У зв’язку із значним розширенням сфери послуг в галузі практичної психології актуальною є проблема якості професійної підготовки майбутніх психологів. В сучасній педагогічній психології існує значна кількість досліджень, в яких вивчаються професійно важливі особистісні якості практичних психологів, визначаються критерії ефективності психодіагностичної діяльності, розглядаються проблеми успішності психопрофілактики, психологічної корекції, а також консультативної діяльності практичних психологів.
Необхідність обговорювання цих питань пов’язана насамперед із тим, що діяльність практичних психологів є досить специфічною. Як відомо, предметом практичної психології є психічна реальність, суб’єктивний світ людини, при цьому у багатьох теоретичних системах саме особистість психолога виділяється як найважливіший інструмент впливу в процесі надання психологічної допомоги. Специфічність проявляється саме у тому, що сам психолог виступає як індивідуальність, як людина, що переживає, вагається, рефлексує. В цьому сенсі виникає коло питань, пов’язаних із соціальним статусом професії психолога, наприклад проблема критеріїв ефективності його діяльності, рівня його кваліфікації, в кінцевому випадку проблема професійної підготовки фахівців.
Як правило, професія психолога приваблює турботилвих, уважних, доброзичливих людей. Але ж необхідно розуміти, що ефективність надання психологічної допомоги залежить від багатьох складових, серед яких і особистісні якості, знання, навички, уміння, досвід спеціалістів, освіта, теоретичні та системні погляди, здатність до бесперервної освіти, супервізії та просвітницької діяльності. Особистісні якості практичних психологів, спирання на власний життєвий досвід є так само важливими, як і спеціальні знання, уміння та навики. Практичними психологами, що ефективно працюють, є ті, хто успішно інтегрують в собі як особистісну, так і інструментальну компетентність.
Вища психологічна освіта повинна сприяти становленню професіоналів, які б були здатні до розуміння складності та протирічності різноманітних життєвих обставин, пізнання та прийняття внутрішнього світу особистості, усвідомлення життя в цілому. Саме тому важливим завданням сучасних вищих навчальних закладів, в яких здійснюється підготовка практичних пихологів, є створення діяльнісно-рефлексивного освітнього простору, що дозволило б суб’єктам навчально-виховного процесу реалізувати наявні потенціали та сприяло б їх ефективному професійному та особистісному розвитку.
Засвоєння змісту курса „Вступ до спеціальності” надає можливості теоретичного та практичного оволодіння знаннями, вміннями та навичками функціонування в межах ситуацій майбутньої професійної діяльності та надання психологічної допомоги різним верствам населення. Навчання також спрямоване на формування професійної спрямованості особистості майбутніх психологів.
Метою курсу „Вступ до спеціальності” є ознайомлення студентів із особливостями професійної діяльності психологів та забезпечення визначення власного шляху процесу професійного становлення на етапі підготовки.
Завданнями курсу є :
по-перше, занурення у простір професії з метою формування стійкого ціннісного відношення до неї;
по-друге, формування професійної спрямованості особистості майбутніх психологів;
по-третє, оволодіння основними знаннями, уміннями та навичками, що є основою для розуміння гуманістичних функцій психології у суспільстві;
по-четверте, розвиток здібності та потреби до самостійного оволодіння професійними знаннями, вміннями та навичками, а також здібності до використання творчого підходу у майбутній професійній діяльності;
по-п’яте, розвиток уміння пошуку, аналізу та систематизації нових знань у психологічній галузі, уміння аналізувати характер та визначати перспективи власного професійного розвитку.
Реалізація означених завдань вивчення курсу „Вступ до спеціальності” дозволить студентам:
- оволодіти основними поняттями: професія, спеціальність, спеціалізація; типологія психологічної професії; структура та зміст вітчизняної та закордонної професійної психологічної підготовки; психологічне суспільство та його роль у професійному розвитку психологів;
- отримати знання щодо предмету, мети та завдання курсу; історії становлення інституту психологічнї професії у суспільстві; вимог щодо особистісних якостей та професіоналізму в психологічній професії;
- оволодіти вміннями: визначати в загальному вигляді завдання власної учбово-професійної діяльності та диференціювати їх із різномаїття особистісний цілей; за допомогою рефлексії аналізувати процес власного професійного розвитку та визначаит самостійно шляхи для подальшого професійного розвитку; використовувати одержні знання у формуванні наукової картини психологічної дійсності.
Дисципліна розглядається як основа для вивчення майбутніми спеціалістами як загально-теоретичних, так і фахових дисциплін, а також передбачає урахування знань та досвіду студентів–першокурсників з навчально-пізнавальної діяльності у загальноосвітній школі. Проблематика курсу пов’язана з такими фундаментальними та прикладними психологічними дисциплінами, як загальна, вікова, педагогічна психологія, історія психології, психологія особистості, соціальна, медична психологія, а також психологія праці, конфліктологія і т.ін.
Навчально-методичний посібник призначений для студентів-психологів, соціальних педагогів, слухачів факультету післядипломної освіти, що вчаться за такими ж напрямами освіти. Він також може бути використаний і студентами тих факультетів, які працюватимуть в сфері “Людина – Людина ”.
1. ОРГАНІЗАЦІЙНО - МЕТОДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
| Освітньо-кваліфікаційний рівень, галузь знань, напрям підготовки | Академічна характеристика | Структура |
| Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр галузь знань: 03.01 соціально-політичні науки напрям підготовки: 6.03.0102 психологія | Рік навчання: 1 Семестр: 1 Кількість навчальних тижнів: 17 Кількість годин на тиждень: 2 Статус курсу: дисципліна професійної та практичної підготовки Кількість ECTS кредитів: українських: 1,5 європейських: 2 | Кількість годин: Загальна: 54 Лекції: 16 Практичні заняття: 18 Самостійна робота: 10 Індивідуальна робота:10 Вид підсумкового контролю: екзамен |
Розподіл навчального часу за семестрами та видами навчальних занять
| семестр | Усього годин | З них | Звітність за семестр | |||||
| Аудит. годин | Форма заняття | самостійна робота | ||||||
| лекції | семінар | пр.заняття | ||||||
| Денне відділення | ||||||||
| Екзамен | ||||||||
| Заочне відділення | ||||||||
| Екзамен | ||||||||
Курс „Вступ до спеціальності” складається з двох навчальних модулів. Зміст теоретичної частини курсу, за яким відбувається засвоєння учбового матеріалу, викладений нижче.