процесів. Вирубування лісів, створення водосховищ та кар’єрів здатні істотно змінювати природне середовище.

За ступенем змінюваності й характером антропогенного впливу розрізняють змінені, порушені та перетворені ландшафти. У змінених ландшафтах, до яких належать пасовища, сіножаті, згарища антропогенний вплив позначається лише на окремих природних компонентах. До порушених ландшафтів належать місця знищення лісів, суцільної забудови та розорювання крутих схилів. Перетворені ландшафти – це території, на яких свідомо змінене природне середовище.

Ефективні шляхи обмеження антропогенного тиску на ландшафти мають базуватися на перебудові народного господарства в напрямі запровадження малоенерго- та маломатеріалоємних виробництв з використанням безвідходних технологій.

 

 

Тема: Екологічні проблеми України

Мета теми: Дати уяву студентам щодо екологічного стану довкілля України і окремих регіонів, залежності екологічного стану від господарської діяльності, про основні критерії оцінки стану довкілля в нашій країні і принципи нормування його якості.