Б) Водень (Н)-катіонування води.

В Н-катіонових фільтрах катіоніт має формулу НR.

При проходженні води через шар катіоніту відбуваються такі реакції.

а) із солями карбонатної жорсткості, як приклад:

2HR+ Ca(HCO₃) → CaR₂ + 2H₂O + CO₂

2HR + Mg(HCO₃)₂→ MgR₂ +2H₂O + CO₂; (2-57)

б) із солями постійної жорсткості, як приклад:

2HR + Ca(SO₄) → CaR₂ + H₂SO₄

2HR + CaSiO₃→ CaR₂ + H₂SiО₃

2HR + CaCl₂→ CaR₂ + 2HCl (2-58)

Кислоти H₂SO₄, HCl, H₂SiО₃ та вуглекислий газ СО₂ залишаються після Н-катіонітових фільтрів у розчині.

Нейтралізація кислот здійснюється лугом NaOH, який утворюється в результаті розкладу NaHCO.

Для цього потоки води після Na- і Н- катіонітових фільтрів необхідно змішати.

Карбонатна жорсткість води видаляється повністю.

Відновлення іонообмінної здатності катіоніту в Н-катіонітових фільтрах здійснюють 1%-м розчином сірчаної кислоти Н₂SO₄. В результаті відбуваються реакції відновлення катіоніту:

CaR₂ + H₂SO₄→CaSO₄ + 2HR,

MgR₂ + H₂SO₄→ MgSO₄ + 2HR. (2-59)

Швидкості фільтрації в Н-атіонітових фільтрах такі ж, як і в Na-катіонітових. Швидкість регенераційного розчину має бути не меншею 10м/год, щоб запобігти гіпсуванню катіоніту (СаSO₄–гіпс).

Витрати кислоти на приготування регенераційного розчину складає 50-150 г/, залежно від жорсткості і солевмісту висхідної води.

Застосовують послідовне або паралельне одно- чи двоступеневе Н-Na катіонування. Послідовне Н-Na катіонування застосовують при підвищеній жорсткості і солевмісту висхідної води.