Системи перетворення сонячної радіації в електричну й теплову енергію в системах енергопостачання.

 

Найвідоміший альтернативний ресурс енергії — сонячний.

Тепловий потік сонячного випромінювання, який сягає Землі, дуже великий. Він більш як у 5000 разів перевищує сумарне використання всіх видів паливно-енергетичних ресурсів у світі.

Серед переваг сонячної енергії — її вічність і виняткова екологічна чистота. Сонячна енергія надходить на всю поверхню Землі, лише полярні райони планети страждають від її нестачі. Тобто, практично на всій земній кулі лише хмари та ніч заважають користуватися нею постійно. Така загальнодоступність робить цей вид енергії неможливим для монополізації, на відміну від нафти і газу. Звичайно, вартість 1 кВт • год. сонячної енергії значно вища, ніж отримана традиційним методом. Лише п'ята частина сонячного світла перетворюється в електричний струм, але ця частка дедалі зростає завдяки зусиллям учених та інженерів світу.

Оскільки енергія сонячного випромінювання розподілена по великій площі (іншими словами, має низьку густину), будь-яка установка для прямого використання сонячної енергії повинна мати збираючий пристрій з достатньою поверхнею. Найпростіший пристрій такого роду — плоский колектор; в принципі це чорна плита, добре ізольована знизу.

Вона прикрита склом або пластмасою, яка пропускає світло, але не пропускає інфрачервоне теплове випромінювання. У просторі між плитою і склом найчастіше розміщують чорні трубки, в яких тече вода, масло, повітря, сірчистий ангідрид і т.п. Сонячне проміння, проникаючи крізь скло або пластмасу в колектор, поглинається чорними трубками і плитою та нагріває робочу речовину в трубках. Теплове випромінювання не може вийти з колектора, тому температура в ньому значно вища (на 200—300 °С), ніж температура навколишнього повітря. У цьому виявляється так званий парниковий ефект. Більш складним колектором, Вартість якого значно вища, є вгнуте дзеркало, яке зосереджує падаюче проміння в малому об'ємі біля певної геометричної точки — фокуса. Завдяки спеціальним механізмам колектори такого типу постійно повернені до Сонця. Це дає-змогу збирати Значну кількість сонячного проміння. Температура в робочому просторі дзеркальних колеїсгорів досягає 3000 °С і вище. Існують електростанції дещо іншого типу, їх відмінність полягає в тому, що сфокусоване на вершину вежі сонячне тепло приводить у рух натрієвий теплоносій, який нагріває воду до утворення пари. На думку фахівців, найпривабливішою ідеєю щодо перетворення сонячної енергії є використання фотоелектричного ефекту в напівпровідниках. Однак поверхня сонячних батарей для забезпечення достатньої потужності має бути досить значною (для добового вироблення 500 МВт • год. необхідна поверхня площею 500 000 м2), що досить дорого. Сонячна енергетика належить до найбільш матеріалоємних видів виробництва енергії. Великомасштабне використання сонячної енергії спричиняє гігантське збільшення потреб у матеріалах, а отже, в трудових ресурсах для видобутку сировини, її збагачення, отримання матеріалів, виготовлення геліостатів, колекторів, іншої апаратури, їх перевезення. Ефективність сонячних електростанцій у районах, віддалених від екватора, досить мала че­рез нестійкі атмосферні умови, відносно слабку Інтенсивність сонячної радіації, а також її коливання, зумовлені чергуванням дня і ночі.

Космічні сонячні електростанції було запатентовано І. Глейзером у 1971 р. На орбіті (приблизно 35800 км) розміщуються панелі батарей, які перетворюють енергію сонячних випромінювань на енергію постійного струму. Він підживлює могутні НВЧ- генератори, що розміщуються на передавальній активній антенній решітці. На Землю енергія транслюється направленим променем, а перетворити енергію коливань на постійний струм чи струм промислової частоти вже нескладно. Якщо розмістити батарею на геосинхронній орбіті в екваторіальній площини Землі, то вона буде нерухомою щодо земної поверхні і освітлюватиметься сонячними променями протягом 99% часу року. Зараз проблему практичної реалізації таких станцій у США, Японії, Німеччині зведено в ранг державних програм. Першу з них може бути введено в експлуатацію найближчим часом. Коли витрати окупляться, вартість вироблюваної електроенергії буде вдвічі нижчою, ніж електроенергія станцій, що працюють на кам’яному вугіллі (за прогнозами футурологів, до 2012 — 2015 рр. всі вугільні шахти буде закрито). Перевага методу — використання невичерпної сонячної енергії та дешевизна.

Є і недолік. Таким променем можна знищити все живе на планеті. Річ у тому, що жива матерія існує і видозмінюється за допомогою внутрішніх і зовнішніх електромагнітних полів та їх взаємодії. Ці явища не просто супроводжують життєві процеси, а складають їхню суть. Технічно нескладно створити структуру електромагнітного поля, що впливає на будь-які біооб’єкти. Неважко передбачити, що може трапитися, коли можливість цілеспрямованого впливу на людей може опинитися в руках лідерів з амбіціями світового панування. Тим більше, що для створення цих систем не обов’язково володіти потужністю передових держав світу. Як помітив ще Курт Воннегут: «Над чим би вчені не працювали, у них завжди виходить бомба».

Це дуже неприємні, хоч очевидні висновки. Але все ж основним позитивом є те, що реальні наукові досягнення можуть привести до благоденства всього людства. Коли ці ідеї будуть реалізовані (а це станеться ще протягом життя нинішніх поколінь), енергетичні кризи залишаться у минулому, а промисловість і транспорт зміняться до невпізнання. На цивілізацію чекає стрибок, подібний до технічної революції на початку ХХ століття.