Найвищий рівень інженерної діяльності полягає у виявленні та формулюванні законів і закономірностей побудови і розвитку ТС та цілеспрямованому їх використанні при пошуку більш ефективних та раціональних конструкторсько-технологічних рішень.
Наука про закони техніки лише починає формуватись. На сучасному етапі її розвитку започатковуються і обґрунтовуються перші гіпотези щодо побудови і розвитку ТС. Досі нема загальновизнаних і строго доведених окремих законів, і тим більше вони не оформлені в єдину послідовну і замкнену систему. Побудова такої системи, так само як і обгрунтування окремих законів, є одним із найважливіших сучасних та майбутніх напрямів наукових досліджень в галузях технознавства і загальної теорії проектування.
Проте трактування відкритих на даний час законів ТС відповідні розробки теоретичного та методичного плану, що базуються на цих законах, а також знання більш локальних закономірностей, дають змогу використовувати їх в практичній інженерній діяльності. Перш за все це стосується синтезу оптимальних методології і методів інженерного творення та визначення найбільш правильних структурних та інших характеристик конкретних класів ТС в наступних поколіннях.