Терміни та визначення понять, символи та абревіатури

згідно з ДСТУ Б В.2.7-176:2008 (EN 206-1:2000, NEQ)

бетон - матеріал, який одержують із суміші в'яжучого, крупного й дрібного заповнювачів і води з застосуванням або без застосування добавок і який виявляє свої властивості в результаті гідратації в'яжучого та структуроутворення і знаходиться у твердому стані;

бетонна суміш - суміш ретельно перемішаних регламентованих складових, що має здатність до ущільнення за допомогою обраного методу;

бетон, виготовлений на об'єкті будівництва - бетон, виготовлений на місці будівництва споживачем для власних потреб;

важкий бетон - бетон, середня густина якого в сухому стані більше 2000 кг/м³, але не перевищує 2500 кг/м³;

легкий бетон - бетон, середня густина якого в сухому стані не більше ніж 2000 кг/м³. При виготовленні такого бетону використовують легкі заповнювачі повністю або частково щодо загальної кількості заповнювачів;

особливо важкий бетон - бетон, середня густина якого в сухому стані перевищує 2500 кг/м³;

високоміцний бетон - бетон, що має межу міцності на стиск класом вище С50/60 для важкого й особливо важкого бетону, і класом LC50/55 стосовно легкого бетону;

бетон заданої якості (розрахунковий) - бетон, необхідні властивості і додаткові характеристики якого зазначені виробникові, який несе відповідальність за виготовлення такого бетону;

бетон заданого складу - бетон, склад якого і компоненти, що використовуються у його виробництві, зазначені виробникові, який несе відповідальність за виготовлення бетону заданого складу;

кубічний метр бетону - кількість свіжовиготовленої бетонної суміші, що після ущільнення згідно з EN 12350-6 займає об'єм, який відповідає одному кубічному метру;

заміс - кількість свіжовиготовленої бетонної суміші, приготовленої за один цикл роботи стаціонарного бетонозмішувача, або кількість свіжовиготовленої бетонної суміші, вивантаженої протягом 1 хв з бетонозмішувача безперервної дії;

добавка хімічна - речовина, яку додають у процесі приготування бетонної суміші з метою регулювання властивостей виготовленої бетонної суміші і/або бетону;

добавка мінеральна - дрібнодисперсний матеріал, який додають до бетонної суміші для покращення певних характеристик або для досягнення спеціальних властивостей;

заповнювач - мінеральний матеріал, придатний для використання в бетоні, який може бути природним, штучним або отриманим у результаті переробки раніше використаного бетону

важкий заповнювач - заповнювач, середня густина зерен якого у висушеному стані становить більше 2000 кг/м³ і менше 3000 кг/м³ згідно з EN 1097-6;

цемент (гідравлічний в'яжучий матеріал) - тонкодисперснний неорганічний матеріал, що при змішуванні з водою утворює цементне тісто, яке тужавіє і твердне в результаті реакцій гідратації, а після затвердіння в повітряних умовах зберігає і підвищує міцність і стійкість у воді;

водоцементне відношення - відношення ефективного водовмісту до вмісту цементу за масою у свіжовиготовленій бетонній суміші;

характеристична міцність бетону - значення міцності бетону із забезпеченістю 95 % від усіх результатів визначення міцності для даного класу;

будівельний майданчик (місце розміщення будівельного об'єкта) - ділянка, де виконуються будівельні роботи;

вплив середовища експлуатації - фізичні й хімічні впливи з боку навколишнього середовища, яким піддається бетон, арматура або закладні деталі і які не розглядаються як навантаження в будівельному проектуванні;

суперпластифікуюча добавка - Добавка, яка без зміни консистенції призводить до суттєвого зменшення вмісту води в даній бетонній/розчиновій суміші (водоредукуючий ефект), або істотно збільшує осідання/розплив суміші (пластифікуючий ефект) чи продукує обидва ефекти одночасно.