Паливні ВЕР необхідно використовувати як паливо повністю (100 %). Об'єм використання вторинних енергетичних ресурсів, що утилізуються з перетворенням енергоносія, визначається можливим виробленням електроенергії в УУ.
Можливу кількість утилізованої теплоти для виробництва водяної пари або гарячої води в УУ за рахунок теплових ВЕР визначають за формулою
Qt = G(-)(1-),
а для виробництва холоду так:
Qх =Qt,
де G - витрата енергоносія ВЕР в УУ; і - ентальпія енергоносія відповідно на вході і виході з УУ; - коефіцієнт, що враховує невідповідність режиму і кількості годин роботи УУ та агрегату - джерела ВЕР; - коефіцієнт втрат теплоти УУ в зовнішнє середовище; - холодильний коефіцієнт.
Можливу кількість електроенергії в утилізаційній турбіні за рахунок ВЕР у вигляді надлишкового тиску визначають за формулою
де G - витрата енергоносія (рідини або газу, які мають надлишковий тиск); - кількість годин роботи агрегату - джерела ВЕР в розглядуваний період; - робота ізоентропійного розширення енергоносія; - внутрішній відносний ККД турбіни; - механічний ККД турбіни; - ККД електрогенератора.
Економічна ефективність використання ВЕР визначається значенням зведених витрат на систему енергопостачання, енергетичну установку або агрегат:
В = С + ЕНК,
де В - зведені витрати, грн/рік; С - річні експлуатаційні витрати (собівартість), грн/рік; ЕН - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень, який для енергетичної галузі дорівнює 0,12 рік-1; К - капіталовкладення, грн. Економічно найефективнішим є варіант, який характеризується мінімумом зведених витрат Bmin. Зведені витрати для варіантів енергопостачання з утилізацією ВЕР можна визначити за співвідношенням
Вуг = Сут + ЕнКут,
а для енергопостачання без утилізації ВЕР за рівнянням
Вб.ут = Сб.ут + ЕнКб.ут.
Економічний ефект від використання ВЕР визначається різницею в річних зведених витратах за порівнюваними варіантами:
В = Bб.yт min -В yт тіп = Сб.ут - Сут – Ен(К б.yт - Кyт).
Використання ВЕР економічно доцільне для позитивного значення різниці (В > 0).