Загальні властивості живих істот та предмет зоології.

Живі істоти (організми), що представлені у всих випадках індивидами, чи особами відрізняються від неживих предметів наступними ознаками, сукупність яких визначає життєві проявлення:

Хімічний склад. Не зважаючи на те, що живі істоти складаються з таких самих атомів як і нежива природа, ці елементи в організмі утворюють складні молекули, що незустрічаються в неорганічному світі. До них відносяться нуклеїнові кислоти (носії спадкової інформації), білки, чи протеїни (структурні елементи протоплазми та активні речовини – ферменти), жири (запасні поживні речовини), ліпоїди (наприклад, стероїдні гормони). Білки складають 50-70% від сухої маси організму. Біологічно активні речовини в організмі тимчасово чи постійно розчинні у воді, але можуть залишатись у нерозчинному вигляді. Вода є середовищем для нерозчинних електролітів. Живі істоти тримають 60-80% води, у медуз її вміст доходить до 95%.

Клітинна організація. Живі істоти складаються з особливих функціональних одиниць – клітин. При цьому розпізнають прокаріот (бактерії та синьо-зелені водорості), зараз їх відносять до бактерій - та еукаріот - всі інші організми. У прокаріот відсутнє ядро оточене мембраною, у еукаріот таке ядро завжди є. Воно чітко відокремлене від оточуючої цитоплазми. Всі функціональні елементи клітин еукаріот подібні, такі клітини вважаються гомологічними, що вказує на їх загальне еволюційне походження. Особливе положення займають віруси, які не мають клітинної будови.

Обмін речовин та енергії.Організми являють собою відкриті системи, здійснюють постійний обмін речовинами та енергією з навколишнім середовищем. При цьому особина знаходиться у стані динамічної рівноваги (динамічно-стаціонарний стан). Обмін речовин є основа для усих життєвих процесів та регулюється системами (нервової та гуморальної), забезпечує фукціювання особини як єдиного цілого.

Неперервність видової специфіки. Нові особини даного виду виникають тільки з клітин цього виду. Така неперервність може бути порушена еволюційним процесом.

Наслідування. Окремі ознаки, як правило, передаються за допомогою носіїв інформації, представлених макромолекулами дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК).

Індивідуальний розвиток(онтогенез). Новий організм виникає у більшості випадків з особливо улаштованих статевих клітин в процесі індивідуального розвитку. Поділ та диференціація клітин приводить до утворення різноманітних тканин та органів. Онтогенез - означає реалізацію спадкової програми. Тривалість життя особини обмежена процесами старіння, що приводить до природньої смерті.

Еволюційний розвиток(філогенез, еволюція). Організми являють собою “історичні істоти” – види, що існують на окремому відрізку часу, виникають з других видів, існувавших раніше, відрізняються від своїх єволюційних потомків по спадковим ознакам, уровню організації та спеціалізації.