СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ДИПЛОМНОЇ/МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Дипломна/магістерська робота повинна бути поділена на окремі логічно підпорядковані частини, супроводжені короткими та чіткими заголовками, які відображають їх зміст. Такий розподіл тексту називають рубрикацією. Обов’язково повинні бути виділені три головні частини дипломної роботи: вступ, основна частина (яка складається з двох/трьох розділів) та заключна (яка складається з висновків та практичних рекомендацій).

Дипломна/магістерська робота повинна містити: 1) титульну сторінку; 2) завдання до дипломної роботи; 3) відгук керівника роботи; 4) зовнішню рецензію; 5) реферат; 6) зміст; 7) вступ; 8) теоретичну частину, яка включає методологічне обґрунтування обраної теми та аналіз наукових джерел; 9) емпіричну частину, яка містить описання методів проведеного соціологічного дослідження, інструментарію дослідження, аналіз отриманих результатів; 10) висновки до кожного розділу; 11) загальні висновки; 12) практичні рекомендації установі, за дорученням якої виконується дана випускна робота; 13) список використаної літератури; 14) додатки (у разі необхідності). Бажано мати в дипломній/магістерській роботі лист з бази практики про впровадження результатів дослідження (див. додаток К) який вкладається у окремий конверт, приклеєний у кінці роботи з внутрішнього боку твердої обкладинки.

Титульна сторінка представляє собою спеціальний бланк, який містить: повне найменування навчального закладу та підрозділу, в якому виконана робота; найменування документу; тему роботи у відповідності з формулюванням, наданим до наказу ректора університету; прізвище, ім’я по батькові автора роботи; вчений ступінь (вчене звання), прізвище, ім’я по батькові наукового керівника; місто та рік захисту (див. додаток В).

Завдання на виконання дипломної/магістерської роботи видається на спеціальному бланку і розміщується після титульної сторінки. Ім’я та по батькові студента на бланку завдання пишуться повністю (див. додаток Г).

Відгук керівника роботи оформлюється за зразком (див. додаток Д).

Зовнішня рецензія містить загальну характеристику дипломної/магістерської роботи незалежного спеціаліста відповідної кваліфікації та профілю та оформлюється за зразком (див. додаток З ).

Реферат повинен містить відомості щодо обсягу роботи, кількості ілюстрацій, таблиць, додатків і джерел з переліком посилань. Визначення об’єкту та предмету дослідження, мета та методів, результати та їх наукову новизну, практичні рекомендації щодо використання результатів роботи, їх галузь застосування, основні висновки та ключові слова (див. додаток Ж).

У змісті відображується загальна структура роботи. Зміст − це складений у послідовному порядку перелік всіх розділів та підрозділів роботи із зазначенням номерів сторінок, на яких відповідний розділ (підрозділ) починається. Кожний розділ повинен висвітлювати самостійне питання (аспект), а підрозділ – окрему частину цього питання (аспекту). Назви розділів та підрозділів слід формулювати у вигляді простих називних речень. Назва розділів не повинна повторювати назву дипломної/магістерської роботи, а назва підрозділу не повинна повторювати назву розділу. У змісті також вказуються вступ, висновки до розділів, загальні висновки, практичні рекомендації, список використаної літератури та додатки (з зазначенням назви кожного додатку та сторінкою, що він займає).

Вступ (за внутрівузівським стандартом якості дипломних/магістерських робіт ДонДУУ обсяг не має перевищувати 4 сторінки) повинен містити сутність наукової проблеми обраної теми, аналіз стану її розробленості, оцінку її актуальності та практичного значення. Аналіз стану розробленості проблеми є, фактично, оглядом літератури з теми дослідження, в який включаються найбільш цінні, актуальні роботи (10-15 джерел). Далі подають загальну характеристику роботи в наступній послідовності:

1) Актуальність теми для розвитку відповідної галузі соціології обґрунтовують шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими вирішеними проблемами. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним, достатньо кількома фразами висловити головне.

2) Мета та завдання дослідження. Мета дослідження − бажаний кінцевий результат, який може бути як прикладним, практичним, так і теоретико-пізнавальним. Кінцевий результат дослідження передбачає вирішення студентом проблемної ситуації, яка відображає суперечність між станом об’єкту дослідження в реальній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування. Мета дипломної/магістерської роботи може відображати як суспільну корисність від проведеного дослідження; так і конкретну практичну користь основного предмета дослідження. Не варто формулювати мету як „Дослідження...”, „Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Рекомендуються формулювання: „З’ясувати...”, „Виявити...”, „Сформулювати...”, „Обґрунтувати...”, „Визначити...”, „Побудувати...”, „Провести...” і т. ін. Мета дослідження повинна відбивати тему роботи, але не повторювати її та бути пов’язана з об’єктом та предметом дослідження.

Визначення завдань − це вибір шляхів та засобів для досягнення мети дослідження. У дослідницьких завданнях конкретизується головна мета дослідження. Завдання дипломної/магістерської роботи можуть включати такі складові:

- вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вивчення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування дослідницьких методик тощо);

- всебічне (за необхідності експертне, розвідувальне) вивчення практики вирішення проблеми дослідження, виявлення її типового стану, недоліків і труднощів, їх причин;

- обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення проблеми дослідження;

- емпірична перевірка запропонованої системи заходів щодо їх ефективності для певної установи, підприємства або організації;

- розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).

3) Об’єкт дослідження − це процес або явище, обране для вивчення, що викликає проблемну ситуацію. Правильне, науково обґрунтоване визначення об’єкта дослідження – це не формальний процес, а суттєвий, змістовий науковий аналіз, зорієнтований на виявлення місця і значення предмета дослідження.

4) Предмет дослідження − це частина об’єктивного існуючого знання (частина об’єкту), що досліджується в роботі. Предметом пізнання є властивості, певні аспекти, особливості реальних суспільних процесів та явищ, розглянуті в сучасних умовах. У якості предмету дослідження можуть бути взяті: соціальні властивості окремих соціальних станів; види соціальної поведінки різних верств населення; характеристики певні аспектів соціальних процесів, різноманітні взаємовпливи і т. ін. Саме на предмет спрямована увага дослідника, оскільки предмет дослідження визначає тему та мету дипломної роботи.

5) Методи дослідження. Необхідно подати перелік використаних загальнонаукових та спеціальних (соціологічних та математико-статистичних) методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх потрібно не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

5) Новизна. Ступінь наукової новизни залежить від рівня дослідження. Дипломна/магістерська робота не претендує на наукові відкриття ("вперше"), проте й перед нею ставиться мета удосконалення, узагальнення, подальшої розробки об’єкту або предмету дослідження, підняття на рівень наукових фактів результатів самостійного емпіричного дослідження.

7) Практична значущість означає можливість використання результатів даного дослідження для вирішення конкретних завдань (теоретичного та практичного спрямування) органів державного управлення, державних установ, суспільних організацій, підприємств різних форм власності.

Готуючись до написання основної частини дипломної/магістерської роботи, доцільно ще раз уважно прочитати її назву, що містить проблему, яка повинна бути розкрита, зміст роботи, де тема має бути розкрита без пропуску логічних ланок.

Основна частина дипломної/магістерської роботи повинна складатися з двох/трьох розділів.

Перший розділ може містити декілька параграфів, в яких розкривається теоретико-методологічне обґрунтування об’єкту та предмету дослідження.

У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов’язаної з темою. Огляд літературних джерел має бути систематизованим аналізом теоретичної, методичної й практичної значущості, переваг та недоліків розглядуваних робіт, які доцільно згрупувати таким чином: роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми; теоретичні роботи, які повністю присвячені темі; теоретичні роботи, які розкривають тему частково. В огляді не слід наводити повний бібліографічний опис публікацій, що аналізуються. Достатньо назвати автора й назву, а поруч у квадратних дужках поставити порядковий номер запису цієї роботи в списку літератури. Закінчити огляд треба коротким висновком про ступінь висвітлення в літературі основних аспектів теми дипломної роботи, а також обґрунтувати власні погляди на проблему.

Також у першому розділи може міститися теоретичне обґрунтування предмету дослідження, визначення його ролі і місця у діяльності суспільства, державних установ, підприємств і т. ін.

У цьому розділі може подаватися оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідності, доцільність удосконалення окремих положень цих документів.

У теоретичній частині необхідно чітко розмежовувати концепції авторів, що викладаються, та власні думки, оцінки, висновки та заперечення. Будь-який факт власного розуміння повинен бути спеціально обговорений (наприклад, „як ми розуміємо...”, „на нашу думку...”, „ми вважаємо, що...” та ін.).

Таким чином, викладення матеріалу першого розділу (теоретичне обґрунтування, сутність, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи) повинно мати певні елементи наукової новизни, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження.