Сторінка складання (донедавна полоса складання) – це відбиток тексту чи зображуваних елементів на сторінці видання. Формати сторінок видання, розміри розкладки ілюстрацій в друкованій продукції, а також розміри (кеглі) шрифтів і пробільних матеріалів визначаються в одиницях типометричної системи вимірів.
Найменша одиниця цієї системи – друкарський пункт, або просто пункт (п.), що дорівнює 0,376 мм.
Найбільша одиниця – квадрат (кв.) – містить 48 п. і дорівнює 18,04 мм. З достатньою для практики точністю розмір квадрата можна прийняти у 18 мм. При переведенні в метричну (загальноприйняту) систему вимірів можна вважати, що: 1 кв.=48 п.=18 мм; ½ кв.=24 п.≈9 мм; ¾ кв.=36 п.≈13,5 мм; ¼ кв.=12 п.≈ ≈4,5 мм.
Існують також проміжні одиниці вимірів, назви яких використовуються як для позначення розміру шрифтів, так і для визначення різних розмірів та відстаней у друкарській формі (або у від битку з неї):
• діамант – 4 п. (1,5 мм);
• перл – 5 п. (1,88 мм);
• нонпарель – 6 п. (2,26 мм);
• петит – 8 п. (3,01 мм);
• боргес – 9 п. (3,38 мм);
• корпус – 10 п. (3,76 мм);
• цицеро – 12 п. (4,51 мм);
• мітель – 14 п. (5,26 мм).
Слід зазначити, що в комп'ютерній техніці використовується англо-американська типометрична система, в якій 1 п.≈0,353 мм.
Стандарт ГСТУ 29.5-2001 регламентує різні варіанти оформлення видань, які вибираються видавцем залежно від виду видання. Сторінка книжкового видання може бути виконана за варіантами:
Перший варіант: з найменшими полями полоси набору – найбільш економічний. Він призначений для масових мало об’ємних видань нетривалого використання.
Другий варіант: з нормальними полями – призначений для науково-популярних, технічних, літературно-художніх видань, підручників, дитячих видань.
Таблиця 5