Серед провідних видів діяльності практичних психологів виділяються:
1. Психодіагностика.
Психодіагностика – це діяльність психолога, спрямована на кількісне вимірювання та якісне оцінювання психічних функцій та психологічних особливостей людини.
Головним завданням психодіагностики є проведення оцінки розвитку психологічних якостей в конкретної людини та поставити діагноз стосовно його психічного розвитку.
Слід зазначити, що в своїй роботі психолог-діагност орієнтується на певні норми у проявах психічних функцій людини (вікові, індивідуально-психологічні, патопсихологічні). Відхилення від норми визначає діагноз. Діагностика здійснюється на основі об’єктивних показників діяльності та суб’єктивних показників, які повідомлює про себе людина.
Психологи-діагности в своїй роботі використовують професійні психологічні спостереження, тести, бесіди. За допомогою них психолог констатує наявність або відсутність певних психологічних якостей, емоційних реакцій, проявів поведінки та їх відповідність психологічній нормі.
2. Психологічне консультування.
Пихологічне консультування – це бесіда, що будується спеціальним чином і спрямовується на надання психологічної допомоги клієнтові.
Мета психологічного консультування – допомогти клієнтові досягнути відчуття психологічного благополуччя, полегшити переживання стресу, розв’язати життєву кризу, підвищити здатність знаходити вихідіз складних ситуацій та самим приймати рішення.
Психологи-консультанти працюють з окремими клієнтами, парами, сім’ями та групами людей. В процесі консультування психолог допомагає клієнтам подивитися на труднощі, що виникають, під різними кутами, а також винайти способи дії в складних ситуаціях. Також психолог допомагає людям долати психологічні бар’єри, розвивати в собі певні якості.
3. Психокорекція.
Психокорекція – це вплив психолога на певні психічні функції, якості та форми поведінки особистості, српямований на подолання відхилень у поведінці або у психічному розвитку людини. Корекційні заняття проходять індивідуально або в групі досить тривалий час. Метою таких занять може бути, наприклад, подолання дефіциту уваги, корекція неадекватних емоційних реакцій на події, корекція особистісних якостей, норм соціальної взаємодії людини, труднощі у навчальній діяльності і т.ін.
В якості психокорекційних методів використовуються різні види інтелектуального тренінга, соціально-психологічні тренінги, методи оптимізації процесів саморегуляції особистості, рольові ігри, групові дискусії.
4. Психотерапія.
Психотерапія передбачає використання немедикаментозних методів психологічного впливу для покращення почуття психологічного благополуччя клієнта.
Серед особливостей психотерапії видіялють:
- використання психологічних методів змінення особистості (на відміну від засобів медицини, фармакології, педагогіки, права);
- використання цих методів тільки професійно, тобто підготованими спеціалістами-психологами, що діють цілеспрямовано та усвідомлено, науково обгрунтовуючи власні дії.
-
5. Психопрофілактика.
Психопрофілактика передбачає розширення психологічних знань та підвищення психологічної культури людей. В процесі психопрофілактичної роботи психолог у науково-популярній формі знайомить людей із основами психології, формує в них потребу у психологічних знаннях та бажання використовувати їх в житті.
Виділяються такі рівні психопрофілактики, як:
- первинна психопрофілактика (робота, спрямована на збереження психічного здоров’я населення та підвищення психологічної культури);
- вторинна психопрофілактика (спрямовується на хворих людей та попереджає розвиток деструктивного відношення до хвороби, до можливої інвалідності);
- третинна психопрофілактика (передбачає роботу з інвалідами з метою оптимізації процесів ресоціалізації, адаптації у нормальному суспільстві).
Серед методів психопрофілактики необхідно виділити лекції, бесіди, семінари, виставки, перегляд фільмів.