Типологічний потенціал існуючих насаджень

У цьому розділі аналізується стан насаджень за таксаційними показниками, визначається еталонне насадження для кожної вікової групи і визначається ступінь використання типологічного потенціалу.

Для виконання цього розділу із таксаційного опису лісництва за визначеною схемою (табл. 1.1) виписується лісівничо-таксаційна характеристика насаджень переважаючого типу лісу і одразу проводиться їх групування за віком (1-10 років, 11-20 років і т.д.). При відсутності таких даних викладач видає індивідуальні завдання.

Таблиця 1.1

Вихідні дані для виконання курсового проекту

У індивідуальних завданнях є незаповненими дві останні колонки. Тому студент повинен визначити запас на кожній ділянці та тип деревостану.

Для визначення запасу на кожній ділянці (гр. 10) ми множимо її площу (гр. 2) на запас на 1 га (гр. 9).

Тип деревостану (гр. 11) визначається за складом насадження. У лісовій типології виділяють два типи деревостанів: корінні та похідні. Корінними деревостанами для кожного типу лісу вважаються такі природні і штучно сформовані ліси, склад і продуктивність яких близькі до складу і продуктивності природних лісів даного типу лісу. У складі корінного деревостану участь типоутворюючої породи повинна бути не менше 5 одиниць. Виняток становлять лише насадження у групах віку 1-10; 11-20 років, де допускається участь типоутворюючої породи менше ніж 5 одиниць. Похідні деревостани утворюються на місці корінних і за своїм складом не відповідають природно сформованим у даному типі лісу насадженням. Для кожного типу лісу характерним є один корінній деревостан, а похідних може бути декілька. Типи деревостану позначають символами: корінний тип деревостану "К" і похідний – "П".

Крім визначення вище перерахованих показників, для кожної вікової групи визначаємо загальну площу та запас на виділі.

Провівши розподіл деревостанів на похідні та корінні можна визначати ступінь використання типологічного потенціалу. Для цього заповнюється табл. 1.2. Із даних табл. 1.1 для кожної вікової групи виписуємо і переносимо у дану таблицю загальну площу (гр. 2) та запас на усій площі (гр. 3). Також для кожної вікової групи ми повинні визначити еталонне насадження і занести його показники у гр. 5-7. Для цього із існуючих корінних насаджень вибираємо те, яке найбільше підходить за складом і має найкращі показники повноти та запасу. Вище перераховані показники еталонного насадження заносимо у гр. 5-7 табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Ступінь використання типологічного потенціалу

у насадженнях ___________________________ (назва типу лісу)

А_сер= ____ років

Після заповнення даними табл. 1.2, визначаємо наступні показники:

– середній запас на 1 га (гр. 4) визначається шляхок ділення запасу на всій площі (гр. 3) на площу групи (гр. 2);

– потенційний запас на площі (гр. 8) визначаємо шляхом множення запасу на 1 га еталонного насадження (гр. 7) на площу вікової групи (гр. 2);

– ступінь використання типологічного потенціалу (гр. 9) визначаємо відсоткову участь запасу на всій площі (гр. 3) у потенційному запасі (гр. 8) вікової групи:

Ступінь використання типологічного потенціалу може бути як більшим, так і меншим за 100%.

– середній вік насаджень типу лісу (А_сер) визначається як середньозважена величина від площі. Для цього перемножуємо площу кожної вікової групи на її середній вік, сумуємо їх і ділимо на загальну площу типу лісу.