Медична психологія вивчає психологічні аспекти діяльності лікаря та поведінки хворого. Вона вивчає психологіяні прояви хвороб, роль психіки у їх виникненні, протіканні, лікуванні, а також в укріпленні здоров’я людини.
Незважаючи на те, що необхідність використання психологічних знань в медицині була усвідомлення ще у 18 столітті, медична психологія як галузь прикладної психології виокремилася тільки у 20 столітті. Першими практичними психологами в медицині були лікарі (З. Фрейд, Е. Кречмер, Г. Роршах, В.М. Бєхтєрєв та ін.).
На сучасному етапі розвитку у відповідності із завданням, які вона вирішує, медичну психологію можна вважати медичною наукою; у відповідності ж до теоретичних передумов та методів дослідження вона відноситься до психології.
Медична психологія спрямована на вирішення наступних завдань:
- вивчення психологічних факторів розвитку, профілактики та лікування захворювань;
- вивчення впливу захворювань на психіку людини;
- вивчення різноманітних проявів психіки у їх динаміці;
- вивчення порушень розвитку психіки;
- вивчення характеру міжособистісних відносин хворого із мікросередовищем, що оточує;
- розробка принципів та методів психологічного дослідження в клініці;
- створення та дослідження психологічних методів впливу на психіку людини з метою лікування та профілактики.
Тобто, психологи, що працюють в медичній сфері, надають психологічну допомогу населенню та лікарям; приймають участь у профілактиці, діагностиці, лікуванні, психокорекції, реабілітації хворих з психосоматичною, соматопсихічною патологією, дітей та підлітків з дефектами психічного розвитку.
Сучасна психологічна діагностика особистості хворого дає можливість не тільки прогнозувати ефективність лікування, а й дозволяє попереджувати в хворих несприятливе протікання хвороби.
- 2.2.3. Питання для самоконтролю
1. Соціальна психологія як спеціалізація практичних психологів: зміст та завдання роботи.
2. Медична психологія як спеціалізація практичних психологів: зміст та завдання роботи.
3. Робота практичних психологів у середньо-освітніх закладах.
4. Вплив запиту суспільства на розвиток інституту психологічної професії.
5. Співвідношення наукової та практичної психології та їх місце в системі психологічного знання.
6. Сучасний психологічний портрет практичного психолога.
7. Становлення інституту психологічної професії у 18 столітті.
8. Розвиток інституту психологічної професії в період Великої Вітчизняної війни.
9. Історія розвитку вітчизняного психоаналізу.
10. Розвиток психологічної науки та професії психолога в Україні з початку 17 століття.
11. Навчання у вузі як головний фактор становлення психологів.
12. Досвід викладання психології за кордоном.
13. Вплив особистісних якостей на становлення професійної свідомості психолога.
14. Специфіка професійної діяльності психологів в межах сімейного консультування.
15. Специфіка професійної діяльності психолога в політичній галузі.
16. Робота практичного психолога на підприємстві.
17. Роль психолога в вирішенні правових питань.
18. Специфіка професійної діяльності психологів в банківській сфері.
19. Місце практичного психолога у збройних силах України.
20. Специфіка професійної діяльності спортивних психологів.
21. Роль психопрофілактики стресового стану у збереженні психологічного здоров’я практичного психолога.
22. Принципи надання психологічної допомоги та їх вплив на професійну діяльність практичних психологів.
23. Навик активного слухання як один з найголовніших професійних навиків практичних психологів.
24. Емпатійне ставлення до клієнтів як головна умова ефективної практичної діяльності психолога.
25. Інтернет-ресурси як джерело нової актуальної інформації з науково-практичних проблем психології.