Водяні системи теплопостачання бувають двох типів:
- закритими або замкнутими,
- відкритими або розімкнутими.
В закритих системах вода, що циркулює в тепловій мережі, із мережі не відбирається, а використовується лише як теплоносій.
У відкритих системах вода із теплової мережі частково або повністю відбирається для гарячого водопостачання (ГВП) абонентів.
Водяні системи розрізняють також залежно від кількості трубопроводів, що з’єднують джерело теплопостачання і дану групу споживачів. Вони можуть бути одно-, двох-, трьох- і багатотрубними.
Мінімальне число трубопроводів для відкритої системи теплопостачання дорівнює одному, а для закритої – двом.
Для теплопостачання міст як правило застосовують двохтрубні водяні системи, в яких теплова мережа складається із подавальної і зворотної ліній.
По подавальній лінії гаряча вода підводиться до абонентів, а по зворотній охолоджена вода повертається до джерела теплопостачання.
Оскільки в містах теплові навантаження опалення, вентиляції і ГВП забезпечуються в основному теплотою низького потенціалу, це і обумовлює доцільність застосування двохтрубних систем теплопостачання.
В промислових районах, в яких наявне технологічне теплове навантаження підвищеного потенціалу, можуть застосовуватися трьохтрубні водяні системи, в яких дві лінії використовують як подавальні, а третя лінія є зворотною. При цьому до однієї опалювальної лінії приєднують опалювальні і вентиляційні
установки (сезонне теплове навантаження), а до другої лінії – технологічні установки та установки ГВП ( цілорічне теплове навантаження).