рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Тема 1: Сутність і загальні принципи організації податкового обліку в Україні

Тема 1: Сутність і загальні принципи організації податкового обліку в Україні - раздел Образование, Тема 1: Сутність І Загальні Принц...

Тема 1: Сутність і загальні принципи організації податкового обліку в Україні.

1.2. Сутність та принципи системи оподаткування в Україні. 1.3. Податок: його сутність та класифікація. 1.4. Права та обов’язки контролюючих органів та платників податку.

1.3.

Податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно ПКУ.

Збором (платою, внеском) є обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Під час встановлення податку обов’язково визначаються такі елементи (таблиця 1.1.):

Таблиця 1.1.

Елементи податкового обліку

елемент Сутність
  платники податку Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
об’єкт оподаткування   Об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.
база оподаткування це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.
  ставка податку   Ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування.
  порядок обчислення податку Обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів.
податковий період   Податковим періодом може бути: - календарний рік; - календарний квартал; - календарний місяць; - календарний день; - календарне півріччя.
строк та порядок сплати податку;   Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.
строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку. Сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи

 

Таблиця 1.2. Класифікація податків і зборів
Класифікаційні ознака Вид податку Сутність Приклади податків
По відношенню до органу влади, який встановлює податки Загальнодержавні податки Приймаються Верховною Радою України та їх справляння на території України є обов’язковим Податок на прибуток; Податок на доходи фізичних осіб;Податок на додану вартість;Акцизний податок;Податок на транспортні засоби;Рентна плата за нафту,природний газ і газовий конденсат, що видобува-ються в Україні;Плата за користування надрами;Плата за землю;Збір за користування радіочастотним ресурсом України;Єдиний податок;Фіксований сільськогоспо-дарський податок;Мито, тощо (всього 19 податків (ст.11 Податкового кодексу)
Місцеві податки і збори Перелік та граничні розміри ставок встановлюються Верховною Радою України, а механізм справляння та порядок сплати встановлюються сільськи-ми, селищними та міськими радами. Податок з реклами;Збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності;Збір за місця паркування транспортних засобів;Туристичний збір;Ринковий збір.
За формою оподаткування Прямі Справляються з конкретних доходів або майна платника податку та залежать від розміру об’єкта оподаткування Податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок
Непрямі Встановлюються в цінах товарів та послуг і сплачуються за рахунок цінової надбавки Податок на додану вартість, акцизний податок
В залежності від платника податків Податки з юридичних осіб Стягуються з підприємств, установ та організацій Податок на прибуток, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок
Податки з фізичних осіб Стягуються з фізичних осіб, які працюють по договору трудового найму або здійснюються підприємницьку діяльність як зареєстровані в законодавчому порядку підприємці Податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок
По відношенню до об’єкта оподаткування Податки на доходи Стягуються з доходів та прибутку фізичних і юридичних осіб Податок на прибуток, Податок на доходи фізичних осіб
Податки на споживання Сплачуються при використанні доходів ПДВ, акцизний податок
Податки на майно Сплачуються при операціях з рухомим та нерухомим майном Податок на транспортні засоби
За цільовим призначенням Загальні (абстрактні) Формуються для поповнення дохідної частини бюджету Податок на прибуток, податок на додану вартість
  Цільові Формуються для фінансування конкретного напряму витрат або програми  
По періодичності сплати Постійні Сплачуються з певною періодичністю ПДВ, акцизний податок, податок на доходи фізичних осіб
  Разові Носять разовий характер та пов’язані з виникненням якоїсь події, що не утворює системи Мито

.

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим ПКУ і є обов’язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених ПКУ, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

До загальнодержавних належать такі податки та збори:

1. податок на прибуток підприємств;

2. податок на доходи фізичних осіб;

3. податок на додану вартість;

4. акцизний податок;

5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

.6. екологічний податок;

7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

9. плата за користування надрами;

10. плата за землю;

11. збір за користування радіочастотним ресурсом України;

12. збір за спеціальне використання води;

13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

14. фіксований сільськогосподарський податок;

15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

16. мито;

17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на
природний газ для споживачів усіх форм власності

До місцевих податків належать:

1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

2. єдиний податок.

До місцевих зборів належать:

1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

2. збір за місця для паркування транспортних засобів;

3. туристичний збір.

Місцеві ради обов’язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

 

1.4.

Облік та контроль за податками й платежами передбачає формування платниками податків податкової звітності. Пунктом 16.1. ст.16 ПКУ передбачено обов’язок платника податків подавати до контролюючого органу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків і зборів.

Податкова звітність – це сукупність податкових документів, які дають можливість податковим органам визначити податкову базу та обсяг податкових зобов’язань платників податків перед державою.

Податкова звітність включає в себе наступні види податкових документів:

 

 

Рис. 1. Склад податкової звітності.

Розрахунково-звітна документація складається з податкової декларації та розрахунку.

Згідно п. 46.1. ст.46 ПКУ податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Для кожного податку чи збору затверджується окрема форма податкової декларації, однак всі форми містять інформацію, що розкриває обов’язкові елементи податку, а саме: база оподаткування, платник податку, податкова ставка, податковий період тощо.

Довідкова документація – документи, що містять інформацію, необхідну для обчислення податків, які розшифровують чи обґрунтовують податкові розрахунки. Прикладом довідкової інформації є додатки до податкових декларацій.

Облікова документація – це первинні документи бухгалтерського обліку, що є основою для обчислення податків і зборів.

Документація контролюючих органів представлена таким документом, як податкове рішення-повідомлення. Це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов’язок платника податків сплатити суму грошового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених ПКУ та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи.

 

Податкова декларація та її характеристика.

Обов’язок з формування та подання податкової звітності покладено на: платників податків (фізичні особи (резиденти і нерезиденти України),… Податкові декларації формуються та подаються до контролюючого органу протягом… - місячна - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця:…

Шляхи надходжень податкових декларацій до податкових органів

 

1.5.

Контролюючими органами є:

- органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби;

- митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Органи державної податкової служби мають право:

- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);

- під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу;

- одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, комерційних банків та інших фінансових установ довідки, у порядку встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність" та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб’єктів підприємницької діяльності;

- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;

- вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

- для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом;

- під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

- проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, які було отримано службовими (посадовими) особами органів державної податкової служби під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів;

- під час проведення перевірок вимагати від посадових або службових осіб платника податків надання повноважних осіб для спільного з представниками органів державної податкової служби зняття показань внутрішніх та зовнішніх лічильників, якими обладнані технічні пристрої, що використовуються у процесі провадження ним діяльності, що перевіряється;

- доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об’єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу;

- у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб’єктів господарювання;

- звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов’язань платника податків) за наявності хоча б однієї з таких підстав:

20.1.16. звертатися до суду, у разі якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, та зобов’язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом тощо.

Посадові особи контролюючих органів зобов’язані:

- дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами;

- забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій;

- забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень;

- не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій;

- коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності;

- не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи;

- надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом.

Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Платник податків зобов’язаний (пункт 16.1.):

- стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;

- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

- подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов’язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов’язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання;

- подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб’єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку);

- подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством;

- виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки;

- не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов’язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи;

- повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації);

- повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця;

- забезпечувати збереження документів, пов’язаних з виконанням податкового обов’язку, протягом строків, установлених цим Кодексом;

- допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Платник податків має право (ст..17 ПКУ):

- безоплатно отримувати в органах державної податкової служби та в органах митної служби, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов’язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;

- представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

- обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат;

- користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом;

- одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом;

- бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом;

- оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз’яснення;

- вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

- на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;

- на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом;

- на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;

- за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України, вести облік тимчасових та постійних податкових різниць, та використовувати дані такого обліку для складання декларації з податку на прибуток.

- Платник податку має також інші права, передбачені законом.

 

1.6.

Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом т.б. можуть бути платниками податку на прибуток за нульовою ставкою (т.б. податкові канікули) , та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п’яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п’яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом
10 робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

- платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

- платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від’ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

- щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання тощо.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Підстави для проведення:

- коли за результатами перевірок інших платників
податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення
платником податків законодавства щодо виробництва та обігу
підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових
операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій
та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на
органи державної податкової служби, та виникає необхідність
перевірки таких фактів;

- неподання суб'єктом господарювання в установлений
законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів
розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку
розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- у разі отримання в установленому законодавством
порядку інформації про використання праці найманих осіб без
належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету,
а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації тощо.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки.

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з’ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з’ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Законом України від 20.11.12р. №5503-6 введено новий вид перевірок – невиїзна позапланова електронна перевірка, що буде проводитись контролюючими органами за ініціативою самого платника, що має незначний ступінь ризику. Для проведення перевірки платник повинен подати до органу ДПС за місцем обліку за 10 календарних днів до початку проведення перевірки заяву. Документи для перевірки платник зобов’язаний подавати в електронній формі з електронним цифровим підписом. Результати проведеної перевірки оформлюються довідкою в 2-х примірниках. Контролюючий орган повинен вручити довідку платнику для ознайомлення та підписання протягом 5 робочих днів із дня вручення. Електронні перевірки будуть запроваджені поступово: для платників на спрощеній системі з 01.01.2014р., для малих та середніх підприємств з 01.01.2015р., для інших платників податків – з 01.01.2016р.

Тривалість перевірок, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва -
10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника органу державної податкової служби не більш як на 5 діб.

Підставами для подовження строку перевірки є:

- заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);

- змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.

ЗУ «Про внесення змін до ПКУ щодо регулювання окремих питань оподаткування» від 02.10.2012р. №5412-6 внесено зміни до тривалості позапланових перевірок ФОП. Насьогодні для підприємців позапланові перевірки не можуть перевищувати 5 робочих днів (для малих суб’єктів господарювання). З 13.11.2012р. для ФОП, які відповідають наведеним нижче умовам, тривалість позапланової перевірки обмежать 3 робочими днями:

-ФОП не мають найманих працівників;

- ФОП подано декларацію про відсутність доходів;

- ФОП не зареєстровано платником ПДВ;

- в органах ДПС відсутня інформація щодо використання ФОП-ми найманої праці та відкритих рахунків в установах банків.

 

Проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника податкового органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки.

При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Загальний термін проведення перевірок з урахуванням строків зупинення не може перевищувати 60 календарних днів.

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Що таке податок (збір).

2. Елементи податку.

3. Система оподаткування та її принципи.

4. Контролюючі органи та їх повноваження.

5. Платники податків: їх права та обов’язки.

6. Податкова звітність та шляхи її надходження до контролюючих органів.

7. Обовязкові реквізити податкової звітності.

8. Види податкових перевірок та їх характеристика.

9. Узагальнення результатів податкової перевірки.

 

 

Тема 2 .:ПДВ.

2.1.Сутність ПДВ, механізм його обчислення, платники та ставки податку.

2.2.Об’єкт та база оподаткування ПДВ.

2.3.Звільнення від оподаткування ПДВ.

2.4.Податкове зобов’язання та податковий кредит з ПДВ.

Ключові слова:ПДВ, податкове зобов’язання, податковий кредит, платники податку, об’єкт оподаткування, база оподаткування, ставка податку.

2.1.

 

Першим описав механізм дії ПДВ французький спеціаліст Моріс Лоре у 1954 р. Він обґрунтував переваги ПДВ перед іншими універсальними акцизами – податком з обороту і податком з продаж. У 1967 р. ПДВ вперше запроваджується у Данії, 1968 р. – у Франції та Німеччині, у 1969 – у Нідерландах та Швеції. На сьогодні ПДВ стягується у 140 країнах світу. Серед розвинутих країн ПДВ немає лише у США та Японії, де стягується податок з продажів.

 

Податок на додану вартість – це непрямий податок, що додається до ціни товару (робіт, послуг) і повністю сплачується його кінцевим споживачем.

ПДВ нараховується на відповідну базу оподаткування та сплачується до бюджету продавцем товарів (робіт, послуг). Для розрахунку ПДВ до сплати в бюджет використовується формула (2.1.):


ПДВ = Податкове зобов’язання - Податковий кредит

(2.1.)

 

Платник податку - це особи, що зобов'язані здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, який сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Стаття 180 ПКУ наводить перелік платників податку на додану вартість, серед яких:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством.

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно з ПКУ, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа-управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість відносно господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. Норми цього підпункту не
поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок постачання послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

Особи, відповідальні за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Зареєструватись платником податку на додану вартість особа може або добровільно, або обов’язкового, якщо виконується ряд умов:

- при добровільній реєстрації: особа має обсяги постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців менше 300000 гривень; вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку та подає заяву до податкового органу про реєстрацію платником ПДВ (не пізніше 20 календарних днів до початку податкового періоду);

- при обов’язковій реєстрації: у разі перевищення обсягу оподатковуваних операцій за останні дванадцять календарних місяців в 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), особа зобов’язана подати реєстраційну заяву до органу ДПС не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем в якого відбулося перевищення трьохсот тисячного ліміту.

Особи, які не зареєстровані як платники податку та ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством, сплачують податок під час їх митного оформлення без реєстрації як платники податку.

Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника
податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників
податку і відбувається у разі якщо (ст..184 ПКУ):

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом
попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації,
якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що
надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була
меншою ніж 300 000 грн.

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла
рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс,
передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до
законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із
податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку,
реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не
передбачає сплати податку на додану вартість;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом
12 послідовних податкових місяців не подає органу державної
податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або
подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить
про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою
формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як
платник податку, визнані рішенням суду недійсними тощо.

Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 17 відсотків;

б) 0 відсотків.

З 1 Січня 2014 року основна ставка податку знижується до 17 %, до цього часу вона становить 20 %.

За нільовою ставкою оподатковуються (ст..195 ПКУ):

- експорт, реекспорт товарів (супутніх послуг), якщо підтверджено факт оформленням митної декларації;

- митний режим безмитної торгівлі або режим вільної митної зони

- поставка послуг з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським, річковим та авіаційним транспортом;

- послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом та інші операції, передбачені ст.195 ПКУ.

2.2.

Визначення бази оподаткування ПДВ представлено в таблиці 2.2.:

Таблиця 2.2.

База оподаткування ПДВ

Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: 1. поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній… передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

2.3.

 

Не є об’єктом оподаткування операції з (ст..196 ПКУ):

- випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб’єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах;обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону;

- передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;

- надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів; надання послуг із загальнообов’язкового соціального та пенсійного страхування, недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів;

- обігу валютних цінностей (у тому числі національної та іноземної валюти), банківських металів, банкнот та монет Національного банку України;

- надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики, депозиту, вкладу (у тому числі пенсійного), управління коштами та цінними паперами (корпоративними правами та деривативами), доручення, надання, управління і переуступки фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських поручительств особою, що надала такі кредити, гарантії або поручительства. Перелік послуг з розрахунково-касового обслуговування визначається Національним банком України за погодженням з Державною податковою службою України;

- виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов’язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі); виплат дивідендів, роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом; надання комісійних (брокерських, дилерських) послуг із торгівлі та/або управління цінними паперами (корпоративними правами);

- реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб;

- з постачання позашкільним навчальним закладом вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти;

- оплата орендної плати за договорами оренди комплексу державного чи комунального підприємства, якщо орендодавцем є державна чи комунальна установа, а кошти від оренди зараховуються в бюджет;

- вивезення/ввезення на територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує 100 євро тощо.

ПКУ також передбачені операції, що звільнені від оподаткування (ст. 197 ПКУ):

- постачання продуктів дитячого харчування, товарів дитячого асортименту для немовлят за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно- технічної та дошкільної освіти навчальними закладами, в тому числі навчання аспірантів і докторантів, навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних, художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживання учнів або студентів у гуртожитках.

- постачання послуг із доставки пенсій, страхових виплат та грошової допомоги населенню (незалежно від способу доставки) на всіх етапах доставки до кінцевого споживача;

- постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей- інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг, крім таких послуг, косметології, масажу;

- постачання реабілітаційних послуг інвалідам, дітям-інвалідам, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей-інвалідів;

- ввезення товарів для потреб дипломатичних представництв;

- ввезення на митну територію України устаткування, яке працює на відновлювальних джерелах енергії, енергозберігаючого обладнання і матеріалів, обладнання та матеріалів для виробництва альтернативних видів палива або для виробництва енергії з відновлювальних джерел енергії тощо.

- З 01.01.2013 до 2023р поставка програмної продукції в сфері ІТ-індустрії.

Тимчасово, до 1 січня 2019 року, звільняються від сплати податку на додану вартість операції з:

- постачання техніки, обладнання, устаткування, визначених статтею 7 Закону України "Про альтернативні види палива"
на території України;

- імпорту за кодами УКТ ЗЕД визначеними статтею 7 Закону України "Про альтернативні види палива" , техніки, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкції існуючих і будівництва нових підприємств з виробництва біопалива і для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів з метою споживання біопалива, якщо такі товари не виробляються та не мають аналогів в Україні, а також технічних та транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин, що
працюють на біопаливі, якщо такі товари не виробляються в Україні.

Тимчасово, до 1 січня 2016 року, звільняються від
оподаткування податком на додану вартість операції з постачання
національних фільмів, визначених Законом України "Про
кінематографію", виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також постачання робіт та послуг з виробництва, у тому числі тиражування, національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених, субтитрованих державною мовою на території України, а також постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення та/або субтитрування державною мовою іноземних фільмів на території України.

 

 

2.4.

 

Податкове зобов’язання – це сума податку, яка нараховується продавцем товарів (робіт, послуг).

Дата виникнення податкового зобов’язання залежить від виду діяльності (таблиця.2.3.):

 

Таблиця 2.3.

Податкове зобов’язання

Вид діяльності Дата виникнення
Поставка товарів (робіт, послуг) Дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти – дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Поставка товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою Дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки.
Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, персональних або інших чеків Вважається або дата оформлення податкової накладної, що засвідчує факт поставки платником податку товарів (робіт, послуг) покупцю, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.
Фінансова оренда (лізинг) Дата фактичного передання об’єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу)
Поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів Дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.
Імпорт товарів на митну територію України Дата подання митної декларації для митного оформлення. Попередня оплата товарів, що імпортуються не змінює значення сум податку.
Постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України Дата списання коштів із банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послун нерезидентом, залжено від того, яка з подій відбулася раніше.
Виконання довгострокових договорів Дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами

 

 

Особа, яка зареєстрована платником податку та протягом останніх дванадцяти календарних місяців мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує 300 000 грн. (без урахування цього податку), може вибрати касовий метод податкового обліку. Рішення про вибір касового методу подається податковому органу разом із заявою про податкову реєстрацію або податковою декларацією за звітний (податковий) період, протягом якого був зроблений такий вибір.

Касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Платник податку, що обрав касовий метод обліку, не має права його застосовувати до:

імпортних та експортних операцій;

операцій з поставки підакцизних товарів.

Якщо товари (послуги) залишаються неоплаченими у повній сумі (з урахуванням цього податку) протягом трьох податкових місяців, наступних за місяцем, у якому відбулася їх поставка платником податку, що вибрав касовий метод (протягом кварталу, наступного за кварталом їх надання, для платників податку, що вибрали квартальний податковий період), та такий платник не розпочав процедуру врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості відповідно до законодавства, то сума нарахованих податків підлягає включенню до складу податкових зобов'язань такого платника податку за наслідками наступного податкового періоду.

Застосування касового методу зупиняється з податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого платник податку приймає самостійне рішення про перехід до загальних правил визначення дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту (методу нарахувань) чи досягає обсягу оподатковуваних операцій, більше 300 000 грн.

Податковий кредит – це «вхідна» сума ПДВ, яку покупець сплачує при придбанні (отриманні) товарів (робіт, послуг).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст..39 ПКУ, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою 20% (17%) протягом звітного періоду у зв'язку з (п.198.3 ПКУ):

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбає (виготовляє)
товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх
використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або
звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені
(нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не
відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Не включаються до податкового кредиту:

- суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами).

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові
зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно
до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, за товарами/послугами,
необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких
суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі
якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають
використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків
проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1
статті 196 ПКУ);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до
цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків
проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1
статті 197 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах
балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого
використання, переведення виробничих необоротних активів до складу
невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника
податку.

 

У разі коли платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом шестидесяти календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку.

Дата виникнення податкового кредиту залежить від виду діяльності, яку здійснює платник податків (таблиця 2.4.):

Таблиця 2.4.

Податковий кредит

Вид діяльності Дата виникнення
Придбання (отримання) товарів (робіт, послуг) Дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Імпорт товарів та поставка послуг нерезидентом на митній території України Дата сплати податку по податкових зобов'язаннях .
Фінансова оренда (лізинг) Дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем
Придбання (поставка) товарів, послуг, поставка яких контролюється приладами обліку Факт отримання (поставки) таких товарів (послуг) засвідчується даними обліку

 

 

Документ, який засвідчує право на податкове зобов’язання та податковий кредит є податкова накладна. Податкову накладну виписує продавець товарів (робіт, послуг), що зареєстрований платником податку на додану вартість. Характеристику податкової накладної представлено в таблиці 2.5.:

Таблиця 2.5.

Податкова накладна та її характеристика

Елемент Характеристика
1. Статус документа Є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
2. Правила виписки податкової накладної Виписується продавцем товарів (робіт, послуг) в момент виникнення податкового зобов’язання в 2-х екземплярах, оригінал ПН видається покупцю на його вимогу як у паперовому вигляді, так і в електронній формі. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
3.Обовязкові реквізити ПН а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість продавця та покупця; г) податковий номер платників податку; д) місцезнаходження юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) ціну постачання без врахування податку; ж) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні з) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору й) код товару за УКТ ЗЕД (вписують лище для підакцизних товарів та товарів, увезених на митну територію України) к)номер та дата митної декларації, при митному оформленні ввезеного товару
4. Строк зберігання 1095 днів
5. Відображення операцій в ПН, що звільненні від оподаткування У податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний підпункт чи пункт статті 197 ПКУ . Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
6. Випадки включення до податкового кредиту без податкової накладної - Транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами; - Касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість); - Митна декларація у разі ввезення товарів на митну територію України
7. Реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних Реєстрація податкових накладних платниками ПДВ − продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить: понад 10 тисяч гривень − з 1 січня 2012 року. Реєстрація здійснюється протягом 15 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Податкова накладна, в якій сума ПДВ не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.


Питання для самоконтролю:

 

1. Сутність ПДВ та порядок його обчислення.

2. Платники ПДВ та їх реєстрація.

3. Ставки податку.

4. Обєкт оподаткування ПДВ.

5. База оподаткування ПДВ.

6. Податкове зобов’язання з ПДВ.

7. Податковий кредит з ПДВ.

8. Податкова накладна: її характеристика та обов’язкові реквізити.

 

Тема 3. Податок на прибуток.

3.1. Сутність податку на прибуток та механізм його обчислення.

3.2. Склад доходів та порядок їх формування.

3.3. Склад витрат та порядок їх формування.

3.4. Пільги в оподаткуванні податком на прибуток.

 

Ключові слова: податок на прибуток, платники податку, ставки податку, пільги, доходи, витрати, собівартість.

3.1.

Податок на прибуток – це загальнодержавний прямий податок, що справляється юридичними особами в результаті здійснення ними господарської діяльності, яка принесла їм прибуток з джерелом походження в Україні та за її межами, а також дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження в Україні.

Платники податку на прибуток представлені на рис.3.1.:

Установи кримінально-виконавчої системи
Національний банк України
Відокремлені підрозділи суб’єктів господарювання
Неприбуткові підприємства і організації в частині отримання прибутку від неосновної діяльності

Рис.3.1. Платники податку на прибуток.

 

Механізм оподаткування податком на прибуток представлено нижче (п.134.1. ПКУ):

Дохід – собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг) – інші витрати звітного податкового періоду = об’єкт оподаткування х ставку податку = податок на прибуток до сплати.

(3.1.)

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень ПКУ.

Таблиця 3.2.

Ставки податку на прибуток

Не сплачують авансових внесків по податку на прибуток: - Новостворені платники (такими вважаються підприємства, що зареєстровані… - Платники, що пройшли державну реєстрацію та взяті на облік в органах ДПС протягом 4 кварталу року, що передує…

Таблиця 3.2.

Дата виникнення доходу

3.3.

 

Витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування (ст..138 ПКУ):

1. витрати операційної діяльності: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг; витрати банківських установ.

2. інші витрати.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Статті собівартості представлено на рис.3.2.:

 

 

 


Рис.2.1. Склад собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

 

До складу інших витрат включаються витрати, які не включені до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг (рис.2.2.)

 

 

 


Рис.3.2. Склад інших витрат.

 

 

Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника
податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік
1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне
значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування
станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає
включенню до витрат звітних періодів, починаючи з першго півріччя 2012 року у розмірі 25% такого відємного значення щорічно до 2015 року.

 

Порівняння переліку видів витрат між ПКУ та П(С)Бо наведено в таблиці 3.4.:

Таблиця 3.4.

Порівняльна характеристика складу собівартості

  Не включаються до собівартості реалізованої продукції (робіт,послуг) як в… Не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку (ст.139 ПКУ):

Таблиця 3.5.

Склад витрат подвійного значення та розмір їх обмежень (ст..140 ПКУ)

№ з/п Статті витрат Обсяг обмежень
1. Витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов’язків, а також продуктами спеціального харчування Перелік встановлюється Кабінетом Міністрів України
2. Будь–які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів Включається до витрат не більше ніж сума, яка відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих/оприлюднених платником податку. Здійснення заміни товару без зворотного отримання становленно товару або без належного ведення зазначеного обліку не дає права на збільшення витрат продавця такого товару на вартість замін.
3. Витрати платника податку на проведення передпродажної підготовки товару та рекламних заходів стосовно товарів (робіт – послуг), що продаються (виконуються, надаються) такими платниками податку. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше 2 відсотків оподатковуваного прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік;
4. Витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку У межах фактичних витрат на відрядження лише за наявності підтверджуючих документів, що засвідчують вартість цих витрат а також їх зв’язок з господарською діяльністю. Не включаються до складу витрат витрати на харчування вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, суми „чайових”, за винятком випадків, коли суми таких „чайових” включаються до рахуну згідно із законами країни перебування, а також плату за видовищні заходи. Додатково до витрат, визначених абзацом першим цього підпункту, відносять не підтверджені документально витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з відрядженням, а також суми, що спрямовуються на харчування членів екіпажів замість добових у межах території України, але не більше як 0,2 розміру місячного прожиткового мінімуму, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу, а для відряджень за кордон – не вище 0,75 розміру місячного прожиткового мінімуму, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу. (229,40- Україна у 2013р., 860,25 – за кордон (мінімальна з/п 2013р. – 1147 грн)
5. Страхування (за винятком страхування життя, здоров’я або інших ризиків, пов’язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов’язковість якого не передбачена законодавством, або будь–яких витрат із страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб) Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку­­­–страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв’язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь–які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання.
6. Витрати (крім тих, що підлягають амортизації), пов’язані з науково–технічним забезпеченням господ-дарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно–становленномуих та конструктор-ських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов’язаних із основною діяльністю платника податку, витрати з нарахування роялті та придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяль-ності платника податку До складу витрат не включаються нарахування роялті на користь фізичної особи, нерезидента або юридичної особи
7. Витрати платника податку на первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників робітничих професій, а також у разі, коли законодавством передбачено обов’язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації; витрати на організацію навчально–виробничої практики за профілем основної діяльності платника податку або в структурних підрозділах, що забезпечують його господарську діяльність, осіб, які навчаються у вищих та професійно–технічних навчальних закладах Фізичні особи, які уклали з підприємством письмовий договір (контракт) про взяті ними зобов’язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та/або професійно–технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років, крім витрат, пов’язаних із професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою керівних працівників та фахівців, за винятком фахівців інженерно–технічного складу; У разі розірвання письмового договору (контракту), платник податку зобов’язаний збільшити дохід у сумі фактично здійснених ним витрат на навчання та/або професійну підготовку, які були включені до складу його витрат. Внаслідок такого збільшення доходу нараховується додаткове податкове зобов’язання та пеня в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день виникнення податкового зобов’язання з податку, яке мав би сплатити платник податку у встановлений строк у разі, коли б він не користувався податковою пільгою, встановленою цим підпунктом, обчислені до суми такого податкового зобов’язання та розраховані за кожен день недоплати, закінчуючи днем збільшення доходу.

 

 

В таблиці 3.6. наведено дату визнання витрат в податковому обліку:

 

Таблиця 3.6.

Дата визнання витрат

3.4.

 

В обліку податку на прибуток існують пільги в оподаткування (таблиця 3.12.):

 

Таблиця 3.12.

Пільги в оподаткуванні податком на прибуток

  1. Податок на прибуток: сутність та порядок обчислення. 2. Платники податку.

Податок на доходи фізичних осіб.

Ключові слова:податок на доходифізичних осіб, платники, ставки, оподатковуваний дохід, додаткове благо,самозайняті особи.

 

4.1. Сутність ПДФО, платники та ставки податку.

4.2. Склад доходів платників податків. Доходи, що звільняються від оподаткування.

4.3. Оподаткування ПДФО доходів самозайнятих осіб.

4.4. Податковий облік по податку на доходи з фізичних осіб.

 

4.1.

 

Платники податку представлено на рис.4.1.:

Обєкт оподаткування

                   
         
 
 
 
 

 

 


Рис.4.1 Види платників ПДФО та об’єкт оподаткування.

 

 

Податкові агенти – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом ІV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм.

фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року. Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності. Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Ставки ПДФО наведено в таблиці 4.1.:

Таблиця 4.1.

Ставки податку на доходи фізичних осіб

Ставки НДФЛ (налога на доходы физических лиц) в Украине в 2013 году
Вид дохода Ставка налога Ссылка на НКУ (IV раздел)
Доходы, полученные в форме заработной платы, других поощрительных и компенсационных выплат или других выплат и вознаграждений, выплачиваемые плательщику в связи с трудовыми отношениями и по гражданско-правовым договорам 15% (17%) п.167.1
Заработная плата шахтеров, работников шахтостроительных предприятий, занятых на подземных работах полный рабочий день (и более 50% рабочего времени в год), а также работников государственных военизированных аварийно-спасательных формирований 10% п.167.4
Стипендия, выплачиваемая из бюджета ученику, студенту, ординатору, аспиранту или адъюнкту (в сумме превышения над значением прожиточного минимума для работоспособного лица, умноженной на 1,4 и округленной к ближайшим 10 грн.) 15% (17%) п.165.1.26
Доходы, полученные физическим лицом – предпринимателем от осуществления хозяйственной деятельности 15% (17%) п.177.1
Доходы граждан, полученные от осуществления независимой профессиональной деятельности 15% (17%) п.178.2
Суммы излишне потраченных средств, полученных на командировку или под отчет, и не возвращенных в установленный срок 15% (17%) п.170.9
Доходы, полученные от предоставления имущества в лизинг, аренду или субаренду 15% (17%) п.170.1
Инвестиционная прибыль от проведения налогоплательщиком операций с ценными бумагами, деривативами и корпоративными правами, выпущенными в отличных от ценных бумаг формах (кроме дохода от операций, отмеченных в пп. 165.1.2 и 165.1.40 НКУ) 15% (17%) п.170.2
60% суммы одноразовой страховой выплаты по договору долгосрочного страхования жизни в случае достижения застрахованным лицом определенного возраста, обусловленного в страховом договоре, или окончанием срока действия договора 15% (17%) п.170.8.2
Выкупная сумма в случае досрочного расторжения страхователем договора долгосрочного страхования жизни 15% (17%) п.170.8.2
Сумма средств, из которой не был удержан налог, выплачиваемая вкладчику из его пенсионного вклада или счета участника фонда банковского управления в связи с досрочным расторжением договора пенсионного вклада, доверительного управления, или негосударственного пенсионного обеспечения 15% (17%) п.170.8.2
Средства, предоставляемые работодателем как помощь на захоронение (в сумме превышение над значением двойного размера прожиточного минимума для работоспособного лица, умноженной на 1,4 и округленной к ближайшим 10 грн.) 15% (17%) пп."б" п.165.1.22
Часть благотворительной помощи, подлежащая налогообложению с учетом норм п.170.7 НКУ 15% (17%) п.170.7
Доход за сданный утиль драгоценных металлов (кроме дохода, полученного за утиль драгоценных металлов, проданный НБУ) 15% (17%) п.164.2.18
Выигрыши, призы, подарки
Выигрыш, приз в государственную денежную лотерею в размере, не превышающем 50 минимальных зарплат не облагается п.165.1.46
Выигрыш в государственную и негосударственную денежную лотерею, выигрыш игрока (участника), полученный от организатора азартной игры 15% (17%) абз.1 п.167.1
Прочие выигрыши или призы 30% абз.1 п.167.3
Подарки (а также призы победителям и призерам спортивных соревнований), если их стоимость не превышает 50% минимальной зарплаты, за исключением денежных выплат в любой сумме не облагается пп.165.1.39
Денежные выигрыши в спортивных соревнованиях (кроме вознаграждений спортсменам – чемпионам Украины, призерам спортивных соревнований международного уровня, в том числе спортсменам-инвалидам, определенных в пп."б" п.165.1.1 НКУ) 15% (17%) абз.2 п.167.3
Средства, имущество, имущественные или неимущественные права, стоимость работ, услуг, подаренные плательщику налога, облагаются налогом по правилам для налогообложения наследства (см. раздел "Наследство") 0% 5% 15% (17%) п.174.6
Проценты
Процент на текущий или депозитный банковский счет 5% (не облагается до 01.01.2015) абз.2 п.167.2
Процентный или дисконтный доход по именным сберегательным (депозитным) сертификатам 5% (не облагается до 01.01.2015) абз.3 п.167.2
Процент на вклад (депозит) члена кредитного союза в кредитном союзе 5% (не облагается до 01.01.2015) абз.4 п.167.2
Доход, который выплачивается компанией, управляющей активами института общего инвестирования, на размещенные активы, включая доход, который выплачивается эмитентом в результате выкупа (погашения) ценных бумаг 5% абз.5 п.167.2
Доход по ипотечным ценным бумагам (ипотечным облигациям и сертификатам) 5% абз.6 п.167.2
Доход в виде процентов (дисконта), полученный владельцем облигаций от их эмитента 5% абз.7 п.167.2
Доход по сертификатам фонда операций с недвижимостью и доход, полученный в результате выкупа (погашения) управителем сертификатов фонда операций с недвижимостью 5% абз.8 п.167.2
Доход в виде инвестиционной прибыли от операций с облигациями внутренних государственных ссуд, в том числе от изменения курса иностранной валюты 5% абз.10 п.167.2
Проценты (дисконтные доходы), начисленные или выплаченные физическим лицам по любым другим основаниям (кроме перечисленных в п.167.2 НКУ) 15% (17%) п.170.4.3
Дивиденды, роялти
Дивиденды, начисленные в виде акций (частей, паев), эмитированных юрлицом-резидентом, при условии, что такое начисление не изменяет частей участия всех акционеров (владельцев) в уставном фонде эмитента, и в результате которого увеличивается уставный фонд эмитента на совокупную нарицательную стоимость начисленных дивидендов не облагается п.165.1.18
Дивиденды, начисленные эмитентом корпоративных прав – юрлицом-резидентом (кроме дивидендов, указанных ниже) 5% абз.9 п.167.2
Дивиденды, начисленные физическим лицам по акциям или другим корпоративным правам, имеющих статус привилегированных, либо другой статус, предусматривающий выплату фиксированного размера дивидендов или суммы 15% (17%) п.170.5.3
Роялти 15% (17%) п.170.3.1
Продажа недвижимости
Доход от продажи (обмена) не чаще, чем один раз, в течение отчетного года жилого дома, квартиры или их части, комнаты, садового (дачного) дома, а также земельного участка и при условии пребывания такого имущества в собственности плательщика налога свыше 3 лет не облагается п.172.1
Доход от продажи в течение отчетного года более чем одного из объектов недвижимости, отмеченных в п. 172.1, а также доход от продажи объекта недвижимости, не отмеченного в п.172.1 5% абз.1 п.172.2
Доход от продажи (обмена) объекта незавершенного строительства 5% абз.2 п.172.2
Продажа движимого имущества
Доход от продажи (обмена) объекта движимого имущества (кроме исключения, см. ниже) 5% п.173.1
Доход от продажи одного из объектов движимого имущества в виде легкового автомобиля, мотоцикла, мотороллера не чаще, чем один раз, в течение отчетного налогового года (как исключение из предыдущего) 1% п.173.2
Наследство
Стоимость собственности, которая наследуется членами семьи наследодателя первой степени родства 0% п.174.2.1
Стоимость собственности, отмеченной в пп. "а", "б", "г" п.174.1 НКУ, наследуемой инвалидом I группы, либо имеет статус ребенка-сироты или ребенка, лишенного родительской заботы, а также стоимость собственности, отмеченной в пп. "а", "б" п.174.1 НКУ, наследуемой ребенком-инвалидом 0% п.174.2.1
Денежные сбережения, помещенные до 02.01.1992 в учреждения Сбербанка СССР и государственного страхования СССР, действовших на территории Украины, либо в государственные ценные бумаги, а также денежные сбережения граждан Украины, помещенные в учреждения Ощадбанка Украины и бывшего Укргосстраха в течение 1992–1994 гг., погашение которых не состоялось 0% п.174.2.1
Стоимость любого объекта наследства, полученного наследниками, которые не являются членами семьи наследодателя первой степени родства 5% п.174.2.2
Наследство, полученное любым наследником от наследодателя – нерезидента, и любой объект наследства, которое наследуется наследником – нерезидентом 15% (17%) п.174.2.3
Доходы нерезидентов и иностранные доходы
Доходы с источником их происхождения в Украине, которые насчитываются или выплачиваются нерезидентам по ставкам, определенным для резидентов п.170.10.1
Иностранные доходы 15% (17%) п.170.11.1

 

№ з/п Вид доходу Ставка ПДФО
1. Доходи, одержані (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.4 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри. грошові виграші у спортивних змаганнях (крім винагород спортсменам - чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому числі спортсменам-інвалідам, визначених у підпункті "б" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу) оподатковуються за ставкою 15 та 17% 15% У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%
2. Процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок; процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом; процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці; дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону; дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону; дохід у вигляді відсотків (дисконту), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону; дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку внаслідок викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів; доходи у вигляді дивідендів. 5%
3. Доходи, нараховані як виграш чи приз (крім виграшу у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або нерезидентів 30%
4. Заробітна плата, шахтарів - працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та 50 відсотків і більше робочого часу на рік, а також працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), у тому числіспеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, у вугільній промисловості, - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах ( 36-2003-п ), затвердженим Кабінетом Міністрів України. 10%

 

 

4.2.

 

Доходи фізичних осіб можуть бути оподатковуваними та неоподатковуваними, т.б. не включатися до складу оподатковуваного доходу. Доходи резидентів і нерезидентів відрізняються: доходи резидента оподатковуються як отримані в Україні, так і за кордоном, а доходи нерезидента оподатковуються виключно на території України.

Для нарахування ПДФО об’єктом оподаткування можуть бути доходи, отримані у вигляді:

- заробітної плати;

- не грошовій формі;

- іноземної валюти.

При нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування визначається:

Нарахована заробітна плата – сума єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника - сума податкової соціальної пільги за її наявності

(4.1.)

При нарахуванні доходів у будь-яких не грошових формах об’єкт оподаткування визначається:

Вартість доходу у не грошовій формі за звичайними цінами х натуральний коефіцієнт

К= 100 : (100 – Ставка податку ПДФО) (4.2.) При цьому, сума не грошового доходу, визначена за звичайною ціною, збільшується на:

4.3.

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ самозайнята особа — платник податку, який є фізичною осо­бою-підприємцем або провадить незалежну про­фесійну діяльність за умови, що така особа не є пра­цівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна ді­яльність—участь фізичної особи в науковій, літера­турній, артистичній, художній, освітній або викладаць­кій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонер­ською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною осо­бою — підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною осо­бою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регулюється ст. 178 розд. ІV Податкового кодексу Укра­їни від 02.12.2010 р. № 2755-УІ. Особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік в органах дер­жавної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати свідоц­тво про таку реєстрацію згідно зі ст. 65 ПКУ.

Доходи громадян, отримані протягом календар­ного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначе­ними в п. 167.1ст. 167 ПКУ. Оподатковуваним до­ходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердже­ними витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяль­ності.

У разі неотримання свідоцтва особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподатку­вання є доходи, отримані від такої діяльності без ура­хування витрат.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за резуль­татами звітного року у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Іноземці та особи без громадянства, які стали на об­лік в органах державної податкової служби як само­зайняті особи, є резидентами і в річній податковій декларації поряд з доходами від провадження неза­лежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Під час виплати суб'єктами господарювання — по­датковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосеред­ньо пов'язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії свідоцтва про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка про­вадить незалежну професійну діяльність.Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким установлено трудовими відносинами, а сто­рони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до пп. 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Фізичні особи, які провадять незалежну профе­сійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності.Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом державної податкової служби. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.

4.4. Податковий облік ПДФО.

 

Річна декларація про майновий стан і доходи подається в податковий орган за місцем реєстрації фізичної особи один раз на рік до 1-го травня року, наступного за звітним. Для приватних підприємців, що знаходяться на загальній системі оподаткування строк подачі річної декларації – не пізніше 11 лютого, наступного за звітним року.

Обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи:

виключно від податкових агентів, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку.

Платники податку звільняються від обов'язку подання податкової декларації в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках,

Обов’язок подавати декларацію мають особи, які в минулому році:

1. Отримали доходи, з яких при їх нарахуванні або виплаті податку не утримували, в вчасності:

- доходи від продажу інвестиційних активів (відображується лише позитивний фінансовий результат по таких операціях);

- фізособи, які протягом року одержували доходи. Оподатковувані за ставкою 15%(17%) від двох та більше податкових агентів у вигляді з/плати та інших подібних виплат, і при цьому сума такого доходу за рік перевищила 120 розмірів мін зарплати, установленої законом на 1 січня звітного року (для 2012р – 128760 грн.)

- фізособи, які протягом року одержували оподатковувані доходи не від податкових агентів: оподатковувана спадщина, подарунки від фіз..осіб не ФОП тощо.

- при одержанні нецільової благодійної допомоги, якщо загальна сума ткої допомоги перевищила неоподатковувану межу (для 2012 р – 1500 грн)

- особи, що одержували доходи з-за кордону;

- особа, у якої в наслідок звільнення не було повністю утримано податок на доходи з сум виданих під звіт;

- особи, у яких виникла недоплата з податку у звязку з незаконним застосуванням ПСП;

- виграш в ігорних закладах (відображується позитивна різниця між сумою отриманого доходу та документально понесеними витратами);

орендна плата від здачі в оренду власної нерухомості іншим фізичним особам;

- платники-резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місцепроживання тощо.

Якщо нарахування та виплата доходу здійснюється податковим агентом, фізична особа не повинна подавати декларацію, проте податковий агент повинен подавати Податковий розрахунок сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку щокварталу, протягом 40 календарних днів по закінченні звітного кварталу. В податковому розрахунку обов’язково проставляється ознака доходу, кількість нарахованого та виплаченого доходу, кількість нарахованого та сплаченого податку, а також ознака податкової соціальної пільги.

Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Якщо фізичні особи виїжджають за кордон на постійне місце проживання, вони повинні подати Декларацію за 60 календарних днів до виїзду.

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Сутність ПДФО та платники податку.

2. Ставки ПДФО.

3. Оподатковуваний дохід.

4. Звільнення від оподаткування ПДФО.

5. Облік само зайнятих осіб.

6. Податковий облік ПДФО.

 

 

Тема 5. Ресурсні платежі. (2 год.)

 

5.1. Збір за спеціальне використання водних ресурсів.

5.2. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.

5.3. Плата за користування надрами.

 

Ключові слова:Збір за спеціальне використання водних ресурсів, збір за спеціальне використання лісових ресурсів, плата за користування надрами, платники, об’єкт оподаткування, ставки податку.

 

5.1.

Платниками збору є водокористувачі - суб'єкти
господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх
філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи
без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні
представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці,
які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних
об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших
водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують
воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Не є платниками збору водокористувачі, які
використовують воду виключно для задоволення питних і
санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які
знаходяться на даній території в той чи інший період часу,
незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх
житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для
задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб
юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного
податку.

Об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води,
який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат
води в їх системах водопостачання.
Об'єктом оподаткування збором за спеціальне
використання води без її вилучення з водних об'єктів є:
- для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води,
що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення
електроенергії;
- для потреб водного транспорту - час використання
поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що
експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом,
що експлуатується (залежно від кількості місць).
- Об'єктом оподаткування збором за спеціальне
використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води,
необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби
та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке
пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Збір не справляється:
- за воду, що використовується для задоволення питних
і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які
знаходяться на даній території в той чи інший період часу,
незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх
житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для
задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб
юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного
податку;

- за воду, що використовується для протипожежних
потреб;
- за воду, що використовується для потреб зовнішнього
благоустрою територій міст та інших населених пунктів;
- за воду, що використовується для пилозаглушення у
шахтах і кар'єрах;
- за воду, що забирається науково-дослідними
установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів
України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та
для виробництва елітного насіння рису;
- за воду, що втрачена в магістральних та
міжгосподарських каналах зрошувальних систем та магістральних
водогонах;
- за морську воду, крім води з лиманів;

- за воду, що використовується садівницькими та
городницькими товариствами (кооперативами) тощо.
Ставки збору за спеціальне використання поверхневих
вод (таблиця 5.1.)

 

------------------------------------------------------------------

| Басейни річок, включаючи | Ставка збору, |

| притоки всіх порядків | гривень |

| | за 100 куб. метрів |

|----------------------------------------+-----------------------|

|Дніпра на північ від міста Києва | 30,02 |

|(Прип'яті та Десни), включаючи місто | |

|Київ | |

|----------------------------------------+-----------------------|

|Дніпра на південь від міста Києва | 28,55 |

|(без Інгульця) | |

|----------------------------------------+-----------------------|

|Інгульця | 43,54 |

|----------------------------------------+-----------------------|

|Сіверського Дінця | 58,54 |

|----------------------------------------+-----------------------|

|Південного Бугу (без Інгулу) | 33,01 |

|----------------------------------------+-----------------------|

|Інгулу | 40,5 |

|----------------------------------------+-----------------------|

|Дністра | 17,99 |

|----------------------------------------+-----------------------|

|Вісли та Західного Бугу | 17,99 |

|----------------------------------------+-----------------------|

|Пруту та Сірету | 13,51 |

|----------------------------------------+-----------------------|

|Тиси | 13,51 |

|----------------------------------------+-----------------------|

|Дунаю | 12,04 |

|----------------------------------------+-----------------------|

|Річок Криму | 60,02 |

|----------------------------------------+-----------------------|

|Річок Приазов'я | 72,07 |

|----------------------------------------+-----------------------|

|Інших водних об'єктів | 33,01 |

------------------------------------------------------------------

Ставки збору за спеціальне використання підземних вод
(таблиця 5.2.)

Таблиця 5.2.

------------------------------------------------------------------

| Найменування регіону | Ставка збору, |

| | гривень за 100 куб. метрів |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Автономна Республіка Крим, | 55,51 |

|--------------------------------+-------------------------------|

|у тому числі місто Севастополь | 55,51 |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Області: | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Вінницька | 47,98 |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Волинська | 49,56 |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Дніпропетровська | 42,04 |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Донецька | 57,05 |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Житомирська | 47,98 |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Закарпатська | 31,52 |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Запорізька: | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Веселівський, Мелітопольський, | 47,98 |

|Приазовський, Якимівський райони| |

|--------------------------------+-------------------------------|

|інші адміністративно- | 43,54 |

|територіальні одиниці області | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Івано-Франківська: | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Богородчанський, Верховинський, | 75,04 |

|Долинський, Косівський, | |

|Надвірнянський, | |

|Рожнятівський райони | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|інші адміністративно- | 42,04 |

|територіальні одиниці області | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Київська: | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Білоцерківський, Бородянський, | 34,88 |

|Броварський, Васильківський, | |

|Іванківський, Кагарлицький, | |

|Києво-Святошинський, | |

|Макарівський, Миронівський, | |

|Обухівський, Поліський райони | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|інші адміністративно- | 41,15 |

|територіальні одиниці області | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Кіровоградська | 55,51 |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Львівська | 43,54 |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Луганська | 63,02 |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Миколаївська | 63,02 |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Одеська | 52,53 |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Полтавська: | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Великобагачанський, Гадяцький, | 32,46 |

|Зіньківський, Лохвицький, | |

|Лубенський, Миргородський, | |

|Новосанжарський, Решетилівський,| |

|Хорольський, Шишацький райони | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|інші адміністративно- | 36,18 |

|територіальні одиниці області | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Рівненська: | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Володимирецький, Здолбунівський,| 38,72 |

|Костопільський, Рівненський, | |

|Сарненський, Острозький райони | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|інші адміністративно- | 44,97 |

|територіальні одиниці області | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Сумська: | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Глухівський, Сумський, | 36,18 |

|Роменський, Шосткинський райони | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|інші адміністративно- | 41,19 |

|територіальні одиниці області | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Тернопільська | 58,54 |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Харківська | 45,01 |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Херсонська | 45,01 |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Хмельницька: | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Деражнянський, Красилівський, | 37,53 |

|Летичівський, | |

|Старокостянтинівський, | |

|Хмельницький, Полонський, | |

|Шепетівський райони | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|інші адміністративно- | 57,05 |

|територіальні одиниці області | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Черкаська | 32,46 |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Чернівецька | 52,53 |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Чернігівська: | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Городнянський, Корюківський, | 45,01 |

|Ічнянський, Сосницький, | |

|Щорський, Талалаївський райони | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|інші адміністративно- | 35,18 |

|територіальні одиниці області | |

|--------------------------------+-------------------------------|

|місто Київ | 44,84 |

------------------------------------------------------------------

Ставка збору за спеціальне використання води для
потреб гідроенергетики становить 5,83 гривні за 10 тис. куб.
метрів води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій.

Ставки збору за спеціальне використання поверхневих
вод для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю,
становлять:
- для вантажного самохідного і несамохідного флоту, що
експлуатується, - 0,1 гривні за 1 тоннаж-добу експлуатації;
- для пасажирського флоту, що експлуатується, -
0,01113 гривні за 1 місце-добу експлуатації.

- Ставки збору за спеціальне використання води для
потреб рибництва становлять:
- 30,63 гривні за 10 тис. куб. метрів поверхневої
води;
- 36,83 гривні за 10 тис куб. метрів підземної води.

Савки збору за спеціальне використання води, яка
входить виключно до складу напоїв, становлять:

 

- 28,49 гривні за 1 куб. метр поверхневої води;

Ставка збору за спеціальне використання шахтної,
кар'єрної та дренажної води становить 6,6 гривні за 100 куб.
метрів води.

Для теплоелектростанцій з прямоточною системою
водопостачання збір за фактичний обсяг води, що пропускається
через конденсатори турбін для охолодження конденсату, обчислюється
із застосуванням коефіцієнта 0,005.
До ставок збору житлово-комунальні підприємства
застосовують коефіцієнт 0,3.

Водокористувачі самостійно обчислюють збір за
спеціальне використання води та збір за спеціальне використання
води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим
підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для
потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного
року, у якому було здійснено таке використання.

 

Збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів
використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших
водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води
в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне
водокористування, лімітів використання води, ставок збору та
коефіцієнтів.

 

З обсяги води, переданої водокористувачем - постачальником
іншим водокористувачам без укладення з останніми договору на
поставку води, збір обчислюється і сплачується таким
водокористувачем - постачальником.

 

Водокористувачі, які використовують воду з каналів,
обчислюють збір виходячи з фактичних обсягів використаної води з
урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, встановлених
лімітів використання води, ставок збору, встановлених для водного
об'єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів.

 

Збір за спеціальне використання води для потреб
рибництва обчислюється виходячи з фактичних обсягів води,
необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби
та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке
пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування), та
ставок збору.

Обсяг фактично використаної води обчислюється
водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку
згідно з показаннями вимірювальних приладів.
За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично
використаної води визначається водокористувачем за технологічними
даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи
наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність
водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності
вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує,
збір сплачується у двократному розмірі.
Органи, що видають дозволи на спеціальне
водокористування, щороку до 20 січня подають органам державної
податкової служби та органам водного господарства інформацію про
водокористувачів, яким видано такі дозволи.

Водокористувачі, яким видано дозволи на спеціальне
водокористування та які здійснюють постачання води іншим
водокористувачам, щороку до 20 січня подають органам державної
податкової служби та органам водного господарства перелік
водокористувачів - абонентів.

 

У разі зміни умов водокористування, видачі протягом року

 

5.2.

Платниками збору є лісокористувачі -юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські(представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників,фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.

Об'єктом оподаткування збором є:

- деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;

- деревина, заготовлена під час проведення заходів:

а) щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);

б) з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів,шляхів тощо;

- другорядні лісові матеріали(заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

- побічні лісові користування(заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів,грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);

- використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Ставки збору за заготівлю деревини основних лісових порід (таблиця 5.3.):

 

Таблиця 5.3.

Найменування лісової породи Розряд Ставка за 1 щільний куб. метр деревини, гривень
ділової (без кори) дров'яної (з корою)
великої середньої дрібної
Перший пояс
Сосна
  78,28 50,06 19,25 1,98
55,63 35,76 13,9 1,52
44,9 28,92 11,15 1,22
33,77 21,46 8,25 0,91
22,25 14,3 5,5 0,61
Модрина
  35,16 29,8 11,61 2,59
25,33 21,46 8,25 1,98
19,98 17,28 6,57 1,52
14,9 12,82 4,89 1,07
10,13 8,65 3,36 0,77
Ялина, ялиця
  48,58 41,43 15,89 1,84
36,06 30,7 11,92 1,22
28,92 24,74 9,47 1,07
21,76 18,48 7,03 0,77
14,61 12,22 4,74 0,61
Дуб (крім дуба коркового)
  205,38 98,69 32,86 3,36
147,32 70,83 23,53 2,45
117,98 56,38 18,95 1,98
88,63 42,64 14,21 1,38
58,07 28,19 9,47 1,07
Ясен, клен (крім явору)
  77,02 65,79 32,86 3,36
55,24 47,22 23,53 2,45
44,24 37,6 18,95 1,98
33,23 28,43 14,21 1,38
21,78 18,8 9,47 1,07
Бук
  148,07 95,25 31,79 2,9
105,45 67,75 22,62 1,98
84,81 54,33 18,19 1,68
63,72 40,57 13,6 1,22
42,64 27,17 9,02 0,77
Береза, вільха чорна, граб звичайний, в'яз, липа
  11,46 9,86 7,33 2,59
8,02 6,88 5,28 1,98
6,42 5,73 4,35 1,52
4,81 4,13 3,21 1,07
3,21 2,75 2,06 0,77
Осика, вільха сіра, тополя
  6,64 5,73 4,35 1,84
4,81 4,13 2,98 1,22
3,9 3,21 2,53 1,07
2,98 2,53 1,84 0,77
1,84 1,6 1,15 0,3
Другий пояс
Сосна
  66,75 42,62 16,35 1,68
47,28 30,4 11,76 1,22
37,74 24,43 9,47 1,07
28,6 18,19 7,03 0,77
19,08 12,22 4,74 0,46
Модрина
  30,11 25,93 9,93 2,45
21,76 18,48 7,03 1,68
17,28 14,61 5,65 1,38
12,82 11,03 4,27 1,07
8,65 7,46 2,9 0,61
Ялина, ялиця
  42,91 36,66 14,06 1,52
30,7 26,22 10,08 1,07
24,43 20,86 8,1 0,91
18,48 15,8 6,11 0,77
12,22 10,44 3,97 0,46
Дуб (крім дуба коркового)
  174,82 84,24 28,11 2,75
125,31 60,18 20,02 1,98
99,64 48,14 15,89 1,52
74,57 35,76 12,08 1,22
50,12 24,06 8,1 0,77
Ясен, клен (крім явора)
  65,56 56,16 28,11 2,75
46,99 40,11 20,02 1,98
37,36 32,09 15,89 1,52
27,97 23,84 12,08 1,22
18,8 16,05 8,1 0,77
Бук
  126,07 80,8 26,89 2,45
89,85 57,43 19,25 1,68
71,98 46,08 15,44 1,38
54,09 34,38 11,61 1,07
36,22 23,04 7,65 0,77
Береза, вільха чорна, граб звичайний, в'яз, липа
  9,39 8,02 6,19 2,29
6,88 5,95 4,35 1,68
5,5 4,59 3,67 1,22
4,13 3,67 2,53 1,07
2,75 2,29 1,84 0,61
Осика, вільха сіра, тополя
  5,73 5,04 3,67 1,52
4,13 3,67 2,53 1,07
3,21 2,98 2,29 0,91
2,53 2,06 1,6 0,77
1,6 1,6 1,15 0,46

Ставки збору за заготівлю деревини неосновних лісових порід (таблиця 5.4.):

Таблиця 5.4.

Найменування лісової породи Розряд Ставка за 1 щільний куб. метр деревини, гривень
ділової (без кори) дров'яної (з корою)
великої середньої дрібної
Перший пояс
Самшит
  361,26 308,76 154,34 3,36
258,1 220,51 110,33 2,45
206,53 176,5 88,17 1,98
154,95 132,26 66,17 1,38
103,15 88,25 44,16 1,07
Бархат, горіх
  225,09 192,55 96,27 3,36
160,92 137,53 68,77 2,45
128,6 110,03 55,02 1,98
96,5 82,52 41,41 1,38
64,41 55,02 27,5 1,07
Груша, кизил, явір
  180,63 154,5 77,18 3,36
129,05 110,25 55,17 2,45
103,15 88,25 44,16 1,98
77,48 66,25 33,16 1,38
51,58 44,24 22,16 1,07
Абрикос, вишня, ялівець, обліпиха, слива (крім терену), черешня, шовковиця, яблуня
  135,01 115,3 57,61 3,36
96,5 82,3 41,1 2,45
77,02 65,79 32,86 1,98
49,28 24,61 1,38
38,51 33,01 16,51 1,07
Каштан, дуб корковий
  112,55 96,27 48,14 3,36
80,46 68,77 34,38 2,45
64,41 55,02 27,5 1,98
48,37 41,26 20,64 1,38
32,09 27,5 13,9 1,07
Барбарис, гледичія, кипарис, шипшина
  90,31 77,02 38,67 3,36
64,41 55,02 27,5 2,45
51,34 44,01 1,98
38,51 33,01 16,51 1,38
25,9 22,24 11,15 1,07
Акація, бересклет, бірючина, глід, граб східний, тамарикс, калина, крушина, ліщина, горобина, бузок, скумпія, свидина, терен, черемха
  67,63 57,76 28,88 3,36
48,37 41,26 20,64 2,45
38,51 33,01 16,51 1,98
29,12 24,75 12,53 1,38
19,49 16,51 8,25 1,07
Верба, чагарники (крім зазначених в інших позиціях)
  22,46 19,25 9,63 1,84
16,05 13,76 6,88 1,22
12,83 11,01 5,5 1,07
9,63 8,25 4,13 0,77
6,42 5,5 2,75 0,61
Другий пояс
Самшит
  306,01 261,54 130,81 2,75
218,45 186,82 93,37 1,98
174,9 149,45 74,88 1,52
131,11 112,09 56,08 1,22
87,56 74,73 37,44 0,77
Бархат, горіх
  191,63 163,89 81,91 2,75
136,84 117,13 58,53 1,98
109,56 93,53 46,76 1,52
82,06 70,6 34,99 1,22
54,78 46,99 23,38 0,77
Груша, кизил, явір
  152,89 130,66 65,4 2,75
109,34 93,29 46,76 1,98
87,56 74,73 37,44 1,52
65,56 56,16 28,11 1,22
43,79 37,36 18,64 0,77
Абрикос, вишня, ялівець, обліпиха, слива (крім терену), черешня, шовковиця, яблуня
  115,07 98,11 49,21 2,75
82,06 70,14 34,99 1,98
65,56 56,16 28,11 1,52
49,28 42,17 21,09 1,22
32,78 27,97 14,06 0,77
Каштан, дуб корковий
  95,82 82,06 41,1 2,75
68,54 58,68 29,34 1,98
54,78 46,99 23,38 1,52
41,04 35,07 17,57 1,22
27,28 23,38 11,76 0,77
Барбарис, гледичія, кипарис, шипшина
  76,56 65,33 32,7 2,75
54,56 46,76 23,23 1,98
43,79 37,36 18,64 1,52
32,78 27,97 14,06 1,22
21,78 18,8 9,33 0,77
Акація, бересклет, бірючина, глід, граб східний, тамарикс, калина, крушина, ліщина, горобина, бузок, скумпія, свидина, терен, черемха
  57,53 49,05 24,61 2,75
41,04 35,07 17,57 1,98
32,78 27,97 14,06 1,52
24,53 21,09 10,54 1,22
16,51 13,98 7,03 0,77
Верба, чагарники (крім зазначених в інших позиціях)
  19,02 16,27 8,1 1,52
13,76 11,69 5,81 1,07
11,01 9,39 4,74 0,91
8,25 7,1 3,52 0,77
5,5 4,59 2,45 0,46


Ставки збору за заготівлю деревини застосовуються з урахуванням розподілу лісів за поясами і розрядами.

Розподіл лісів за поясами:

- до першого поясу належать усі ліси,за винятком лісів Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і лісів гірської зони Львівської області;

- до другого поясу належать ліси Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і ліси гірської зони Львівської області.

Розряди встановлюються для кожного кварталу (урочища) виходячи з нижчезазначеної відстані між центром кварталу і найближчим нижнім складом лісозаготівельника, до якого деревина вивозиться безпосередньо з лісосіки, або пунктом відвантаження деревини залізницею (таблиця 5.5.):

Таблиця 5.5.

 

Розряди
Відстань, кілометрів до 10 10,1 - 25 25,1 - 40 40,1 - 60 60,1 і більше

Відстань (пряма) від центру кварталу(урочища) до нижнього складу або пункту відвантаження деревини залізницею визначається за картографічними матеріалами і коригується залежно від геоморфологічних умов місцевості за такими коефіцієнтами:

- у лісах з рівнинним рельєфом - 1,1;

- у лісах з горбистим рельєфом або у лісах, понад 30 відсотків площі яких зайнято болотами, - 1,25;

- у лісах з гірським рельєфом - 1,5.

Зміна розподілу лісів за розрядами здійснюється у разі:

- закриття діючих або відкриття нових пунктів (залізничних станцій чи роз'їздів) відвантаження деревини;

- виявлення порушення установленого порядку розподілу лісів за розрядами.

До великої деревини всіх лісових порід належать відрізки стовбура (у верхньому перетині без кори) діаметром від 25сантиметрів і більше, до середньої - діаметром від 13 до 24 сантиметрів, до дрібної - діаметром від 3 до 12 сантиметрів.

До дров'яної деревини належать сортименти,які можна використовувати для технологічних потреб, а також не придатні для промислової переробки (дрова паливні).

На дров'яну деревину, використану для технологічних потреб, донараховується збір за результатами фактичної заготівлі у розмірі 70 відсотків установлених ПКУ за ділову дрібну деревину відповідної лісової породи.

За ліквід з крони встановлюється збір у розмірі 40 відсотків, а за порубкові залишки, що підлягають використанню, - 20відсотків ставок збору за дров'яну деревину відповідної лісової породи.

На деревину, заготовлену під час вибіркових рубок:головного користування ставки - збору знижуються на 20 відсотків, а заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки догляду за лісом,вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування) - на 50 відсотків.Знижки у відсотках обчислюються з кожної ставки збору окремо.

На деревину, заготовлену під час вибіркових рубок: головного
користування ставки - збору знижуються на 20 відсотків, а заходів
щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення
захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки
догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові
лісовідновні рубки, рубки, пов'язані з реконструкцією, ландшафтні
рубки і рубки переформування) - на 50 відсотків. Знижки у
відсотках обчислюються з кожної ставки збору окремо.
За заготівлю другорядних лісових матеріалів,
здійснення побічних лісових користувань та використання корисних
властивостей лісів ставки збору встановлюються Верховною Радою
Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та
Севастопольською міськими радами.
Суб'єкти лісових відносин, які видають спеціальні
дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом,
направляють органам державної податкової служби перелік
лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки,
за формою, встановленою центральним органом державної податкової
служби за погодженням з центральним органом виконавчої влади з
питань лісового господарства.
Сума збору обчислюється суб'єктами лісових відносин,
які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.
Сума збору, зазначена в лісорубному та в лісовому
квитках, підлягає перерахунку суб'єктом лісових відносин, який
видає спеціальні дозволи, у разі якщо:

а) загальна кількість фактично заготовленої деревини під час
її відпуску з обліком за площею перевищує зазначену в лісорубному
квитку та кількість більше ніж на 10 відсотків;

б) фактичний обсяг використання лісових ресурсів перевищує
зазначений у лісовому квитку на весь обсяг такого перевищення.

Підставою для перерахунку є спеціальні дозволи та акти огляду
місць використання лісових ресурсів.
Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює
календарному кварталу.
Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору
наростаючим підсумком з початку року.

5.3.

Плата за користування надрами -загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:

плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - платники)

- Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом(ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

У разі укладення власниками спеціальних дозволів на користування надрами з третіми особами договорів на виконання робіт (послуг), пов'язаних з використанням надр, у тому числі (але не виключно) за операціями з давальницькою сировиною, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є власники таких спеціальних дозволів на користування надрами.

Для цілей оподаткування платники плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат та доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об'єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

До об'єкта оподаткування належать:

а) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини,що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

б) обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів тощо)гірничодобувного виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;

в) обсяг погашених запасів корисних копалин.

До об'єкта оподаткування не належать:

а) не включені до державного балансу запасів корисних копалин корисні копалини місцевого значення і торф, видобуті землевласниками та землекористувачами для власного споживання, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, загальною глибиною розробки до двох метрів, і прісні підземні води до 20метрів;

б) видобуті (зібрані) мінералогічні,палеонтологічні та інші геологічні колекційні зразки, якщо їх використання не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

в) корисні копалини, видобуті з надр при створенні, використанні, реконструкції геологічних об'єктів природно-заповідного фонду, якщо використання цих корисних копалин не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них;

г) дренажні та супутньо-пластові підземні води, які не враховуються в державному балансі запасів корисних копалин, що видобуваються при розробці родовищ корисних копалин або при будівництві та експлуатації підземних споруд, і використання яких не передбачає отримання економічної вигоди з передачею чи без передачі права власності на них, у тому числі від використання для власних технологічних потреб, за винятком обсягів,які використовуються для власних технологічних потреб, пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

ґ) видобуті корисні копалини, які без набуття та/або збереження платником права власності на такі корисні копалини відповідно до затвердженого в установленому законодавством порядку технологічного проекту розробки запасів корисних копалин відповідної ділянки надр спрямовуються на формування запасів корисних копалин техногенного родовища;

д) обсяг природного газу, визнаного рециркулюючим відповідно до розділу І, який визначається платником за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин із дотриманням самостійно затверджених платником відповідно до вимог ліцензійних умов схем руху видобутої вуглеводневої сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу;

е) обсяги мінеральних вод, що видобуті державними дитячими спеціалізованими санаторно-курортними закладами, в частині обсягів, що використовуються для лікування на їх території.

є) обсяги запасів корисних копалин, що згідно із затвердженими в установленому законодавством порядку технічними проектами (планами) їх розробки залишені у звітному (податковому) періоді в охоронних і бар'єрних ціликах (між шахтами), у тому числі у ціликах загальношахтного призначення, для запобігання обрушенню земної поверхні, прориву води у гірничі виробки та збереження наземних або підземних об'єктів.

Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин(мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства).

Вартість відповідного виду видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини)обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничодобувного підприємства) за більшою з таких її величин:

за фактичними цінами реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

за розрахунковою вартістю відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

У разі обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником за величиною суми доходу, отриманого(нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов'язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини)за податковий (звітний) період зменшується на суму витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах,установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

Суми попередньої оплати вартості обсягу(кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що надійшли до моменту фактичного виконання господарських зобов'язань (фактичної поставки) або до моменту настання строку виконання господарських зобов'язань (поставки) за відповідним договором, включаються до суми доходу для обчислення вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, якщо такі господарські зобов'язання (поставки) виконані або мали бути виконаними за відповідним договором.

Сума доходу, отримана від реалізації обсягу(кількості) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в іноземній валюті, обраховується в національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату реалізації таких корисних копалин.

До витрат платника, пов'язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини(мінеральної сировини) споживачу, належать:

а) витрати, пов'язані з доставкою(перевезенням, транспортуванням) видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) із складу готової продукції платника (вузла обліку, входу до магістрального трубопроводу, пункту відвантаження споживачу або на переробку,межі розділу мереж із споживачем) споживачу, а саме:

з доставкою (перевезенням, транспортуванням)магістральними трубопроводами, залізничним, водним та іншим транспортом;

із зливанням, наливанням, навантаженням,розвантаженням та перевантаженням;

з оплатою послуг портів, зокрема портових зборів;

з оплатою транспортно-експедиторських послуг;

б) витрати з обов'язкового страхування вантажів, обчислені відповідно до законодавства;

в) митні податки та збори у разі реалізації за межі митної території України.

У разі обчислення вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника за податковий (звітний) період включаються:

а) матеріальні витрати, що належать до витрат згідно з розділом III цього Кодексу, у тому числі витрати, пов'язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов'язаних із:

зберіганням;

транспортуванням;

пакуванням;

проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що віднесені до операцій первинної переробки (збагачення) у значенні, наведеному у розділі I цього Кодексу, для реалізації відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг);

б) витрати з оплати праці, що належать до витрат згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

в) витрати з ремонту основних засобів, що належать до складу витрат згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов'язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

г) інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики платника, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилась у зв'язку із сезонними умовами провадження видобувних робіт згідно з розділом III цього Кодексу, крім витрат,не пов'язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі:

які виникають в результаті формування фінансових резервів;

на сплату процентів боргових зобов'язань платника;

на плату за користування надрами для видобування корисних копалин;

на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:

а) сума нарахованої амортизації, що визначається згідно з розділом III цього Кодексу, крім суми нарахованої амортизації на основні фонди і нематеріальні активи, що підлягають амортизації,але не пов'язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

б) сума амортизації витрат, пов'язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) згідно з розділом III цього Кодексу.

У разі якщо мають місце державні субвенції для гірничодобувних підприємств, визначення вартості видобутої мінеральної сировини (корисної копалини) здійснюється без урахування субвенції,розміри якої для кожної ділянки надр обчислюються на підставі калькулювання собівартості видобутої корисної копалини за матеріалами бухгалтерського обліку провадження господарської діяльності в межах такої ділянки надр.

Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій(процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.

У разі якщо після виникнення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), платник у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничодобувного підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником визнані та виконані відповідні зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник у такому податковому(звітному) періоді визначає розмір податкових зобов'язань з плати для нового відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобов'язань за обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаний на створення нової товарної продукції гірничодобувного підприємства, за вирахуванням сум податкових зобов'язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.

Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді не завершено комплекс технологічних операцій(процесів) з видобування, включається до розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому(звітному) періоді, в якому завершується такий комплекс технологічних операцій(процесів).

Розрахункова вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр)обчислюється за такою формулою:

Вмп + (Вмп х Крмпе)
Цр = ------------------------------, Vмп

де Вмп - витрати, обчислені згідно з підпунктами 263.6.5 - 263.6.8 цього пункту (у гривнях);

Крмпе - коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених Державною комісією України по запасах корисних копалин (десятковий дріб);

Vмп - обсяг (кількість) корисних копалин,видобутих за податковий (звітний) період.

Вартість руд урану та золота,видобутих з корінних родовищ, обчислюється з урахуванням ціни реалізації за податковий (звітний) період (у разі відсутності реалізації у цей період - за найближчі попередні податкові періоди) хімічно чистого металу без урахування податку на додану вартість, зменшеної на суму витрат платника на збагачення(афінаж) та доставку (перевезення, транспортування) споживачу. Вартість одиниці видобутих корисних копалин визначається з урахуванням частки (в натуральному вимірі) вмісту хімічно чистого металу в одиниці видобутих корисних копалин.

Порядок обчислення податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин

Для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту 263.9 цієї статті ставки плати (Свнз) встановлено у відносних показниках (відсотках), податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Пзн) для відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в межах однієї ділянки надр за податковий(звітний) період обчислюються за такою формулою:

Пзн =Vф х Вкк х Свнз х Кпп,

де Vф - обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному)періоді (в одиницях маси або об'єму);

Вкк - вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), обчислена згідно з пунктом263.6 цієї статті;

Свнз - величина ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у відсотках), встановлена у пункті 263.9 ПКУ

Кпп - коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 263.10 ПКУ.

Для видів корисних копалин, для яких у таблиці пункту 263.9 цієї статті встановлено абсолютні ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин (Сазн) у вартісному(грошовому) вираженні, податкові зобов'язання з плати (Пзн) для відповідного виду видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) або погашених запасів корисних копалин в межах однієї ділянки надр за податковий (звітний) період обчислюються за такою формулою:

Пзн =Vф х Сазн х Кпп,

де Vф - обсяг (кількість) відповідного виду видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) або погашених запасів корисних копалин у межах однієї ділянки надр у податковому (звітному) періоді(в одиницях маси або об'єму);

Сазн - величина визначеної в абсолютних значеннях ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановлена у пункті 263.9 цієї статті;

Кпп - коригуючий коефіцієнт, встановлений у пункті 263.10 цієї статті.

Порядок визначення обсягу (кількості)видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та обсягу (кількості)погашених запасів корисних копалин

Обсяг (кількість) відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) визначається платником плати у журналі обліку видобутих корисних копалин самостійно відповідно до вимог затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції та нормативних актів, що регламентують вимоги до відповідного виду товарної продукції гірничодобувних підприємств стосовно визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

Залежно від відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) її кількість визначається в одиницях маси або об'єму.

Обсяг (кількість) погашених запасів корисних копалин визначається платником самостійно з дотриманням вимог актів законодавства з питань гірничого нагляду за раціональним використанням надр.

Залежно від відповідного виду погашених запасів корисних копалин їх кількість визначається в одиницях маси або об'єму.

Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

Ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин установлюються у таких розмірах (таблиця 5.6.):

Таблиця 5.6.

 

Назва корисної копалини Одиниця виміру За одиницю видобутих корисних копалин, гривень Від вартості видобутих корисних копалин
відсотків але не менше ніж гривень за одиницю видобутих корисних копалин
Корисні копалини загальнодержавного значення
Антрацит тонн   0,5 5,33
Вугілля буре -"-   0,57
Вугілля кам’яне:
вугілля енергетичне, окиснене; -"-   0,4 3,51
вугілля коксівне -"-   0,4 3,51
Торф, сапропель -"-   0,59
Металічні руди:
залізна руда для збагачення -"-   2,7 3,64
залізна руда для збагачення з вмістом магнетитового заліза менше 20 відсотків -"-   1,5 0,89
залізна багата -"-   3,5 11,45
марганцева -"-   21,70
титанова (розсипних родовищ) -"-   3,99
титано-цирконієва (розсипних родовищ) -"-   7,40
нікелева (силікатна) -"-   3,5 9,72
хромова -"-   3,5 10,98
ртутна -"-   3,5 0,59
уранова -"-   3,5 3,19
золота -"-   15,98
ванадію -"-   3,5 6,12
гафнію -"-   3,5 9,46
бариту -"-   3,5 6,45
Горючі корисні копалини:
нафта, конденсат:
- з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів тонн   39*  
- з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів -"-   17*  
Газ горючий природний:
газ природний, у тому числі газ, розчинений у нафті (нафтовий (попутний) газ), етан, пропан, бутан, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід (таблиця 5.7.): Таблиця 5.7.  
- з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів тис. куб. метрів   17** 594,64**
- природний газ, що відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5, видобутий з покладів до 5000 метрів -"-   101,30
- з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів -"-   9** 318,34**
- природний газ, що відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5, видобутий з покладів понад 5000 метрів -"-   89,45
- з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України -"-   15** 53,90**
Глинисті породи:
глина тугоплавка тонн    
каолін первинний -"-    
глина вогнетривка -"-    
каолін вторинний -"-    
сировина керамзитова -"-    
Сировина формувальна та для огрудкування залізорудних концентратів - глина бентонітова -"-   3,59
Сировина вогнетривка:
доломіт -"-   7,5 11,30
кварцит та пісок кварцовий для металургії -"-   7,5  
пісок формувальний -"-   7,5 25,24
кварцит для виробництва кремнію -"-   2,64
сировина високоглиноземна, крім глин (кіаніт (дистен), силіманіт, ставроліт) куб. метрів   3,5 1,23
Сировина флюсова - вапняк (флюсовий) тонн   11,30
Сировина хімічна:
сірчана руда -"-   6,50
сіль кам’яна (галіт) -"-   2,5 5,85
сіль кам’яна (галіт) для харчової промисловості -"-   2,5 5,85
сіль калійно-магнієва -"-    
крейда для виробництва соди -"-   7,5 25,78
вапняк для цукрової промисловості -"-   7,5 25,51
крейда для хімічної промисловості -"-   7,5 25,67
Сировина агрохімічна - фосфорити (агроруди) -"-   2,30
Сировина для мінеральних пігментів -"-   5,5 6,07
Електро- та радіотехнічна сировина:
графітова руда тонн   3,87
пірофіліт -"-   34,08
озокерит -"-   34,51
Сировина оптична та п’єзооптична кілограмів   13,62
Сировина адсорбційна - бентоніт, палигорскіт, цеоліт, сапоніт тонн   3,66
Сировина абразивна -"-   2,09
Сировина ювелірна (дорогоцінне каміння) - бурштин, топаз, моріон, берил тощо кілограмів, грамів, каратів    
Сировина ювелірно-виробна (напівдорогоцінне каміння) кілограмів    
Сировина виробна тонн, куб. метрів    
Сировина для облицювальних матеріалів (декоративне каміння) куб. метрів    
Сировина скляна та фарфоро-фаянсова:
польовий шпат (пегматит) тонн    
пісок для виробництва скла -"-   7,5  
Сировина цементна -"-   16,99
Сировина для пиляних стінових матеріалів куб. метрів    
Сировина петрургійна та для легких заповнювачів бетону:
перліт тонн   5,5 3,53
сировина для виробництва мінеральної вати (андезит, андезито-базальт, базальт) -"-   7,5  
Сировина для покриття доріг - бітуми -"-   8,44
Підземні води:
мінеральні для промислового розливу куб. метрів 39,30    
мінеральні (лікувальні та лікувально-столові питні) для внутрішнього використання лікувальними закладами -"- 14,18    
мінеральні (лікувальні) для зовнішнього використання лікувальними закладами -"- 9,47    
промислові (розсіл) -"- 0,92    
теплоенергетичні (термальні) -"- 0,77    
прісні підземні води 100 куб. метрів 8,95    
Поверхневі води - ропа (лікувальна, промислова) куб. метрів 0,86    
Грязі лікувальні -"- 10,24    
Корисні копалини місцевого значення
Сировина для будівельного вапна та гіпсу:
крейда і вапняк на вапно, крейда будівельна тонн   7,5 25,24
гіпс -"-   7,5 25,73
Сировина для хімічних меліорантів ґрунтів - вапняк -"-   7,5 16,73
Сировина для бутового (будівельного) каменю (всі види гірських порід, придатність яких визначається державними стандартами, в тому числі для щебеневої продукції) -"-   7,5  
Сировина піщано-гравійна:
сировина піщано-гравійна тонн    
сировина піщано-глиниста для закладки вироблених просторів, будівництва дорожніх насипів, дамб тощо куб. метрів   1,37
Сировина цегельно-черепична тонн    

__________

* В умовах дії угоди про розподіл продукції для нафти та конденсату, видобутих в межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із застосуванням ставки у розмірі 2 відсотки від вартості видобутих корисних копалин, решта плати за користування надрами враховується при визначенні частин розподілу продукції між інвестором і державою.

** В умовах дії угоди про розподіл продукції для газу природного, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, газу (метану) вугільних родовищ, газу сланцевих товщ, газу центрально-басейнового типу, газу колекторів щільних порід, видобутих в межах території України, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони України, плата за користування надрами для видобування корисних копалин справляється із застосуванням ставки у розмірі 1,25 відсотка від вартості видобутих відповідних корисних копалин, решта плати за користування надрами враховується при визначенні частин розподілу продукції між інвестором і державою.

До ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин застосовуються коригуючі коефіцієнти, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування (таблиця 5.8.):

Таблиця 5.8.

 

Критерії застосування коефіцієнта Величина коефіцієнта
Видобування позабалансових запасів корисних копалин* 0,5
Видобування запасів (ресурсів) корисних копалин з техногенних родовищ 0,5
Видобування піщано-гравійної сировини в межах акваторії морів, водосховищ, у річках та їх заплавах (крім видобування, пов'язаного з плановими роботами з очищення фарватерів річок)
Видобування вуглекислих мінеральних підземних вод (гідрокарбонатних) із свердловин, що не обладнані стаціонарними газовідділювачами 0,85
Видобування запасів з родовищ, які в порядку, визначеному законодавством, визнані як дотаційні запаси 0,01
Видобування платником запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення, яке виконане ним за власні кошти 0,7


Платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до органу державної податкової служби:
- за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
- за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Платники плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

Платниками плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр для:

а) зберігання природного газу, нафти,газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;

б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;

в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;

г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;

ґ) провадження інших видів господарської діяльності.

Об'єкт оподаткування

Об'єктом оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору (ділянки) надр:

а) для зберігання природного газу та газоподібних продуктів - активний об'єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах);

б) для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів - об'єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок(відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер);

в) для витримування виноматеріалів,виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів,речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності - площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах).

Плата за користування надрами в цілях,не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, не справляється:

- з військових частин, закладів,установ і організацій Збройних Сил України та інших військових формувань,утворених відповідно до законів України, що фінансуються за рахунок державного бюджету;

- за використання транспортних тунелів та інших підземних комунікацій, колекторно-дренажних систем та об'єктів міського комунального господарства;

- за використання підземних споруд на глибині не більш як 20 метрів, збудованих відкритим способом без засипання або з подальшим ґрунтовим засипанням.

Ставки плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються окремо для кожного виду користування надрами у гривнях до одиниці виміру залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання (таблиця 5.9.):

Таблиця 5.9.

 

Характер користування надрами Вид користування надрами Одиниця виміру Ставка плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за одиницю обсягу користування надрами, гривень на рік
Використання підземного простору надр - пористих чи тріщинуватих геологічних утворень (пластів-колекторів) зберігання природного газу та газоподібних продуктів тис. куб. метрів активного об'єму 0,26
Використання підземного простору - спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер) зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів куб. метрів 0,26
витримування виноматеріалів, виробництво і зберігання винопродукції кв. метрів 0,71
вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин - " - 0,41
зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів - " - 0,30
провадження іншої господарської діяльності - " - 1,01

 

Платник плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу,подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.

У разі якщо місце обліку платника не збігається із місцезнаходженням ділянки надр, копія податкового розрахунку з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин,подається органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації.

Платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр.

У разі якщо місце обліку платника не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період додатково подає (надсилає) до органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації копію платіжного документа про сплату податкових зобов'язань з плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, за податковий(звітний) період.

Платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України.

Контроль за правильністю обчислення,своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, до бюджету здійснюють органи державної податкової служби.

Контроль за правильністю визначення обсягів використання надр в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин,здійснюють органи державного гірничого нагляду в установленому порядку.

Органи державного гірничого нагляду у місячний строк з дня видачі чи вилучення акта про надання гірничого відводу подають органам державної податкової служби за місцезнаходженням ділянки надр інформацію про зміни у переліку користувачів надр.

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Збір за спеціальне використання водних ресурсів.

2. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.

3. Плата за користування надрами.

 

Тема 6. Мито.

2. Митні режими.   Ключові слова:мито, митний режим, фактурна вартість, імпорт, експорт, реімпорт, реекспорт, магазин безмитної торгівлі,…

Об’єкт оподаткування = Фактурна вартість + Транспортні витрати+ Страхові послуги+ Інші витрати.

 

Фактурна вартість – з це вартість товарів, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті або повинна компенсуватися зустрічними поставками товарів та зазначається в рахунку-фактурі.

Види мита, що застосовуються в Україні:

1. адвалерне – нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, що обкладаються митом;

2. специфічне – нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

3. комбіноване – поєднує обидва попередніх види митного обкладення.

З метою захисту економічних інтересів України та українських виробників можуть застосовуватись особливі види мита:

1. спеціальне – застосовується як засіб захисту українських виробників; як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності; як заходи у відповідь на дискримінаційні або недружні дії інших держав, що обмежують здійснення законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

2. антидемпінгове мито – застосовується відповідно до ЗУ «Про захист національного товаровиробника від антидемпінгового імпорту»; у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду;

3. компенсаційне мито – застосовується відповідно до ЗУ «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту»; у разі вивезення за межі митної території України товарів для виробництва, переробки та продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Від сплати мита звільняються:

- транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів;

- валюта України, іноземна валюта та цінні папери;

- товари, що підлягають оберненню у власність держави.

Види методів для визнначення митної вартості:

1. За ціною договору щодо товарів, які імпортуються (основний метод). Митна вартість – це ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари.

2. За ціною договору щодо ідентичних товарів. Для визначення митної вартості за основу береться вартість операції за ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни, і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або максимально наближеним до нього.

3. За ціною договору щодо подібних товарів. Подібними приймаються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики та складають із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюють, та вважаються комерційно взаємозамінними.

4. На основі віднімання вартості. За основу береться ціна одиниці товару, за якою найбільша партія оцінюваних, ідентичних чи подібних імпортних товарів продається на території України покупцю, що є не пов’язаною з продавцем особою, одночасно або у час, максимально наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів, які визначені в ст.. 271 митного Кодексу.

5. Метод визначення на основі додавання вартості. За основу береться надана виробником товарів, які оцінюються або від його імені інформація про їх вартість, яка складається відповідно до ст..272 митного Кодексу.

6. Резервний метод. Застосовується, коли кожен з вище перелічених методів не дав можливості оцінити митну вартість або коли митний орган аргументовано вважає, що ці методи визначення митної вартості не можуть бути використані.

 

1. Види митних режимів.

 

Відповідно дост.185 митного Кодексу України запроваджуються такі види митних режимів:

1. імпорт. Митному органу уповноваженою особою вантажаотримувача надається комплект документів, що підтверджують мету та підстави ввезення товарів на митну територію України. Крім того, надаються митна декларація, документи про сплату податків і зборів, дозвільні документи відповідно до вимог державної системи нетарифного регулювання.

2. Реімпорт. Товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території.

3. Експорт. Зобов’язує здійснити вивезення товарів за межі митної території України для вільного обігу без зобов’язань щодо повернення на національну митну територію та без встановлення умов використання цього товару на території іноземної держави.

4. Реекспорт. Митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту.

5. Транзит. Даний митний режим зобов’язує здійснити переміщення товарів і транспортних засобів під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.

6. Тимчасове ввезення (вивезення). Митний режим зобов’язує ввозити товари на митну територію України чи вивозити за межі митної території України з обов’язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

7. Митний склад. Відповідно до цього режиму ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.

8. Спеціальна митна зона. Відповідно до нього, товари, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом.

9. Магазин безмитної торгівлі. Застосовується до товарів, а також супутніх товарам робіт, не призначених для споживання на митній території України та які знаходяться і реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України у відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння митних податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання.

10.Переробка на митній території України. Цей митний режим зобов’язує ввезені товари, що походять з інших країн, піддавати у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.

11. Переробка за межами митної території України. Даний режим зобов’язує товари, що перебувають у вільному обігу на митній території Україні, вивозити без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки за межи митної території України та наступного повернення в Україну.

12.Знищення або руйнування. Даний режим зобов’язує ввезені на митну територію України товари знищувати під митним контролем чи приводити у стан, який включає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються.

При ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування товари, сумарна митна вартість яких не перевищує 200 євро, а загальна вага не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами в супроводжуваному багажі (за умови усного декларування), пересилаються в несупроводжуваному багажі та надходять на адресу громадян у міжнародних поштових відправленнях.

 

Товари, які безпосередньо ввозяться (пересилаються) громадянами в супроводжуваному (несупроводжуваному) багажі або пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, які надходять в Україну в одній депеші від одного відправника на адресу одного одержувача (незалежно від кількості відправлень), сумарна митна вартість яких, заявлена громадянином або визначена митним органом шляхом складання митної вартості усіх товарів, не перевищує 1000 євро та/або загальна вага яких не перевищує 100 кг, підлягають обов'язковому письмовому декларуванню у порядку, передбаченому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою в розмірі 20% від митної вартості, податком на додану вартість та в установлених законодавством випадках – акцизним та іншими зборами.

 

Товари, які пересилаються на адресу громадян у вантажних та експрес-відправленнях, сумарна митна вартість яких не перевищує 1000 євро та загальна вага яких не перевищує 100 кг, підлягають обов'язковому письмовому декларуванню митним органам у порядку, передбаченому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, податком на додану вартість та в установлених законодавством випадках – акцизним та іншими зборами.

 

Таким чином, при митному оформленні товарів, які безпосередньо ввозяться громадянами в супроводжуваному багажі, надходять на їх адресу в несупроводжуваному багажі, пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, які надходять в Україну в одній депеші від одного відправника на адресу одного одержувача (незалежно від кількості відправлень), або в міжнародних експрес-відправленнях, сумарна митна вартість яких не перевищує 200 євро, а загальна вага не перевищує 50 кг, податки та збори не нараховуються.

 

Якщо сумарна митна вартість товарів не перевищує 200 євро, а загальна вага перевищує 50 кг (до 100 кг включно); або сумарна митна вартість яких перевищує 200 євро (до 1000 євро включно), а загальна вага не перевищує 50 кг; або сумарна митна вартість яких не перевищує 1000 євро (але понад 200 євро) та загальна вага яких не перевищує 100 кг (але більше ніж 50 кг), за уніфікованою митною квитанцією МД-1 (оглядовим розписом М-15, митною декларацією форми М-16) нараховуються такі види податків і зборів: ввізне мито за ставкою в розмірі 20 % від митної вартості товарів; податок на додану вартість; акцизний збір та плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів.

 

У разі якщо товари надходять на адресу громадян у вантажних відправленнях, сумарна митна вартість яких не перевищує 1000 євро, а загальна вага не перевищує 100 кг, за уніфікованою митною квитанцією МД-1 нараховуються такі види податків та зборів: ввізне мито за повними ставками Митного тарифу України; податок на додану вартість; акцизний збір та плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів.

 

При митному оформленні товарів, які безпосередньо ввозяться (пересилаються) громадянами в супроводжуваному (несупроводжуваному) багажі, пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, надходять на адресу громадян у міжнародних експрес-відправленнях або у вантажних відправленнях, сумарна митна вартість яких не перевищує 1000 євро, а загальна вага перевищує 100 кг; або сумарна митна вартість яких перевищує 1000 євро, а загальна вага не перевищує 100 кг; або сумарна митна вартість яких перевищує 1000 євро, а загальна вага перевищує 100 кг, за вантажною митною декларацією нараховуються такі види податків та зборів: ввізне мито за повними ставками Митного тарифу України, податок на додану вартість, акцизний збір та плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів у випадках та за ставками, установленими чинним законодавством.

 

Питання для самоконтролю:

 

1. Платники та об’єкт оподаткування мита.

2. Види мита.

3. Види митних режимів.

4. Розмір мита.

 

 

Тема: 7. Місцеві податки і збори.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Диний податок.

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності

Туристичний збір.

Збір за місця для паркування транспортних засобів.

Ключові слова: єдиний податок, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; туристичний збір; збір за місця для паркування транспортних засобів; об’єкт податкування; платники; база оподаткування, ставка податку.

Податок на нерухоме майно.

Податок почне застосовуватись с 01 липня 2012р.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості. Зг. пп. 14.1.129 ПКУ об»екти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені у… У випадку, коли обєкти житлової нерухомості знаходяться у спільній чи частково спільній власності кількох людей,…

Придбання пільгового торгового патенту

• товари повсякденного вжитку, продукти харчування, вироби медичного призначення для індивідуального користування, технічні та інші засоби… • товари військової атрибутики та повсякденного вжитку для військовослужбовців… • насіння та посадковий матеріал овочевих, баштанних, кормових та квіткових культур, кормових коренеплодів та…

Ставки збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності

Отже, ставка збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності встановлюється в різних межах залежно від пункту здійснення торговельної… • на території м. Києва та обласних центрів – від 0,08 до 0,4 розміру… • на території м. Севастополя, міст обласного значення (крім обласних центрів) і районних центрів – від 0,04 до 0,2…

У максимальних межах (від 0,08 до 0,4 розміру мінімальної заробітної плати) можуть коливатися ставки збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах.

Ставка збору за здійснення торгівлі валютними цінностями на календарний місяць становить 1,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Окремо встановлено ставки збору за здійснення діяльності у сфері розваг у розрахунку на квартал, зокрема:

• для використання грального автомата (грального автомата «кран-машина», грального автомата, на якому проводяться дитячі ігри, іншого грального автомата, призначеного для проведення платних розважальних ігор), – розмір мінімальної заробітної плати;

• для використання гральних жолобів (доріжок) кегельбану, боулінга, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, – розмір мінімальної заробітної плати, збільшений у 2 рази, за кожний гральний жолоб (доріжку);

• для використання столів для більярда, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярда, що використовуються для спортивних аматорських змагань, – розмір мінімальної заробітної плати за кожний стіл для більярда; для проведення інших оплатних розважальних ігор – розмір мінімальної заробітної плати за кожне окреме гральне місце.

Ставка збору з придбанням пільгового торгового патенту, тобто патенту на право провадження торговельної діяльності певними видами товарів, установлюється в розмірі 0,05 розміру мінімальної заробітної плати щороку. Його ставка з придбанням короткотермінового патенту за один день, тобто патенту на право провадження торговельної діяльності, строк дії якого не перевищує 15 календарних днів, становить 0,02 розміру мінімальної заробітної плати.

Порядок придбання торгового патенту

Крім цього, відомості, наведені в поданій суб'єктом господарювання заявці, звіряються з оригіналами або нотаріально посвідченими копіями документів,… Для провадження торговельної діяльності, діяльності з надання платних послуг… Порядок та строки сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності встановлено п. 267.5 ст. 267…

Строк дії торгового патенту

Строк дії торгового патенту становить 60 календарних місяців (5 років), короткотермінового торгового патенту – від 1 до 15 календарних днів, торгового патенту у сфері розваг – 8 календарних кварталів (2 роки)(п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу).

Відповідальність за порушення порядку отримання та використання торгового патенту

Суб'єкти господарювання, що провадять торговельну діяльність, торгівлю готівковими валютними цінностями, діяльність у сфері розваг та надають платні… • за порушення порядку використання торгового патенту, а саме нерозміщення… • за здійснення діяльності, передбаченої ст. 267 цього Кодексу, без отримання відповідних торгових патентівабо з…

Туристиний збір.

Туристичний збір - це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Платники збору - громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію…

Диний податок.

1. Групи та критерії відповідності для права перебувати на спрощеній системі: Групи Кількість найманих працівників* Доход… * при розрахунку не враховуються працівники, які перебувають у відпустці по… ** перелік послуг які відносяться до побутових наведено в новій статті 291.6 ПКУ

Тема 8. Податкове планування.

1. Сутність та види податкового планування. 2. Податкова оптимізація планування та її методи. Ключові слова:податкове планування, податкова оптимізація, податкова політика, податкові платежі.

– Конец работы –

Используемые теги: Тема, сутність, Загальні, нципи, організації, аткового, ОБЛІКУ, Україні0.1

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Тема 1: Сутність і загальні принципи організації податкового обліку в Україні

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

Основні принципи організації експертизи стійкої втрати працездатності в Україні та регламентуючу її законодавчу та облікову документацію
Економіки та організації... Охорони здоров я... Методична розробка для студентів IY курсу медичного ф ту...

ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ
ТЕМА ПОНЯТТЯ І СУТНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ... Мета засвоїтиосновні властивості організації як об єкта управління еволюцію... План...

Тема 1 Сутність і функції грошей
План... Походження грошей... Види грошей Функції грошей Походження грошей...

Представництво Європейської організації публічного права в Україні
Представництво Європейської організації публічного права в Україні... М О Баймуратов... МІЖНАРОДНЕ...

Тема 1. Понятие, предмет, и задачи уголовного права. Принципы уголовной ответственности. Наука уголовного права
Тема Уголовный закон Принципы действия уголовного закона Понятие и структура... Тема Понятие... Состав преступления его содержание значение Понятие...

Конспект лекцій з дисципліни Фінансовий облік комерційно-економічних дисциплін Тема 1. Основи побудови фінансового обліку
Конспект лекцій з дисципліни Фінансовий облік...

На тему: Загальні правила виконання технічних деталей Обслуговування та ремонт обладнання
Державний вищий навчальний заклад... Калуський політехнічний коледж... Методичні рекомендації...

Тема 1: Предмет и метод курса микроэкономика 1. Микроэкономика в системе экономических дисциплин. Специфика предмета микроэкономики. 2. Методологические принципы микроэкономического анализа
Микроэкономика в системе экономических дисциплин Специфика предмета микроэкономики... Методологические принципы микроэкономического анализа...

ТЕМА 1. КОНТРОЛІНГ: СУТНІСТЬ, ФУНКЦІЇ, ВИДИ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ
ТЕМА ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ В СИСТЕМІ КОНТРОЛІНГУ Управлінський облік як вихідний елемент системи... ТЕМА СИСТЕМА ПЛАНУВАННЯ ТА БЮДЖЕТУВАННЯ НА... ТЕМА ЕКСПЕРТНА ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВО ГОСПОДАРСЬКОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА...

0.032
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам