Мазут надходить з нафтопереробних заводів в цистернах місткістю 60 т на розвантажувальну залізничну естакаду, яка одночасно може прийняти певну кількість цистерн (залежно від потужності електростанції). Вздовж естакади між рейками розташовується металевий зливний лоток, по якому самопливом мазут стікає і надходить в поперечний зливний лоток, який з’єднаний з підземною приймальною ємкістю, об’ємом не менше 1 цистерни. З приймальної ємкості мазут насосом подається в мазутосховища, як правило, наземні і металеві.
Бажане число мазутосховищ не менше трьох: в перший мазут розвантажується з цистерн, в другому – відстоюється, а з третього відбирається для подачі в котельну. Всі мазутосховища оснащуються змієвиковими поверхнями нагріву.
Розвантажувальна естакада оснащується паропроводами, з яких можна подати пару через гнучкий шланг в кожну цистерну, поставлену під розвантаження. В зливних лотках також прокладають паропроводи для запобігання охолодження злитого з цистерн мазуту.
Для мазутного господарства пара надходить після редукційно-охолоджувальної або редукційної установки (РОУ або РУ) власних потреб. Її тиск – 14-20 бар.
Підготовка мазуту перед його подачею в котельню для спалювання полягає в його механічній очистці від домішок, нагріванні до необхідної температури, та створенні необхідного тиску. Це забезпечується належним комплексом пристроїв та обладнання, змонтованих в мазутонасосній станції паливоподачі.
Технологічна схема підготовки мазуту включає в себе такі етапи:
1. розігрівання мазуту в мазутосховищі парою через змієвикові поверхні нагріву до температури 60-80 оС, що забезпечує його достатню текучість за рахунок зменшення в’язкості при нагріванні;
2. надходження підігрітого мазуту через фільтри грубої очистки (фільтр має чарунки розміром 3-5 мм) до насосів першої ступені подачі мазуту.
3. насоси першої ступені подачі прокачують мазут через фільтр тонкої очистки (фільтруюча сітка має від 32 до 64 отворів на 1 см2), через підігрівник мазуту, де мазут нагрівається до температури не менше 120 оС;
4. частина підігрітого мазуту після насосів першої ступені подачі (до 50%) повертається в мазутосховище (рециркуляція мазуту) для забезпечення створення та нагрівання гомогенної суміші мазут-вода, що має надходити в насоси першої ступені подачі. Тиск мазуту після цих насосів залежить від взаємного розташування мазутної насосної і котельні та способу розпилу мазуту форсунками (механічний, паровий чи паромеханічний розпил). Зокрема, при механічному розпилі тиск мазуту після насосів другої ступені подачі повинен бути не менше 25 бар;
5.Рециркуляція (повернення) частини мазуту, що надходила в котельну, в мазутосховище.
Передбачається рециркуляція мазуту з трубопроводу-колектора мазуту в котельні, а також з відгалужень мазутопроводів до кожного котла та з кожної форсунки.
Рециркуляцією забезпечується постійне надходження мазуту до форсунок для його розпилу з температурою, близькою до температури після підігрівників мазуту.
Величина рециркуляції залежить від поточної витрати мазуту в котельні, якості та стану ізоляції мазутопроводів, зовнішньої температури.
Паропроводи і мазутопроводи, що з’єднують котельню і мазутонасосну станцію, прокладаються в одній ізоляційній конструкції, щоб запобігти охолодженню мазуту при його транспортуванні в трубопроводах.